20 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/12151/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.02.2020 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.02.2020 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплаченої раніше суми;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 без врахування при обчисленні та виплаті за 2016-2020 роки: грошової допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2016 - 2020 роки з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок індексації грошового забезпечення, враховуючи вже виплачені суми.
На обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , та був виключений зі списків особового складу 26.02.2020. За період проходження служби відповідач при нарахуванні індексації з 01.03.2018 по 26.02.2020 протиправно не застосував вимоги абз. 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та не включив до грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки та одноразової допомоги при звільненні індексацію грошового забезпечення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач заперечуючи проти позову, надав до суду відзив, в якому зазначив, що механізм та порядок проведення індексації грошових доходів, в тому числі доходу, який підлягає індексації, визначається Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено Постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078, підстав для її проведення з 2016 по 2020 рік немає. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , є громадянином України, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД, виданим Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_3 16 травня 2015 року.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , та був зарахований до списків особового складу з 27.02.2015 відповідно до витягу із наказу командира Військової частини - польової пошти НОМЕР_4 , та виключений зі списків особового складу з 26.02.2020 відповідно до витягу із наказу командира Військовій частині НОМЕР_1 від 26.02.2020 №49.
Відповідно до довідки-розрахунку, наданої відповідачем, позивачу з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась. У період з грудня 2018 року по лютий 2020 року індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена із застосуванням базового місяця - січень 2018 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, у загальному розмірі 2340,77 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із урахуванням абз. 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого КМУ від 17.07.2003 року №1078.
На дату звернення до суду відповіді на запит позивачу не надано.
Будучи не згодним із ненарахуванням та невиплатою в належному розмірі індексації грошового забезпечення та неврахуванням її при обчисленні та виплаті за 2016-2020 роки одноразових та додаткових видів грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право військовослужбовця на індексацію грошового забезпечення визначено частиною третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII(далі -Закон № 1282, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до стаття 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У статті 6 Закону № 1282 визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078(далі - Порядок № 1078).
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.12.2015) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Так, механізм індексації має універсальний характер й індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Так, щодо спірного періоду з 01.03.2018 по 25.04.2022 стосовно «фіксованої» суми індексації, суд враховує, що Верховний Суд наразі сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, викладений у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 19.04.2023 у справі № 380/10594/21 та від 05.02.2024 справа № 360/383/23.
Відповідна практика Верховного Суду є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, релевантні до обставин цієї справи, а саме у постанові від 05.02.2024 справа № 360/383/23, суд касаційної інстанції виснував про таке.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Застосовуючи вказаний підхід, Верховного Суду та ураховуючи, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Поряд з цим з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 12.04.2023 року у справі № 420/6982/21.
При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 09 червня 2022 року в справі №600/524/21-а, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015 року) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.
На підставі наведених настанов Верховного Суду для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі потрібно установити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Крім того, суд звертає увагу, що до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належить враховувати щомісячну додаткову винагороду відповідно до Інструкції № 550.
Правова позиція з цього питання висловлена у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 400/4650/19, від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.
Отже, відповідно до вказаних настанов, суд із довідки від 04.10.2025 №18408, наданої Військовою частиною НОМЕР_1 установив, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року (без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та ураховуючи, що виплата здійснюється у поточному місяці за минулий) склав:
лютий: посадовий оклад 999,00 грн, оклад за військовим званням 115,00 грн, надбавка за вислугу років 222,80 грн, НВОВЗ (НОПС) 668,40 грн, премія 4795,20 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 4080,24 грн, всього 10 880,64 грн;
за березень 2018 року: посадовий оклад 4230,00 грн; оклад за військовим званням 1200,00 грн, надбавка за вислугу років 1629,00 грн, НВОВЗ (НОПС) 705,90 грн, надбавка за роботу з таємними документами 423,00 грн, премія 3235,95 грн, всього 11 423,85 грн.
Розмір підвищення доходу: 11 423,85 - 10 880,64 = 543,21 грн;
Сума можливої індексації у березні 1762 * 253,30 : 100 % = 4 463,15
Розрахунок індексації-різниці: 4 463,15- 543,21 = 3919,94 грн.
Таким чином, позивач у період з 01 березня 2018 року по 16 березня 2020 року включно мав право на нарахування та виплату індексації - різниці у розмірі 3919,94 грн щомісячно.
Отже, відповідач у період з 01.03.2018 по 26.02.2020 включно зобов'язаний був нарахувати позивачу індексацію різницю відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 та виплатити її з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Суд звертає увагу на те, що нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Суд зазначає, що матеріалами справи встановлено, що позивачу у період грудня 2018 року по лютий 2020 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у загальному розмірі 2340,77 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020, із застосуванням абз. 4-6 п. 5 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 та зобов'язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078, а саме у розмірі 3919,94 грн в місяць, з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток за період з 2016 по 2020 роки з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, враховуючи вже виплачені суми, суд зазначає наступне.
Відповідно до витягу із розрахунково - платіжних відомостей на виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу про ГДО, МД та компенсацію невикористаних відпусток від 25.09.2025 №6306, позивачу у період з 2017 по 2020 роки виплачені:
грошова допомога для оздоровлення: у 2017, 2018, 2019 та 2020 роках;
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань: лише у 2017 році;
компенсація за невикористані дні основної відпустки: у 2020 році;
компенсація за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій: у 2020 році.
Натомість, інформації щодо виплати даних видів грошового забезпечення за 2016 рік матеріали справи не містять.
Відповідачем не заперечується, що грошова допомога для оздоровлення за 2017 - 2020 роках, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2017 році, компенсація за невикористані дні основної відпустки та невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій виплачені позивачу без урахування індексації.
Суд враховує, що відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суд наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. Тобто, мова йде про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Таким чином, вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Також суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Проаналізувавши положення абзаців 1, 4 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абзацу 2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд дійшов висновку, що індексація грошових доходів населення має на меті надання соціальної підтримки населенню України для забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності в умовах зростання цін та повинна забезпечувати відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що проведення індексації врегульовано окремим законом, на який стаття 9 Закону № 2011-ХІІ містить посилання, суд уважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її включення у довідку не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи, зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19.
Ураховуючи вищевикладене, індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого позивачу має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення за 2017 - 2020 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, компенсація за невикористані дні основної відпустки та невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій у 2020 році.
Щодо позовної вимоги стосовно включення сум індексації при обчисленні одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2018, 2019 та 2020 та компенсації за невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій у 2016 - 2019 роках, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні документальні докази щодо нарахування та виплати відповідних сум у вказані періоди, відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги вищенаведене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 26.02.2020 року включно із застосуванням індексації-різниці в розмірі - 3919,94 грн в місяць відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а також зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року по 26.02.2020 року включно в розмірі 3919,94 грн в місяць відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а також визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виключення зі списків особового складу частини без врахування при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення за 2017 - 2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, компенсації за невикористані дні основної відпустки та невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2017-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, компенсації за невикористані дні основної відпустки та невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, враховуючи вже виплачені суми.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Розподіл судового збору у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із застосуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням вже виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виключення зі списків особового складу частини без врахування при обчисленні грошової допомоги для оздоровлення за 2017-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, компенсації за невикористані дні основної відпустки та компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2017-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, компенсації за невикористані дні основної відпустки за компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, враховуючи вже виплачені суми.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 20 жовтня 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова