20 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/30887/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 14 травня 2022 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплачувати з 14 травня 2022 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 саме з 14.05.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
09.11.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_2 , 2022 р.н, батьком якої є ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.06.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про про призначення пенсії дитині по втраті годувальника до Державної установи «Бучанська виправна колонія № 85». Як вказано позивачем, поданий пакет документів за вихідним номером 175/4- 22 направлено до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, так як подання про призначення пенсії атестованому складу підписує начальник Служби персоналу Департаменту та начальник Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
14.07.2022 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань подані позивачем матеріали направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для призначення пенсії в разі втрати годувальника.
Рішенням № 14200/03-16 від 03.08.2022 року заступника начальника управління - начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян заявнику відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника на умовах Закону № 2262, так як згідно наданого пакету документів відсутні підстави відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
21.02.2023 позивач звернулася із заявою до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого годувальника ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду поданих документів, пенсія була призначена та виплачена лише з 01.03.2023 року.
Позивач вважаючи, що пенсія по втраті годувальника мала виплачуватись саме з 14.05.2022, а не з 01.03.2023, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону №1058-ІV пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.
Згідно частин 1,2 статті 38 Закону № 1058-1V пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Частиною 1 статті 37 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Отже, аналіз наведених норм чинного пенсійного законодавства дає підстави для висновку про те, що виплата пенсії передбачена лише особам, які набувають право на таку виплату. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, а якщо звернення про призначення пенсії надійшло після того, як минув рік з дня смерті годувальника, така пенсія призначається з дня звернення за такою пенсією.
Як вже зазначалось, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась його донька ОСОБА_2 .
Так, 24.06.2022 позивач вперше звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії дитині по втраті годувальника, однак рішенням 14200/03-16 від 03.08.2022 року заступника начальника управління - начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян їй відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.
21.02.2023 позивач повторно звернулася із заявою до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого годувальника ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду поданих документів, пенсія була призначена та виплачена лише з 01.03.2023 року.
Суд звертає увагу, що на виконання вимог пункт 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, позивачка звернулася за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника в межах визначеного строку - 12 місяців з дня смерті годувальника, а тому підстав для відмови в призначення такого виду пенсії з наступного дня після смерті годувальника, а в даному випадку дня народження дитини, в пенсійного органу не було.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 14 травня 2022 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 та як наслідок зобов'язання відповідача нарахувати та виплачувати з 14 травня 2022 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд зауважує, що формулювання позовних вимог в частині зобов'язати виплачувати пенсію не підлягає задоволенню, оскільки має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, які вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1073,60 грн, тобто пропорційно задоволеним вимогам, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування та невиплати з 14 травня 2022 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити з 14 травня 2022 року пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.