про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
20 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23688/25
категорія 106020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) , , про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 АДРЕСА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , , про визнання протиправним та скасування наказу з підстав протиправного притягнення до дисциплінарної відповідальності .
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
У позові позивач просить поновити строк звернення з позовом, посилаючись на те, що є діючим військовослужбовцем, перебуває в зоні введення бойових, де постійно перебої зі зв"язком та доступом до мережі інтернет.
Вирішуючи питання наявності підстав для поновлення позивачу строку звернення з позовом, суд виходить з наступного.
Предметом оскарження у справі є наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 03.09.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", з яким позивач ознайомився 05.09.2025.
Позов подано до суду 10.10.2025, тобто з пропуском на 5 днів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права.
Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами вимог процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У постанові від 05.12.2018 Велика Палата Верховного Суду у справі №11-989/18 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до Конвенції про захист передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд враховує, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду лише 5 днів, що суд кваліфікує як незначний пропуск зазначеного строку, з урахуванням введеного в країні воєнного стану та статусу позивача.
Отже, суд вважає, що позивач вчинив активні дії, спрямовані на захист порушених прав, та добросовісно використав надані йому права на звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у справі, а тому такий строк необхідно поновити.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення з позовом та поновити такий строк.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , , про визнання протиправним та скасування наказу.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування, на підставі якого видано спірний наказ.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Капинос