21 жовтня 2025 року Справа № 280/6553/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання та надсилання листа до територіального органу національної поліції, що спричинили внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25.07.2024 року уточнив свої дані через електронний кабінет призовника додаток «Резерв +». Вказує, що 21.05.2025 року позивач оновив Резерв+ та встановив, що з 11.03.2025 року знаходиться в розшуку, бо не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Також, 23.06.2025 року, позивач зайшов у застосунок «Резерв +» в якому побачив, що являється порушником правил військового обліку. Вказує, що адвокат діючи в інтересах позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом за вих. 20299 від 24.06.2025 року з метою отримати інформацію, які правила військового обліку порушено позивачем та чи здійснено звернення до поліції про оголошення позивача у розшук. Проте, відповідачем проігноровано адвокатський запит, відповіді ані на електронну адресу, ані на поштову адресу адвокатом не отримано. Зазначає, що відображення інформації щодо порушення правил військового обліку, у даному реєстрі не передбачено. Тобто вважає, що за незрозумілих обставин, позивач порушує правила військового обліку, якщо ним не отримано жодної повістки, його не притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП та наявного кримінального провадження відносно позивача за ст. 336 КК України не відкрито, а його місце проживання є доступною інформацією, про яке відомо, як відповідачу, так і правоохоронним органам. Покликається на те, що стаття 38 КУпАП встановлює загальні строки притягнення до адміністративної відповідальності: два місяці з дня вчинення правопорушення, або два місяці з дня виявлення триваючого правопорушення, з огляду того, що позивача оголошено в розшук за правопорушення по неприбуттю за повісткою - 11.03.2025 року, то наразі притягнути до відповідальності не є можливим, а розшук є протиправним. Тому, просить задовольнити позов.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві вх. № 42105 від 20.08.2025 вказав, що враховуючи положення статті 1 Закону України «Про оборону України», статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, 11.03.2025 року до органів Національної поліції України було подано звернення у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення, як такого що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Зазначає, що днем вчинення даного адміністративного правопорушення є день, наступний після дня визначеного для явки військовозобов'язаного за повісткою. Тобто в даному випадку, враховуючи, що у повістці була зазначена дата явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 02.03.2025 року то днем вчинення даного адміністративного правопорушення є 00:01 година 03.03.2025 року з кінцевим строком притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, враховуючи приписи та положення частини 9 статті 38 КУпАП - 03.03.2026 року. Просить відмовити у позові.
У відповіді на відзив вх. № 46090 від 15.09.2025 позивач вказує, що відповідач не зазначив, що мета повістки №2560324, визначена як «для уточнення даних», та посилаючись на ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», сам собі створив протиріччя, так як у вказаних положеннях відсутня мета виклику «для уточнення даних». Вважає, що позивач фактично не порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у зв'язку з відсутністю обов'язку прибувати до ТЦК та СП за повісткою з метою «уточнити дані». Також зазначає, що позивач уточнив свої дані 25.07.2024 року через електронний кабінет призовника «Резерв +», про що відомо відповідачу. Просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6553/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку як військовозобов'язаний.
Згвдно скріншоту електронного військово-облікового документу «Резерв+» у ОСОБА_1 наявний статус «порушення правил військового обліку», «розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку».
Покликаючись на протиправні дії відповідача щодо складання та надсилання листа до територіального органу національної поліції, що спричинили внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та з вимогою зобов'язати відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою та третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів є додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила).
Пунктом 2 Порядку №1487 установлено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція:
за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;
за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Отже, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За положеннями пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Судом встановлено, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Більш того, відносно позивача уповноваженими органами не складалися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, оскільки відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався, суд доходить до висновку, що відомості до Реєстру відносно позивача внесені безпідставно.
За позицією відповідача, внесення відомостей до Реєстру стосовно порушення позивачем правил військового обліку обумовлено неявкою позивача до ТЦК та СП за повісткою для уточнення даних.
Проте така позиція не може бути визнана обґрунтованою, позаяк сам факт неприбуття позивача до ТЦК та СП хоча формально й є порушенням Закону №2232-ХІІ, проте не є підставою для внесенні інформації про порушення позивачем правил військового обліку, адже відповідна інформація вноситься за фактом притягнення особи до відповідальності за порушення правил військового обліку, який в цьому випадку відсутній.
Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку про протиправність дій відповідача зі внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стосовно позовних вимог щодо інформування органів Нацполіції про порушення позивачем правил військового обліку суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція України за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.
Згідно з пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи, що судом вище установлена протиправність внесення відповідачем інформації до реєстру про порушення правил військового обліку, також є протиправним інформування відповідачем органів Національної поліції про відповідні порушення.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, враховуючи межі позовних вимог, суд виходить з того, що оскільки за приписами частини восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, належним способом захисту у контексті спірних правовідносин є зобов'язання відповідача як орган ведення Реєстру виключити відомості про порушення позивачем правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та інформування органів Національної поліції про відповідні порушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити відомості про порушення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 жовтня 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко