Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2025 року Справа№640/28241/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» (юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43872544) до Київської митниці (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позивач просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/100019/2 від 14.05.2021 року; 2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2021/00189.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/100019/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2021/00189 - порушують права, свободи та законні інтереси позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі № 640/28241/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/28241/21 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, суддя Тарасенко І.М. прийняв справу № 640/28221/21 до свого провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року
Замінено первинного відповідача у справі № 640/28241/21 з Київської митниці держмитслужби (на правонаступника - Київську митницю.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» у задоволенні позовної заяви.
Представник відповідача зазначив, що 06.05.2021 року до відділу митного оформлення подана електронна митна декларація типу ІМ40ДЕ (далі - МД) зареєстровану в АСМО «Інспектор» за номером № UA100300/2021/011322.
Разом з декларацією були подані документи, що зазначені в графі 44 даної декларації.
Інших документів під час митного оформлення не подавалося.
При митному оформленні за митною декларацією автоматизованою системою аналізу та управління ризиками сформовано митні формальності: 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами застосування системи управління ризиками згідно вимог частини першої статті 320 Кодексу та відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації), при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювались. окрім інших, у тому числі такі заходи: перевірка числового значення заявленої митної вартості; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості; перевірки рівня знижок/нарахувань з/до ціни підтвердження; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.
За результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією № UA100300/2021/011322 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Відповідачем зазначено, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Керуючись вимогами частин 2,3 ст. 53, ст. 54 МКУ повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності).
А саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та ідентифіковані та оформлені згідно постанови НБУ від 02.01.2019 року № 2 «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями»; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; прас-лист виробника з загальнодоступних джерел з урахуванням вище зазначених вимог до нього; оплата транспортних послуг, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія щодо товару та оплата за використання торговельної марки; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, декларацію країни експорту, та відповідно до статті 254 МКУ її переклад українською мовою; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини згідно партії товару зазначеної у митної декларації.
ФОП ОСОБА_1 13 травня 2021 року надіслав листа на адресу відповідача № 1/05 з наступним вмістом: «Просимо вашого дозволу прийняти рішення щодо митної вартості товару за митною декларацією №UA100300/2021/011322 в найкоротший термін. Додаткових документів окрім наданих надаватись не буде».
Представник відповідача зазначив, що декларантом не виконано вимог щодо надання додаткових документів, зазначених у частині 3 статті 53 Кодексу.
Відповідач зазначив, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Крім того, відповідачем зазначено, що за результатами консультації декларанту надіслано повідомлення з обґрунтуванням не застосування заявленого ним методу визначення митної вартості та пропозицією визначити митну вартість оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Виходячи з вищенаведеного, відповідно до положень статті 55 Кодексу, здійснено коригування митної вартості товарів.
У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо.
Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст. 57 МКУ. Жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МКУ від декларанта не надходило.
За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів.
Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст. ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.
Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу.
Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1-2,38 USD/кг (МД від 24.02.2021 року № UА500500/2021/7412 та від 05.03.2021 року № UА500100/2021/3696.
Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст. 53 МКУ, на письмове прохання декларанта.
Відповідач зазначив, що декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.
Представник відповідача наголосив про право органу доходів і зборів щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід'ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі.
Оскільки при наданні документів до митного оформлення декларантом не підтверджено митну вартість товару, Київською митницею Держмитслужби визначено митну вартість з використанням розумних засобів, сумісних із принципами Угоди і Статті VII ГАТТ 1994 року та на основі даних, наявних у митного органу.
Відповідач також зазначив, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.
З урахування викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС», код ЄДРПРОУ 43872544, юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6Д, офіс 43. Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; інші види діяльності - 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
20 квітня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» та компанією «EGE CINAR GIDA MEDIКAL РAZARLAМA LTD. » (Турецька Республіка) (надалі - «Продавець») укладений контракт № 2021/001 (далі - «Контракт»), за умовами якого Продавець зобов'язується відгрузити, а Покупець - купити на умовах СІР Київ Україна, згідно Інкотермс-2000 товари, номеклатура, яких приведена у Додатку 1 до Контракту, що є невід'ємною частиною цього Контракту на загальну суму 1200000 доларів США.
Так, згідно пункту 2.1. Контракту, усі ціни на товари обумовлюються в додатках Продавця и визначаються в доларах США. Продавець має право змінювати ціни при умовах оповіщення Покупця о майбутніх змінах щонайменше ніж за 2 неділі. При цьому, згідно п. 2.2. Контракту загальна сума цього Контракту складає 1200000 доларів США и залишається незміною, навіть за умови якщо Продавець змінює ціни протягом строку дії Контракту.
Відповідно до п. 3.2. Контракту, поставка Товару здійснюється партіями, сформованими на основі замовлень Покупця і наявності Товару на складі Продавця.
Згідно п. 3.4. Контракту, інвойс вступає в силу з моменту підтвердження Покупцем згоди на оплату по цьому інвойсу.
За умовами Контракту права власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі вантажу перевізнику.
Пунктом 4.1. Контракту визначено, що Покупець сплачує 100% суми вказаної у інвойсі, протягом 90 днів по завершенню оформленню документів до митного очищення вантажу.
Відповідно до п. 5 .І. То вар повинен бути упакований у відповідності з вимогами к кожному виду Товару. Зовнішня і внутрішнє упакування повинно забезпечувати захист від пошкодження та атмосферного впливу.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Контракту від 27.04.2021 року сторонами було визначено, шо усі трати пов'язані з упакуванням Товарів, їх маркіруванням і стікуванням, вантажно-розвантажувальної роботою та транспортними витратами покладаються на Продавця і враховані в ціну Товару.
На виконання умов зазначеного Контракту компанією «EGE CINAR GIDA MEDIКAL РAZARLAМA LTD. » (Турецька Республіка) було складено та підписано Інвойс № IHR2021000000001 від 20.04.2021 року на загальну суму - 43714 доларів США.
Крім того, до Інвойсу № IHR2021000000001 від 20.04.2021 року було підписано Специфікацію від 30.04.2021 року, якою визначено найменування, вартість, вага, ціна, загальна сума за поставку інжиру сушеного.
Так, за 10 кг інжиру сушеного марки TOPRAC Продавцем заявлено 1450 доларів США та за 10 кг інжиру сушеного марки LERIDA Продавцем заявлено 1456 доларів США.
Позивачем було замовлено, а продавцем відвантажено 3050 кілограмів інжиру сушеного марки TOPRAC та 3000 кілограмів інжиру сушеного марки LERIDA на загальну суму 8790,27 доларів США із урахуванням СІР KIEV.
Після чого зазначений Товар було відвантажено та відправлено Позивачу, що підтверджується, зокрема, міжнародною автомобільною накладною (CMR) № 380188, об'єднана декларація і сертифікат № 0334954, пакувальним листом від 20.04.2021 року, копією виїзної митної декларації № 21351700ЕХ006845.
З метою митного оформлення ввезеного за умовами вказаного контракту товару Позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію № UA100300/2021/011322, в якій митна вартість товару визначена за основним методом, тобто визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
При цьому, такий спосіб визначення митної вартості товарів Позивачем ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, зокрема, прийнятої попередньої ЕМД №UA/100300/2020/426986.
Крім того, на підтвердження митної вартості Позивачем додано до зазначеної митної декларації документи, які підтверджують митну вартість товару: пакувальний лист від 20.04.2021 року, інвойс № IHR2021000000001 від 20.04.2021 року, контракт № 2021/001, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 380188, об'єднану декларацію і сертифікат № 0334954, пакувальним листом від 20.04.2021 року, копією виїзної митної декларації № 21351700ЕХ006845, специфікацію від 30.04.2021 року, прайс-лист.
14 травня 2021 року Київською митницією Держмитслужби України було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/100019/2, яким митну вартість визначено за другорядним методом, а саме 2-г резервний (ч. 2 ст. 57 МК України).
