Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
20 жовтня 2025 року Справа №200/7944/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Васюка Миколи Миколайовичи в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
15 жовтня 2025 року адвокат Васюк Микола Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ), позивача, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 14 серпня 2025 року №262140011191;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02 жовтня 1995 року по 01 вересня 1997 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України - 05 вересня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України - 05 вересня 2024 року.
Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Щодо питання сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не надано суду документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, разом із позовною заявою представник позивача заявляє клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.
При цьому, з наданих представником позивача на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору документів не вбачається можливості застосування до ОСОБА_1 будь-якої з підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 5 Закону №3674-VI.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється статтею 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Викладені норми Закону №3674-VI кореспондується з приписами частини першої статті 133 КАС України: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Отже, підставою для вчинення процесуальних дій щодо звільнення, розстрочки або відстрочки від сплати судового збору є рівень майнового стану сторони. При цьому, в порядку статті 133 КАС України звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Разом із цим, установивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки/відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
У постанові Верховного Суду у справі від 29 вересня 2021 року у справі № 160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі №120/3505/22, від 02 листопада 2023 року у справі №120/6039/22, від 18 січня 2024 року у справі №520/495/23.
Розвиваючи указаний підхід Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2024 року у справі №295/14365/19 зазначив, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822; далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються:
- дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та/або перерахованого податку; сума нарахованого та/або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
Водночас, представник позивача, як на підставу для звільнення позивача від сплати судового збору, посилається на скрутне матеріальне становище позивача, що змусило звернутись за наданням безоплатної правової допомоги. Крім того, представник позивача зазначає, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 02 грудня 2024 року, дохід позивача за 2023 рік становить 5238,64 грн., за 2024 рік - 11536,11 грн., відповідно до довідки про отримання (неотримання) допомоги від 04 грудня 2024 року №445 позивач не отримувала жодних допомог.
Разом із цим, суддя наголошує, що як убачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаних обставин представник позивача надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, сформовані станом на 02 грудня 2024 року, з яких вбачається виключно дохід позивача за перший-четвертий квартал 2023 року, відомості щодо доходу за перший-четвертий квартал 2024 року відсутні.
Відтак, до клопотання про звільнення від сплати судового збору (зменшення його розміру) представник позивача не надав доказів, які б підтверджували, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суддя зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру).
Враховуючи зазначене, суддя висновує, що приєднаних представником позивача доказів до клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору недостатньо для висновку про те, що її майновий стан виключає можливість сплати судового збору у цій справі, адже представник позивача не надав жодних доказів, які б підтверджували отримані позивачем доходи за попередній календарний рік, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2024 рік.
З огляду на зазначене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Натомість, враховуючи те, що предметом спору є захист соціальних прав позивача, з метою забезпечення доступу останнього до правосуддя, суддя вважає, за можливе відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/7944/25.
Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Відповідно до статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При ознайомленні з позовною заявою суддею встановлено, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Враховуючи вищезазначене, суддя дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 160, 161, 171, 258, 260, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. В задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/7944/25.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду.
4. Відкрити провадження по справі за позовною заявою адвоката Васюка Миколи Миколайовичи в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
5. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею Молочною І. С. одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
6. Звернути увагу сторін, що у даній справі, яка розглядається за правилами статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив (частина 3 вказаної статті).
7. Витребувати у відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, наступні докази:
- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) по застрахованій особі позивача;
- виписку із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-7) по застрахованій особі позивача;
- пенсійну справу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (у тому числі протоколи призначення та перерахунку пенсії);
- рішення (інший розпорядчий акт) про призначення або відмову в призначенні пенсії позивачу, а також документи, що слугували підставою для його прийняття (якщо таке приймалося);
- відомості та докази на підтвердження факту ознайомлення позивача з цим рішенням, а саме: дата вручення адресатові;
- пояснення щодо зарахування або не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 02 жовтня 1995 року по 01 вересня 1997 року, із зазначенням конкретних підстав;
- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
У разі неможливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
8. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
9. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна