(про прийняття звіту про виконання судового рішення)
21 жовтня 2025 року м. Житомир Справа № 240/8878/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , про зобов"язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням від 03.12.2024 зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 20.03.2024.
До суду, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 24.07.2025 зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання копії ухвали.
На адресу суду надійшов звіт про виконання судового рішення. У звіті зазначено, що на виконання судового рішення зроблено перерахунок пенсії. При опрацюванні пенсійної справи на виконання рішення № 240/8878/24 встановлено, що розрахунок заробітної плати за роботи в зоні відчуження зазначений в Довідці про заробітну плату, не відповідає вимогам нормативних документів та сума заробітної плати не відображена в особовому рахунку. Тому, розмір пенсії ОСОБА_1 , обчисленої відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати не досягає максимального розміру пенсії 23610 грн., відтак, виплачується в повному розмірі -18134,77 грн. В зв'язку з цим доплата на виконання рішення №240/8878/24 відсутня.
Ухвалою від 10.09.2025 встановлено відповідачу новий строк подання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі.
Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.25 в адміністративній справі № 240/8878/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов"язання вчинити дії протягом 30-ти з дня отримання ухвали.
Відповідач надіслав до суду звіт про виконання судового рішення, в якому просив його прийняти. Зазначив, що на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, після чого розмір пенсії становив 36211,1 грн. З 01.01.2025 пенсія виплачується у розмірі 28334,73 грн. з урахуванням статті 46 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" та постанови КМУ від 03.01.2025 №1.
Вирішуючи питання наявності підстав для прийняття звіту, суд виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Судом під час розгляду звіту відповідача встановлено, що відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії від 16.09.2025, зроблений на виконання судового рішення, її розмір з 20.03.2024 нараховано в сумі 36211,11 грн., тобто без обмеження максимальним розмір, як було визначено судовим рішенням.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення суду у справі №240/8878/24 виконано відповідачем у відповідній частині у той спосіб та в порядку, що було передбачено його зобов'язальною частиною. З огляду на це відсутні підстави вважати, що має місце невиконання пенсійним органом цього судового рішення.
Також, суд зазначає, що з 01.01.2025 пенсія позивачу нарахована в сумі 28334,73 грн. із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення з урахуванням статті 46 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" та постанови КМУ від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Так, судом з'ясовано, що на виконання вимог статті 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 N 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану (далі Постанова N 1), пунктом 1 якої встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,- 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Тобто, з 01.01.2025 розмір пенсії позивачу обмежується відповідними понижуючими коефіцієнтами на виконання вимог статті 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік Кабінетом Міністрів України та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Разом з тим, при вирішенні спору по суті судом не надавалася оцінка правомірності застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1.
Вказані вище обставини не були предметом дослідження у даній справі та виникли вже після виконання відповідачем рішення суду.
В даному випадку згаданим рішенням суду поновлені порушені права позивача на час виникнення спірних правовідносин. В той же час наведене не свідчить про те, що таке рішення має "безстроковий" характер і що не залежить від динаміки подальших правовідносин між сторонами, виникнення нових обставин чи зміни законодавства, що окремо або у своїй сукупності може вплинути на права, інтереси або обов'язки сторін, в тому числі ті з них, які раніше обумовлювалися наявністю судового рішення.
Таким чином, оскільки в спірному випадку наступне обмеження пенсійної виплати позивачу з 01.01.2025 обумовлене перерахунком пенсії на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", що не було предметом заявлених вимог у справі, тому суд вважає, що в цій частині судове рішення виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.
Незгода ж заявника із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, вказує на те, що вирішення порушених питань можливе у спосіб ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не у спосіб судового контролю за виконанням судового рішення, яке у відповідній частині вже є виконаним.
Спір - це юридичний (правовий) конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов'язків, що перешкоджає їх реалізації, та у якому кожен з учасників захищає свої права.
Визначальним для вирішення будь-якого публічного спору є питання установлення моменту, з якого настали спірні правовідносини.
Отже, у даному випадку має місце виникнення нового спору щодо застосування обмежень, які не були предметом розгляду у справі.
В даному випадку суд роз'яснює позивачу, що якщо він вважає, що за наслідками проведеного відповідачем перерахунку пенсії з 01.01.2025 на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" йому протиправно обмежено пенсійну виплату, то він не позбавлений можливості звернутися до суду із новою позовною заявою про оскарження цих рішень чи дій суб'єкта владних повноважень в загальному порядку.
Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі, а тому не можуть бути предметом виконання судового рішення .
Щодо виконання судового рішення в частині фактичної виплати нарахованої суми пенсії, суд зазначає наступне.
За результатами проведеного перерахунку з урахуванням вже виплаченої суми пенсії нараховано доплату за період з 20.03.2024 по 30.09.2025 у розмірі 182711,33 грн., яка включена до підсистеми "Реєстр судових рішень" .
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу не виплачена вказана заборгованість .
Разом з тим, частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пп. "а" п. 9).
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі -Положення № 423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства лід час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.
З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що відповідачем ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.
Рішення суду у даній справі обліковується в Реєстрі судових рішень.
Для вжиття всіх можливих заходів та виконання в повному обсязі рішення, Головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України лист про виділення додаткового фінансування.
Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням №K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.
Таким чином, рішення суду у даній справі в частині виплати заборгованості в повному обсязі буде виконане після виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а матеріалами справи підтверджено, що Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах повноважень.
З огляду на зміст звіту і наданих до нього доказів, наявні підстави для висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду у даній справі виконує у межах повноважень, а перерахунок пенсії позивача провело відповідно до норм законодавства, які є чинними та обов'язковими до застосування.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт.
Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 240/8878/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , про зобов"язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя О.В. Капинос