Прийняте Відповідачем рішення про коригування митної вартості обґрунтоване поданням Позивачем до митного оформлення документів, які не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Разом з тим, митним органом проведено порівняння заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсності вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.
Також, Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначає про неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями частини 2 статті 58 МК України, у зв'язку з чим останній провів з Позивачем процедуру консультацій з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59-60 МК України. За результатами проведених консультацій Позивачу було запропоновано застосувати другорядного методу 2ґ - резервного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації (в доларах США за кг ваги нетто): товар № 1-2,38 USD/кг (МД від 24.02.2021 року № UA500500/2021/7412. МД від 05.03.2021 року № UA500100/2021/3696).
Не погоджуючись із джерелом інформації, представником товариство з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» було подано адвокатський запит від 08 липня 2021 року про надання копії МД від 24.02.2021 року № UA500500/2021/7412, МД від 05.03.2021 року № UA500100/2021/3696, на які відповідач посилається у спірному рішенні.
19 липня 2021 року за № 7.8-1/15/8.19/1360 від 19.07.2021 року відповідачем були надані звичайні копії митний декларацій, з яких встановити їх належність до МД від 24.02.2021 року № UA500500/2021/7412, МД від 05.03.2021 року № UA500100/2021/3696 є неможливим.
ФОП ОСОБА_1 13 травня 2021 року надіслав листа на адресу відповідача № 1/05 з наступним вмістом: «Просимо вашого дозволу прийняти рішення щодо митної вартості товару за митною декларацією №UA100300/2021/011322 в найкоротший термін. Додаткових документів окрім наданих надаватись не буде».
Отже, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Вважаючи вказане рішення та картки відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
За змістом частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За приписами пункту 1 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Водночас, частиною першою статті 368 МК України встановлено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МК України).
Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави для висновку, що саме на декларанта покладено обов'язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, такими платіжними документами можуть бути касові або товарні чеки, ярлики, інші документи, які містять відомості щодо вартості товару, який ввозиться на територію України та використані декларантом документи повинні бути об'єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, контроль правильності визначення декларантом митної вартості здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598).
Суд зазначає, що на підтвердження митної вартості позивачем надані відповідачу документи, які підтверджують митну вартість товару: пакувальний лист від 20.04.2021 року, інвойс № IHR2021000000001 від 20.04.2021 року, контракт № 2021/001, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 380188, об'єднану декларацію і сертифікат № 0334954, пакувальним листом від 20.04.2021 року, копією виїзної митної декларації № 21351700ЕХ006845, специфікацію від 30.04.2021 року, прайс-лист.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій
- четвертій статті 53 цього Кодексу або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та витребування додаткових документів може бути лише наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо наданих декларантом документів, а саме, наявність в них розбіжностей, ознак підробки, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Прийняте Відповідачем рішення про коригування митної вартості обґрунтоване поданням Позивачем до митного оформлення документів, які не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Разом з тим, митним органом проведено порівняння заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, і встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсності вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.
Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/100019/2 від 14.05.2021 року, яке прийняте Митницею, не містить відомостей, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення спірного товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, митним органом не наведено які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення.
Крім того, у зазначеному рішенні Київською митницею Держмитслужби України безпідставно про відсутність документів, зокрема, коносамента, що є абсурдним з огляду на те, що коносамент (ВіІІ of Lading) - документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Проте, у позивача було перевезення не морським перевізником, а автомобільним транспортом, про що свідчить міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 380188, яка була подана позивачем до митного органу.
Також, відповідач у спірному рішенні безпідставно зазначає і про те, що позивачем не надавався основний документ, у відповідності п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товару, є зокрема, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Тобто, зазначена норма МК України говорить саме про право позивача щодо страхування Товару, а не його обов'язок.
