20 жовтня 2025 року Справа № 280/9004/25 провадження
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору по справі
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 27, ЄДРПОУ 37573508)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (далі-відповідач) в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Демченко Захара Миколайовича Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій №79775581 від 07 липня 2025 року;
зобов'язати Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради Здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно об'єкту нерухомості, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 22.05.2025.
В позовній заяві представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Відтак, ст. 8 Закону України встановлений виключний перелік умов, за яких позивача може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України “Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Так, представник позивача у клопотанні про звільнення від сплати судового збору зазначає, що пенсія за віком є єдиним джерелом доходу позивача, проте доказів вказаного (довідки з податкового органу, тощо) представником позивача до суду не надано.
Крім того представником позивача в обґрунтування звільнення від сплати судового збору зазначено, що за 2024 рік позивачем було отримано пенсію за віком у розмірі 38 548.01 грн, яка є єдиним джерелом доходу позивача.
З цього приводу суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2025 рік установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено 1 немайнову позовну вимогу та похідну від неї зобов'язального характеру, а отже у даній справі сума судового збору становить 968.96 грн. (3028.00 х 0.4 х 0,8).
Отже розмір судового збору в даному випадку не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, 5% від 38 548.01 грн складає 1927.40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача у клопотанні посилається тільки на те, що пенсія за віком є єдиним джерелом доходу позивача, проте, представником не надано будь-яких доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача на підставі чого ним не може бути сплачено судовий збір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 132, 133, 241,248, 256 КАС України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.В Стрельнікова