про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року справа № 320/44438/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати мобілізацію ОСОБА_1 незаконною у зв'язку з відсутністю у нього громадянства України та належних документів, що підтверджують особу як громадянина України;
- зобов'язати відповідачів звільнити позивача з військової служби як особу, яка не підлягає мобілізації відповідно до норм Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо мобілізації позивача такими, що порушують його права і свободи.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач у п. 1 прохальної частини позову просить суд визнати мобілізацію ОСОБА_1 незаконною у зв'язку з відсутністю у нього громадянства України та належних документів, що підтверджують особу як громадянина України.
Заявлені позовні вимоги у п. 1 прохальної частини позову у зазначеному вигляді не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адже не містять вимог щодо визнання протиправними дій, бездіяльності чи рішення відповідача.
У зв'язку з цим позовні вимоги у зазначеній частині підлягають уточненню шляхом викладення їх в уточненій позовній заяві відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із чітким зазначенням всіх позовних вимог позивача до відповідачів.
Також, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позовній заяві зазначено, що позивач не є громадянином України, оскільки не має паспорта громадянина України, РНОКПП, реєстрації у ЄДДР, та будь-яких інших документів, що посвідчують громадянство або ідентичність як громадянина України. Вказує, що упродовж багатьох років позивач звертався до органів Державної міграційної служби України з метою визначення правового статусу останнього, однак неодноразово отримував відмови або відповіді про відсутність інформації щодо нього в базах даних громадян України. Позивач вказує, що 12.11.2024 в районі станції метро "Видубичі" позивач був затриманий працівниками поліції без пояснення правових підстав та примусово доставлений до Печерського ТЦК, де йому було вручено повістку на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) без проведення перевірки громадянства, без ідентифікації особи, виключно на підставі усних тверджень працівників ТЦК. Згодом, позивача направлено до Військової частини НОМЕР_1 , де останній брав участь у бойових діях, однак жодного документа, що підтверджує статус учасника бойових дій позивачу не видано.
На підтвердження вказаних обставин у додатку до позовної заяви позивач зазначає, що надає такі документи: копії звернень до міграційної служби (п.1); медичні довідки, фотофіксація травм (п.2); копію повістки (п.3); документи щодо участі у службі (п.4); виписку з банку або інформація про відкриття рахунку (п.5); інші документи, що підтверджують викладені обставини (п.6); квитанція про сплату судового збору (п.7).
При цьому, фактично до позовної заяви позивачем додано копію медичної документації на 6 арк., копію військового квитка та довідку АТ "ПУМБ" про реквізити для зарахування коштів. Інших доказів, зазначених у додатках позовної заяви, до позову позивачем не додано, що підтверджується відповідним актом відділу канцелярії суду.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме копії звернень до міграційної служби (п.1 додатку до позову); копію повістки (п.3 додатку до позову); інші документи, що підтверджують викладені обставини (п.6 додатку до позову), квитанція про сплату судового збору (п.7 додатку до позову).
Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що у позовній заяві позивачем не зазначено всіх відомостей про позивача та відповідачів, а саме: не зазначено адресу місця проживання чи перебування позивача, наявність чи відсутність РНОКПП позивача, ідентифікаційний код відповідача-1, місцезнаходження відповідача-2, електронної пошти відповідача-1, а також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.
Наведений недолік підлягає виправленню шляхом надання уточненої позовної заяви, яка має містити вказані вище відомості про позивача та відповідачів.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги щодо додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи на підставі принципу змагальності з урахуванням положень статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, практики Європейського суду з прав людини (§ 63 рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", § 42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії", § 31 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії", § 24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії", §§ 23, 33 рішення у справі "Фермьойлєн проти Бельгії"). Як наслідок, створюються умови для всебічного та повного судового розгляду, ознайомлення відповідача, інших учасників справи зі змістом позовних вимог.
У той же час, позивачем всупереч вимогам частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви копії додатків до позову для направлення відповідачам.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати копії додатків до позовної заяви для направлення відповідачам.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити зміст позовних вимог позивача до відповідача відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; зазначити адресу місця проживання чи перебування позивача, наявність чи відсутність РНОКПП позивача, ідентифікаційний код відповідача-1, місцезнаходження відповідача-2, електронну пошту відповідача-1, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.
- надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії звернень до міграційної служби (п.1 додатку до позову); копію повістки (п.3 додатку до позову); інші документи, що підтверджують викладені обставини (п.6 додатку до позову); квитанція про сплату судового збору (п.7);
- надати копії додатків до позовної заяви для направлення відповідачам.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.