Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 жовтня 2025 року Справа №200/3812/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 200/3812/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Філіпенко Оксану Іванівну, звернувся за допомогою системи «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 рік грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. а відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 рік, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці які передували звільненню ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) із зазначенням сум доплат до грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видати грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці які передували звільненню ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) із зазначенням сум доплати до грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року по справі №200/3812/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. а відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року набрало законної сили 07.11.2024 року.
20 лютого 2025 року по справі № 200/3812/24 видано виконавчий лист.
03.10.2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
07.10.2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла уточнена заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій представник просить суд:
змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі від 26.08.2024 року № 200/3812/24 шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 суму нарахованої доплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року в сумі 440 146,78 грн. (чотириста сорок тисяч сто сорок шість гривень сімдесят вісім гривень 78 копійок).
В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, зазначено, що станом на 03.11.2025 року рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 виконано частково а саме з його боку здійснено лише перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року. Будь яких виплат по вищевказаному рішенню ІНФОРМАЦІЯ_3 не проводилось.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду по справі № 200/3812/24.
10.04.2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімовою Раїсою Дмитрівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження. Будь яких інших виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду по справі 200/3812/24, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», з боку посадових осіб Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з 10.04.2025 року, в порушення вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», не вчинялось. Що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду по справі 200/3812/24.
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 , викладеної у листі від 22.11.2024 року № 09/02/1205 доплата грошового забезпечення позивача з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року після його перерахунку на виконання рішення суду за спірний період складає 460 632,42 грн. (чотириста шістдесят гривень шістсот тридцять дві гривні 42 копійки) з урахуванням утриманої індексації 440 146,78 грн. (чотириста сорок тисяч сто сорок шість гривень сімдесят вісім гривень 78 копійок). На сьогоднішній день ці кошти ІНФОРМАЦІЯ_3 не виплачено.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року по справі № 200/3812/24 яке набрало законної сили, відповідачем у повному обсязі не виконано та позивачу не виплачено різницю грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року в сумі 440 146,78 гривень.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Заяву про зміну порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 20 жовтня 2025 року о 09 год. 30 хв. в приміщені Донецького окружного адміністративного суду за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1, про, що сторони було повідомлено повістками.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. З урахування приписів процесуального законодавства суд визнав за можливе розглянути заяву без участі стягувача та боржника.
Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду №200/3812/24 про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло майже один рік.
Листом від 22.11.2024 року № 09/02/1205 Відповідачем було повідомлено Позивачу, що нарахування та виплата належних позивачу до виплати коштів за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3812/24 від 26.08.2024 року виплата буде зроблена після надходження цільового фінансування. Заявка на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3812/24 від 26.08.2024 року буде подана у грудні 2024 року.
Згідно довідки-розрахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3812/24 від 26.08.2024 року Позивачу за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, після якого доплата грошового забезпечення яке не було виплачено позивачу за вказаний період складає з урахуванням утриманої індексації 440 146,78 грн. (чотириста сорок тисяч сто сорок шість гривень сімдесят вісім гривень 78 копійок).
Проте, станом на дату розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення заборгованість у розмірі 440 146,78 грн., позивачу не сплачена. Також в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заявки у грудні 2024 року на фінансування для виплати грошового забезпечення за рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3812/24 від 26.08.2024 року.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №200/3812/24 шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 суму нарахованої доплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року в сумі 440 146,78 грн. (чотириста сорок тисяч сто сорок шість гривень сімдесят вісім гривень 78 копійок).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/3812/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №200/3812/24 в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період проходження ним військової служби з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 рік, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, на:
«Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму нарахованої доплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року в сумі 440 146,78 грн. (чотириста сорок тисяч сто сорок шість гривень сімдесят вісім гривень 78 копійок)».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Христофоров