21 жовтня 2025 року м. Житомир
справа № 240/4671/25
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду адміністративного позову Новоборівського житлово-комунального підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Новоборівське житлово-комунальне підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 17 липня 2024 року за №000177920704, яким було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2019 року у розмірі 900952,00 грн.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні 24.04.2025 суд поставив на обговорення заяву відповідача про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Згідно з протокольною ухвалою від 24.04.2025, суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду заяви про залишення позову без розгляду у порядку письмового провадження.
З огляду на встановлені обставини у справі, згідно з ухвалою суду від 30.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів, з дня вручення копії ухвали від 30.04.2025 шляхом подання до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, з урахуванням висновків суду.
Позивач не надав суду доказів на виконання вищевказаної ухвали суду.
Відповідно до ухвали суду від 09.06.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №240/4671/25 та призначено судове засідання на 26 червня 2025 року.
У судовому засіданні 26.06.2025 заслухано пояснення представників сторін та згідно з протокольною ухвалою суду, оголошено перерву в судовому засіданні до 24 липня 2025 року, зобов'язано представника позивача надати до наступного судового засідання статут підприємства.
Відповідно до довідки від 24.07.2027, судове засідання відкладено до 31 липня 2025 року з підстав надходження до суду від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з довідкою від 31.07.2025, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на навчанні в Національній школі суддів України, судове засідання відкладено на 13 серпня 2025 року.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 13.08.2025, в судовому засіданні оголошено перерву до 02 жовтня 2025 року, з метою надання можливості представнику позивача ознайомитися з додатковими поясненнями відповідача.
В судовому засіданні, 02.10.2025 представник відповідача підтримав заявлене 24 березня 2025 року клопотання (за вх.21925/25) про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Представник позивача заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, просив задовольнити заяву про поновлення строку звернення до суду подану 24 лютого 2025 року (за вх. №13373/25).
Крім цього, зазначив, що перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства. Також ставить під сумнів дату отримання податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що на копії рекомендованого повідомлення не зазначено що саме було надіслано відповідачем у поштовому відправленні.
Наголошує, що в належний спосіб отримано лише копію акту перевірки від 27.06.2024 та протокол про адміністративне правопорушення відносно т.в.о. директора Міщенко Єлизавети Василівни, та лише після направлення адвокатських запитів, представником позивача, а саме 12.02.2025, отримано в повному обсязі копію оскаржуваного повідомлення-рішення та розрахунок сум до вказаного повідомлення-рішення.
Представник відповідача, у свою чергу, просив залишити без задоволення заяву позивача про поновлення строку звернення до суду від 24.02.2025.
Вважає, що позивач був обізнаний про проведення перевірки та мав можливість дізнатися чи прийняте рішення за результатами проведеної перевірки. Також посилається на практику Великої Палати Верховного Суду у справі №500/2276/24 та зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
У ході судового розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суду, суд на місці ухвалив перейти до розгляду заяви про залишення позову без розгляду у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 (пункт 17) дійшла висновку, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становив шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.07.2024 за №000177920704.
Водночас, з даним позовом позивач звернувся лише 24.02.2025, тобто поза межами шестимісячного строку.
У своїй заяві про поновлення строку звернення до суду від 24.02.2025, позивач наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не було отримано в належний спосіб, однак, в належний спосіб отримано лише копію акту перевірки від 27.06.2024 та протокол про адміністративне правопорушення відносно т.в.о. директора Міщенко Єлизавети Василівни, та лише після направлення адвокатських запитів представником позивача, а саме 12.02.2025, отримано в повному обсязі копію оскаржуваного повідомлення-рішення та розрахунок сум до вказаного повідомлення-рішення.
Проте, відповідач у заяві про залишення позову без розгляду вказує, що податкове повідомлення-рішення від 17.07.2024 №000177920704 контролюючим органом направлено за податковою адресою підприємства 17.07.2024 відповідно до вимог ст. 42 Податкового кодексу України.
Зазначає, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0690062278230, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.07.2024 уповноважена особа підприємства "Пишнюк О.Я." отримала 22.07.2024, що засвідчується підписом у графі «Розписка про одержання».
Під час судового засідання представник позивача критично поставився до таких тверджень відповідача, зокрема зазначив, що в даному рекомендованому повідомленні не вказано що саме було направлено у поштовому відправленні на адресу позивача.
У свою чергу, представник відповідача зазначив, що в примітці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600943057700 вказано "07-04 ППР", де "07-04" - останні цифри оскаржуваного повідомлення-рішення від 17.07.2024 №000177920704.
Водночас, представник відповідача наголошував, що чинним законодавством не передбачений обов'язок податкового органу зазначати у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізити документів, що надсилаються.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд наголошує, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Відтак, суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання представника позивача про неотримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у належний спосіб, оскільки, як встановлено судом та свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення від 17.07.2024 №000177920704 було направлене на юридичну адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек номер поштового відправлення №0600943057700) та отримане 22.07.2024, про що свідчать відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Податкове повідомлення-рішення надіслане за податковою адресою Новоборівського житлово-комунального підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а отже із дотриманням вимог пункту 42.4 статті 42 ПК України.
Суд вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що звернення до суду в установлений строк було унеможливлене через не отримання в належний спосіб податкового повідомлення-рішення, а також суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що строк звернення до суду слід обчислювати з 12.02.2025.
Оскільки, відповідачем підтверджено вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачу, то суд дійшов висновку, що аргументи позивача, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом від 24.02.2025 не доводять поважності причин його пропуску, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, враховуючи те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем 17.07.2024, отримане позивачем 22.07.2024, а з даним позовом до суду позивач звернувся 24.02.2025, то шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, позивачем пропущений.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Підсумовуючи наведене та враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Новоборівського житлово-комунального підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, подану до суду після спливу строку звернення до суду з таким позовом, слід залишити без розгляду та, як наслідок, задовольнити заяву відповідача.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Визнати неповажними підстави, вказані Новоборівським житлово-комунальним підприємство у заяві від 24 лютого 2025 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. У задоволенні заяви Новоборівського житлово-комунального підприємства від 24.02.2025 про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
3. Заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду адміністративного позову Новоборівського житлово-комунального підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
4. Позов Новоборівського житлово-комунального підприємства до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без розгляду.
5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко