Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 жовтня 2025 року Справа №640/32699/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» (ЄДРПОУ: 37702089, 01103, м. Київ, вулиця Залізничне шосе, будинок 47) до Державної податкової служби України (ЄДРПОУ: 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 № 2903353/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 24.07.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 № 2903352/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 31.07.2020 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 № 2903351/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 03.08.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 № 2903350/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 20.08.2020 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 № 2903349/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 25.08.2020 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.09.2021 № 3108157/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 08.09.2020 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.09.2021 № 3122611/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 15.09.2020 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію;
- визнати протиправним, скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 № 2903348/37702089 та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 01.09.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.
03.06.2025 адміністративна справа №640/32699/21 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/32699/21 передано для розгляду судді Череповському Є.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 суддя Череповський Є.В прийняв до провадження адміністративну справу № 640/32699/21. Вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.08.2025 №425 призначено повторний автоматичний розподіл справи №640/32699/21 у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Череповського Є.В
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Зеленову А.С.
Ухвалою суду від 20.08.2025 адміністративну справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов від Головного управління ДПС у м. Києві, в якому відповідач - 1 просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження, з підстав того, що розмір оскаржуваних рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то дана справа підпадає під категорію справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Розглядаючи клопотання представника відповідача - 1 суд виходив з наступного.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, аналізуючи викладене, слід прийти до висновку, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті, окрім справ незначної складності, і інші адміністративні справи, за виключенням справ зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України.
Так, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім цього, відповідно до пунктів 5,6 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами позовного провадження є вичерпним і до такого переліку не віднесено категорію адміністративних справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотань сторін суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, дана категорія справ не визначена у переліку частини 4 статті 257 КАС України або частини 4 статті 12 КАС України, який забороняє розгляд певних категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як вже було зазначено, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд надає учасникам процесу у справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи зареєстрованій у електронних кабінетах підсистеми “Електронний суд», що надає широкі можливості безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, враховуючи пункт 2 частини 6 статті 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представників відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 179, 180, 243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №640/32699/21 - відмовити.
Ухвала постановлена та підписана 17.10.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.С. Зеленов