20 жовтня 2025 року № 640/19441/22
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до приватного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» про зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач) з позовом до приватного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» (далі - відповідач, ПрАТ «КЗЕК») про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- зобов'язати приватне акціонерне товариство «Київський завод експериментальних конструкцій» привести захисну споруду цивільного захисту - сховище №100160, що знаходиться за адресою: вулиця Алма-Атинська, 8 у м. Києві, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.
Позовні вимоги мотивовані тим, що приватне акціонерне товариство «Київський завод експериментальних конструкцій» є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту - сховища №100160, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, яке за результатами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту визнане не готовим до використання за призначенням. Таким чином, з огляду на ведення на території України воєнного стану та постійну загрозу обстрілів, відповідна захисна споруда не здатна забезпечити захист цивільного населення, а в разі використання її за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей, що обумовило необхідність звернення прокурора в інтересах держави до суду.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що у період з грудня 2022 по березень 2023 року сховище №100160 було відремонтовано та приведено у стан готовності до використання за призначенням. Наголошено, що основні недоліки, які унеможливлювали використання сховища за призначенням, виправлені, сховище відремонтовано, розчищено та відновлено два окремих входи в сховище, відновлено систему вентиляції та встановлені протипилові фільтри, проведено систему водопостачання та каналізації, облаштовано 2 санвузли, а також виконано інші поліпшення відповідно до актів від 18.05.2023 та від 07.06.2023. Таким чином, відповідач вважає, що недоліки, які стали підставою для звернення прокурора до суду, виконані в добровільному порядку до вирішення справи.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 20.09.2022 №42022102040000089 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України, за фактом неналежного здійснення службовими особами Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації службових обов'язків при забезпеченні цивільного захисту на території Дніпровського району столиці, що стало наслідком пошкодження, руйнування та знищення споруд цивільного захисту.
Під час досудового розслідування встановлено, що на обліку у відділі з питань цивільного захисту Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває сховище III класу №100160, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.
Згідно з паспортом сховища та обліковою карткою, окремо розміщене сховище №100160 по вул. Алма-Атинська, 8 у м. Києві площею 77,3 кв.м побудовано у 1958 році та розраховано на укриття 150 осіб, що підтверджується паспортом сховища та обліковою карткою на нього.
У ході досудового розслідування з'ясовано, що спеціалістами ГУ ДСНС у м.Києві проводились перевірки дотримання ПрАТ «КЗЕК» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Зокрема, 07.04.2016 комісією у складі: інспектора відділу роботи з об'єктами підвищеної небезпеки центру забезпечення діяльності Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Биковщенка О.В., головного фахівця відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення управління організації заходів цивільного стану Чернікова Є.О., головного фахівця відділу цивільного захисту Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м.Києві Лисенка О.М., заступника начальника відділу захисту населення та території управління з питань надзвичайних ситуацій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Макєєва О.С., начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Герасимова Є.В., головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Лисова В.В., у присутності заступника директора ПрАТ «КЗЕК» Агафонова В.М., у присутності відповідального за цивільний захист ПрАТ «КЗЕК» Волошина С.С. проведено перевірку (спеціального огляду) захисної споруди цивільної оборони (сховище) №100160, про що складено акт від 07.04.2016.
Згідно з актом перевірки від 07.04.2016 виявлено низку порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, зокрема встановлено, що споруда цивільного захисту затоплена ґрунтовими водами, висновки проектних організацій відсутні, входи і виходи захаращені майном, вихідні повітрязабірні оголовки не обслужені; також встановлено відсутність: дизельної електростанції (ДЕС), захисних воріт, дверей, ставней, механізмів задраювання, оголовків повітрозабірних та вихлопних каналів ДЕС, противибухових пристроїв (УЗС, МЗС), фільтру (ФР), системи вентиляції (герметичних клапанів, клапанів надмірного тиску), аварійних світильників у приміщенні ДЕС, електрофіцированого покажчика «Вхід», світильників у входах, розеток для переносних ламп, акумуляторних батарей, пускових балонів із стисненим повітрям, документації тощо.
За висновком комісії сховище №100160 не готове до прийняття осіб, що укриваються.
Надалі, з 22.10.2021 по 03.11.2021 інспектором відділу роботи з об'єктами підвищеної небезпеки ЦЗД ГУ ДСН України у місті Києві старшим лейтенантом служби цивільного захисту Парфоновим Г.А. у присутності заступника директора ПрАТ «КЗЕК» Овечкіна І.Б. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ «КЗЕК» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 03.11.2021 №198. Відповідно до вказаного акту встановлено ряд порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо вказаного об'єкту, зокрема: захисна споруда не обладнана автоматичною пожежною сигналізацією; відсутні фільтри поглиначі (ФП-300); система вентиляції знаходиться в неробочому стані та не забезпечена герметичними клапанами (ГЛ), ручними електровентиляторами типу ЕРВ-49; відсутні ємності запасу питної води; відсутні первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) тощо. Примірник акту №198 вручений 03.11.2021 заступнику директора ПрАТ «КЗЕК» Овечкіну І.Б.
3 метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних у акті від 03.11.2021 №198 інспектором відділу роботи з об'єктами підвищеної небезпеки ЦЗД ГУ ДСНС України у місті Києві старшим лейтенантом служби цивільного захисту Парфьоновим Г.А. 09.11.2021 вручено заступнику директора ПрАТ «КЗЕК» ОСОБА_1 припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №95.
Згідно з вимогами вказаного припису підприємству, зокрема, необхідно забезпечити захисну споруду автоматичною пожежною сигналізацією; встановити фільтри поглиначі (ФП-300); привести систему вентиляції до робочого стану; забезпечити герметичними клапанами (ГК), ручними електровентиляторами типу ЕРВ-49; встановити ємності запасу питної води, забезпечити первинними засобами пожежогасіння тощо.
Під час проведеної перевірки відповідачем виявлені порушення не було усунуто, вимоги припису від 09.11.2021 №95 не виконано та не приведено сховище №100160 у належний стан.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприведення сховища №100160 у стан, придатний для його використання за призначенням з метою захисту мешканців столиці, керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, а обов'язок держави - захищати життя людини.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Згідно з положеннями статті 3 Закону №1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.
Цивільним захистом відповідно до статті 4 Кодексу є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Статтею 20 Кодексу визначено, що до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, тощо.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 цього Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Кодексу сховище - це герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.
Згідно з частиною четвертою статті 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Частиною п'ятою статті 32 Кодексу передбачено, що порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною восьмою статті 32 Кодексу визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів.
Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок №138) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Відповідно до пункту 4 Порядку №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
Пунктом 3 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).
Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:
- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Відповідно до пункту 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Згідно з пунктом 4 розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги №579), фонд захисних споруд складається із захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), зокрема, швидкоспоруджуваних споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів (далі - споруди фонду захисних споруд) і є основним засобом колективного захисту населення.
Згідно з пунктом 1 розділу II Вимог №579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Відповідно до пункту 7 розділу II Вимог №579 споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.
Пунктом 6 розділу VIII Вимог №579 визначено, що балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (протирадіаційного укриття).
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу VI Вимог №579 для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
За підпунктом 2 пункту 2 розділу VI Вимог №579 оцінка стану готовності захисних споруд здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об'єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 пункту 2 розділу VI Вимог №579 результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.
Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог №579 визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 розділу VI Вимог №579 під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв'язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
Згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу VI Вимог №579 у разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.
Отже, чинним законодавством України встановлено обов'язок власників/балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту утримувати такі споруди у стані готовності до використання за призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, на балансі приватного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» перебуває захисна споруда цивільного захисту №100160, розташована за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.
Тобто, саме на відповідача покладено обов'язок утримувати у стані готовності до використання за призначенням сховище №100160, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.
Однак, відповідачем, станом на момент звернення до суду, в порушення вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 9, 10 Порядку, розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, упродовж тривалого часу не здійснювалися заходи щодо готовності сховища для використання за призначенням, розташованого за адресою м. Київ, вул. Алма-Атинська, що підтверджується актом від 03.11.2021 №198 та приписом від 09.11.2021 №95.
Під час розгляду справі відповідачем подано до суду письмові пояснення, до яких долучено акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 18.05.2023 №100160 та від 07.06.2023 №100160.
З аналізу вказаних актів судом встановлено, що станом на 07.06.2023 сховище №100160 оцінюється як обмежено готове до використання.
При цьому, інспектором ВРзОПН ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві старшим лейтенантом служби цивільного захисту В.Р. Верченко, головним спеціалістом управління будівництва Дніпровської РДА І.В. Злобіним та слідчим Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції В.В. Карповою за наслідками проведеної оцінки стану готовності, експлуатації і використання сховища №100160, розташованого за адресою м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, визначено перелік заходів, необхідних для приведення захисної споруди у готовність.
Так, керівництву ПрАТ «КЗЕК», з метою приведення споруди у готовність до використання за призначенням, рекомендовано:
- забезпечити ведення відповідної документації на сховище відповідно до вимог наказу МВС України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», зареєстрованого 6 Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за №879/32331;
- провести обслуговування металевих захисних дверей, противибухових пристраїв, відновити передбачену проєктом систему вентиляції, забезпечити (перевірити) герметизацію приміщення сховища (зі складанням відповідних документів, скласти схеми систем життєзабезпечення сховища, інженерних мереж, електромереж та інше, провести заміри опори ізоляції та спрацювання приладів захисту в сховищі, призначити ланку з обслуговування ЗСЦЗ, провести тренування та забезпечити отримання відповідних знань та навичок формування з обслуговування ЗСЦЗ.
Таким чином, вказані обставини не можуть свідчити, що захисна споруда (сховище) №100160, розташована за адресою м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8 є готовою до використання за призначенням, оскільки вона містить недоліки, що погіршують стан її готовності.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до частини восьмої статті 7 цього Закону припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Згідно з приписами статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Обов'язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пунктом 15 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.