Суд також зазначає, що CMR - страхування відповідальності автомобільного перевізника відповідно до Міжнародної Конвенції СМR 1956 року зі змінами та доповненнями, включаючи Протокол до Конвенції 1978 року, що здійснює перевезення по міжнародній накладній CMR. Як вже було зазначено вище, позивачем було надано Відповідачу міжнародну автомобільну накладну (СМR) № 380188.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем було надано прайс-лист, який не відповідає загальноприйнятої світової практики формування прайс-листів, які повинні містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім того у ньому вказано умови поставки CFR kiew, що не відповідає заявленому у митній декларації та Контракту - є таким, що не відповідає дійсності з огляду на наступне.
По-перше, у митній декларації та Контракту заявлено умову постави СІР Київ, а не, як зазначає Відповідач, - CFR kiew.
По-друге, наданий до митного оформлення прайс-лист від 20.04.2021 року відповідає загальноприйнятої світовій практикі, зокрема, у ньому вказане найменування товару, одиниця виміру, вид фасування, вага фасування, ціна.
Твердження Відповідача у спірному рішенні про те, що згідно п. 5.1 Контракту товари повинні бути упаковані. але хто саме оплачує упаковку не вказано. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати на маркування товару, доставки до місця загрузки, на навантаження відсутні, а також те, що відсутні банківські та платіжні документи оплати за товар, маркування, транспортування, загрузку в тому числі - є такими, що відповідають дійсності, з огляду на те, що існує Додаткова угода № 1 до Контракту від 27.04.2021 року, якою сторонами було визначено, що усі трати пов'язані з упакуванням Товарів, їх маркіруванням і стікуванням, вантажно-розвантажувальної роботою та транспортними витратами покладаються на Продавця і враховані в ціну Товару.
Також, Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначає про неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями частини 2 статті 58 МК України, у зв'язку з чим останній провів з Позивачем процедуру консультацій з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59-60 МК України. За результатами проведених консультацій Позивачу було запропоновано застосувати другорядного методу 2ґ - резервного методу. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації (в доларах США за кг ваги нетто): товар № 1- 2,38 USD/кг (МД від 24.02.2021 року № UA500500/2021/7412, МД від 05.03.2021 року № UA500100/2021/3696).
Такі дії Відповідача є безпідставними та неправомірними з огляду на те, оскільки попередньо вже було прийнято такий спосіб визначення митної вартості товарів Позивачем, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, зокрема, прийнятої попередньої ЕМД № UA/100300/2020/426986 від 10.12.2020 року.
Крім того, необґрунтованими є посилання відповідача на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом.
Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 809/4367/15.
Як вимагає частина друга статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Зі змісту спірного рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів Позивачем встановлено, що воно не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Крім, суд зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» було застосовано основний метод визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (вартість операції).
При цьому, як вже було зазначено, такий спосіб визначення митної вартості товарів позивачем ґрунтується на контракті № 2021/001 від 20.04.2021 року, інвойс № IHR2021000000001 від 20.04.2021 року, специфікації від 30.04.2021 року, прайс-листі.
Частиною З статті 57 МК України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд зазначає, що застосовуючи додаткові методи - 1-5, враховуючи вимоги частин 3-8 статті 57 МК України, згідно з якими кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, Митний орган не мав права застосовувати другорядний метод, а саме 2ґ резервного методу, оскільки він є останнім від застосованого позивачем основного методу, тобто відповідач міг лише застосувати другорядний метод 2-а - за ціною договору щодо ідентичних товарів, про що свідчить попередньо прийнята ЕМД № UA100З00/2020/426986 від 10.12.2020 року.
Виходячи з наведеного Київською митницею, з урахуванням приписів ст. ст. 53-55 МК України, було протиправно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/100019/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100З00/2021/00189.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За частинами 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 30 вересня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» (юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43872544) до Київської митниці (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/100019/2 від 14.05.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2021/00189.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГЕ ІМПЕКС» (юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6д, офіс 43, код ЄДРПОУ 43872544) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (юридична адреса: 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8а, код ЄДРПОУ 43997555) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Тарасенко