21 жовтня 2025 року Справа № 280/7706/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
03.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 07.07.2025 відповідно до Закону України «Про державну службу» Відділу перерахунку пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.07.2025 №084550002620;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області року повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення пенсії за віком на інший вид пенсії, відповідно до положень Закону України «Про державну службу», на підставі заяви, поданої 07.07.2025 року, здійснивши перерахунок пенсії відповідно до довідки Нововасилівської селищної ради Мелітопольської району Запорізької області від 04.07.2025 №04-01/20 про складові заробітної плати для призначення пенсії державною службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року: Довідки Нововасилівської селищної ради Мелітопольської району Запорізької області від 04.07.2025 №68/01-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2020 рік; довідок Нововасилівської селищної ради Мелітопольської району Запорізької області від 04.07.2025 №04-01/20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) ОСОБА_1 за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач звернулася із заявою в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області їй відмовлено у такому переведенні у зв'язку з тим, що посада позивача, на якій вона працює з 29.04.2007 та станом на 01.05.2016 не відноситься до відповідних категорій посад державних службовців, стаж державної служби складає 12 років 11 місяців 20 днів. Вважає, що стаж роботи в органах місцевого самоврядування має бути зарахований до стажу державної служби. Вважає відмову відповідача протиправною, просить суд задовольнити позовні вимоги.
08.09.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7706/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 27.10.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.07.2025 позивач звернулася до пенсійного органу зі заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». На підтвердження стажу перебування позивача на державній службі було надано довідки Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області від 04.07.2025 №68/01-20, №04/01-0, №1104.
Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення №084550002620 від 16.07.2025, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з недостатнім стажем державної служби, який має складати 20 років. Зауважено, що позивач станом на 01.05.2016 працювала на посаді, що не відноситься до відповідних категорій посад державної служби.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи що у позивача достатній стаж державної служби, вона звернулася до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-ІІІ (далі - Закон № 2493-III) визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно з ст.3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону № 2493-III в редакції, чинній з 01.10.2017, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак попередня редакція цієї статті, що була чинною до 01.10.2017, встановлювала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Згідно з пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України та Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889 визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 (до набрання чинності Законом України № 889-VIII) здійснюється згідно з Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283), який слід застосовувати у даному спорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 735/939/17.
Відповідно до зазначеного Порядку до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, виконавчих комітетів місцевих рад, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів, на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців, та на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до п'ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування належать посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала на посадах в органах місцевого самоврядування:
- 03.05.2007 призначена на посаду начальника організаційного відділу виконавчого апарату Приазовської районної ради як така, що пройшла за конкурсом;
- 31.12.2020 звільнена у зв'язку з реорганізацією Приазовської районної ради Запорізької області шляхом приєднання до Мелітопольскої районної ради.
З огляду на наведене, суд приходить висновку, що на момент звернення позивача до пенсійного органу (07.07.2025), у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про держану службу», п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 № «Про державну службу», а саме позивач досягла пенсійного віку 60 років,, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років, більше того станом на 01.05.2016, позивач продовжувала працювати на даній посаді.
Таким чином, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та п.п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII є неправомірною, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №084550002620 від 16.07.2025 необхідно визнати протиправним та скасувати.
Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Відповідачем було досліджено під час розгляду заяви позивача про переведення пенсії, а також наявні в матеріалах справи:
- довідка б/н та дати за формою, наведена у додатку 1 до Порядку № 622, а саме: про складові заробітної плати для призначення державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року, видана Нововасилівською селищною радою Мелітопольської району Запорізької області;
- довідка від 04.07.2025 №68/01-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2020 рік, видана Мелітопольською районною радою Запорізької області;
- довідка від 04.07.2025 №04-01/20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, видані Нововасилівською селищною радою Мелітопольської району Запорізької області.
Підсумовуючи вищенаведене, суд акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача перевести позивача з 07.07.2025 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши при цьому до її стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи з 03.05.2007 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування, з урахуванням: довідки б/н та дати за формою згідно додатку 1 до Порядку № 622 про складові заробітної плати для призначення державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року, на ім'я позивача, що видана Нововасилівською селищною радою Мелітопольської району Запорізької області; довідки від 04.07.2025 №68/01-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2020 рік на ім'я позивача, видана Мелітопольською районною радою Запорізької області; довідок від 04.07.2025 №04-01/20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки на ім'я позивача, видані Нововасилівською селищною радою Мелітопольської району Запорізької області.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.07.2025 №084550002620.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 07.07.2025 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши при цьому до її стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, періоди роботи з 03.05.2007 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування та з урахуванням: довідки б/н та дати за формою згідно додатку 1 до Порядку № 622 про складові заробітної плати для призначення державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на травень 2025 року на ім'я ОСОБА_1 , що видана Нововасилівською селищною радою Мелітопольської району Запорізької області; довідки від 04.07.2025 №68/01-20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2020 рік, видана Мелітопольською районною радою Запорізької області; довідок від 04.07.2025 №04-01/20 про складові заробітної плати для призначення пенсії в органах місцевого самоврядування (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) за 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, видані Нововасилівською селищною радою Мелітопольської району Запорізької області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 21.10.2025.
Суддя М.С. Лазаренко