У цьому випадку ігнорування вимог органу ДСНС України призвело до того, що захисна споруда цивільного захисту №100160, розташована за адресою м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, на час розгляду цієї справи не може використовуватись за призначенням - для укриття цивільного населення від засобів масового ураження на особливий період.
Суд зауважує, що систематичне невжиття відповідачем визначених законодавством заходів щодо приведення сховища до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах №826/12192/16 від 03.10.2018 та № 820/5164/15 від 25.07.2019.
Вказане свідчить про тривале невиконання відповідачем вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 9, 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579, тому наявні підстави для зобов'язання приватного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» привести захисну споруду цивільного захисту - сховище №100160, що знаходиться за адресою: вулиця Алма-Атинська, 8 у м. Києві, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.
Окремо суд зауважує, що на час розгляду цієї справи на території України зберігається реальна загроза для життя громадян, у зв'язку з військовою агресією з боку російської федерації.
Відповідно до статті 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Тобто, держава повинна вживати заходів для створення належних умов з метою захисту життя і здоров'я людей від надзвичайних ситуацій та від негативних наслідків ведення бойових дій.
Отже, забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у захисних спорудах цивільного захисту та надання допомоги постраждалим в умовах воєнного стану беззаперечно становить інтерес держави.
У цьому випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави у зв'язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту з боку відповідача, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя та здоров'я, насамперед, в умовах збройної агресії проти України.
Саме неготовність захисної споруди цивільного захисту відповідача до використання за призначенням зумовила звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави. Оскільки сховище знаходиться на території м. Києва, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у зазначених правовідносинах, а тому позов поданий прокурором в інтересах держави в його особі.
При цьому, спір у цій справі стосується невиконання відповідачем вимог законодавства щодо утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту, що призводить до загрози життю та здоров'я населення, адже на теперішній час на території України проходять бойові дії та систематично наносяться ракетні удари по різним об'єктам інфраструктури, які знаходяться на її території.
Тож, внаслідок неналежного утримання відповідачем захисної споруди цивільного захисту порушуються інтереси держави, а працівники, пацієнти підприємства та мешканці столиці позбавляються права на можливість безпечного укриття в сховищі під час війни та ядерної загрози.
Обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави спрямований, зокрема, на підвищення обороноздатності країни в умовах збройної агресії, а також захист життя та здоров'я людей, спонукання відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов'язання щодо утримання захисної споруди цивільного захисту в належному стані.
Разом з цим, з аналізу приписів статей 17-1, 68 Кодексу цивільного захисту України та Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу від 13.12.2019 № 711), вбачається, що органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконуючи наглядову (контролюючу) функцію та при виявленні порушень, мають право звертатись до адміністративного суду лише з позовами про допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») та про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд.
Водночас, у цьому випадку підстави для звернення до суду з позовом про допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок відсутні.
У той же час, позовна заява про повне або часткове зупинення роботи підприємства або його будівель (зокрема, сховища) в умовах воєнного стану не є ефективним способом захисту державних інтересів.
При цьому, за наявності у товариства захисної споруди цивільного захисту, враховуючи очевидну загрозу ядерних та ракетних ударів, необхідно невідкладно забезпечити можливість використання такої споруди за цільовим призначенням - в якості сховища для населення, шляхом усунення порушень, які призвели до її неготовності до використання.
Тобто, вжиття органами ДСНС України заходів у вигляді звернення до адміністративних судів з позовами про повне або часткове зупинення роботи установи не відновить порушені інтереси держави, які в даному випадку полягають саме у забезпеченні людей захисними спорудами цивільного захисту, які придатні для використання за призначенням.
Суд зауважує, що прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі суб'єкта владних повноважень, зокрема, у випадках коли у суб'єкта владних повноважень відсутнє законне право на звернення до адміністративного суду для захисту порушеного права та в інтересах держави.
Таку позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №820/1382/17, в якій Верховний Суд погодився з правомірністю позову прокурора в інтересах держави в особі ГУ ДСНС України у Харківській області до балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту про зобов'язання вчинити дії.
Отже, для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними і сховище було приведено у стан готовності, шляхом усунення порушень, які унеможливлюють забезпечення захисту життя та здоров'я людей в умовах воєнного стану, прокурор обґрунтовано звернувся із вказаним позовом до суду.
Зазначене свідчить про наявність виключного випадку для вжиття заходів представницького характеру відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
При вирішенні даної справи судом враховано позицію щодо правомірності звернення прокурора в інтересах держави в особі відповідного Головного управління ДСНС України, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16 та у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 820/5164/15.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, викладені в позовній заяві доводи прокурора є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до приватного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Київський завод експериментальних конструкцій» (адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алма-Атинська, 8, код ЄДРПОУ 00109339) привести захисну споруду цивільного захисту - сховище №100160, що знаходиться за адресою: вулиця Алма-Атинська, 8 у м. Києві, у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.