21 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/14255/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №263040017551 від 25.04.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити їй пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення до територіального органу Пенсійного фонду України - 19.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подала заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надала до заяви усі необхідні документи. Проте, рішенням відповідача їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки позивачкою не повідомлено органи Пенсійного фонду України про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Позивач стверджує, що пенсійний орган при розгляді заяви дійшов помилкового висновку про необхідність надання нею до пенсійного органу заяви в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта, так як вона не проживає на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, що підтверджується довідкою ІПО, а тому вважає відмову відповідача протиправною та такою, що суперечать чинному законодавству.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області подало відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Вказує, що позивач не повідомила органи Пенсійного фонду України про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення РФ, а тому, враховуючи вищезначене, їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком.
13.06.2025, 19.09.2025 та 17.10.2025 головуюча суддя перебувала на періодичному навчанні, з 07.07.2025 по 25.07.2025, з 05.08.2025 по 25.08.2025 перебувала у відпустці.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 19.04.2025 ОСОБА_1 подала через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 25.04.2025 №263040017551 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з неповідомленням органів Пенсійного фонду України про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови в призначення пенсії протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України визначає Закон України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII).
Згідно ч.2 ст.1 вищевказаного Закону Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року.
Частинами 1-2 статті 4 Закону № 1207-VII передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
У відповідності до ч.1 ст.17 Закону № 1207-VII у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Статтею 18 Закону № 1207-VII закріплено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Таким чином, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави призначення пенсійних виплат, є Закон №1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом №1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Судом встановлено, що 19.04.2025 з метою реалізації права на пенсійне забезпечення ОСОБА_1 подала через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішенням спірним рішенням від 25.04.2025 №263040017551 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком.
Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що заявницею не повідомлено органи Пенсійного фонду України про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
Відповідно до довідки від 06.07.2016 №3009013074 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання позивача АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
23 червня 2024 року набрав чинності Закон України від 25 квітня 2024 року № 3674-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення", яким внесено зміни до пункту 14-4 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким встановлено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Суд враховує, що зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан. Дипломатичні відносини з державою-агресором було розірвано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" передбачено вихід України з Угоди від 13.03.1992. Крім того, з 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді.
Зазначені обставини унеможливлюють обмін інформацією між органами пенсійного забезпечення України та російської федерації, тому норми чинного законодавства вимагають від заявника надати власне письмове підтвердження при поданні заяви про призначення пенсії, що він не перебуває на пенсійному забезпеченні в органах російської федерації.
Матеріалами справи не підтверджується факт того, що позивачкою в заяві про призначення пенсії було наявне власне письмове підтвердження щодо неодержання нею пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
За таких обставин, відповідач станом на розгляд заяви позивача від 19.04.2025 про призначення пенсії за віком не володів будь-якою інформацією щодо неодержання позивачем пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, про що зазначив у спірному рішенні.
Інших будь-яких доводів, які б свідчили про незаконність рішення або дій відповідача у спірних правовідносинах та могли бути оцінені судом, позивачем не наведено, а тому у суду відсутні підстави вважати, що рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
21.10.25