21 жовтня 2025 рокуСправа №160/16148/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.05.2025 №047050031353 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.04.2025 №047050031353;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу роботи за списком №1 ОСОБА_1 періоди роботи з 09.07.1984 по 16.11.1984 - на посаді сортувальнико-здавальника металу 3чм1 розряду стану 280-330 залізопрокатного цеху, з 19.08.1985 по 07.10.1985 - на посаді вальцівника з збирання та перевалки клітей 5чм2 розряду стану 280-330 залізопрокатного цеху, з 23.05.1988 по 03.04.1993 - на посаді прибиральника відходів металургійного виробництва (гаряча лінія) 3чм2 розряду рейкобалкового цеху, де з 01.03.1990 був переведений оператором поста керування №3 (ніж, гаряча ділянка) 4 чм2 розряду та з 08.08.1991 був переведений оператором поста керування №2 гарячої прокатки (гарча ділянка) 5чм1 розряду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди страхового стажу з 01.02.1994 по 28.10.1996, з 28.11.1996 по 16.11.1998;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди трудового стажу в зоні бойових дій з 30.04.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 25.05.2023, з 05.06.2023 по 19.08.2023, з 05.12.2023 по 06.01.2024, з 22.01.2024 по 18.08.2024, з 03.09.2024 по 31.12.2024, з 16.01.2025 по 08.04.2025 в розрахунку 1 повний місяць стажу в зоні бойових дій за 3 місяці загального стажу, необхідного для розрахунку стажу для призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків зроблених судом;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 з 28.03.2025 пенсію на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у березні 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії. Рішенням №047050031353 від 04.04.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Після отримання даного рішення позивачем були зібрані додаткові документи щодо стажу роботи. У травні 2025 року позивач повторно з новими документами щодо стажу звернувся до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії. Позивачем було отримано рішення про відмову в призначенні пенсії №047050031353 від 16.05.2025. Позивач не погоджується з такою позицією відповідачів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 28.03.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивача від 28.03.2025 про призначення пенсії за віком відпрацьовувалась за принципом «єдина черга» та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішенням якого від 04.04.2025 №047050031353 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідністю страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 21.03.1995 по 24.10.1995, оскільки відсутній наказ про прийняття та наказ на звільнення дописано іншим чорнилом; з 20.09.1984 по 01.09.1992, оскільки наявне виправлення в даті наказу на звільнення; 21.06.1995 по 30.10.1995, з 13.05.1998 по 07.05.1999 період отримання допомоги по безробіттю, оскільки записи про припинення не містять підстави; період роботи з 01.02.1994 по 31.03.1995 згідно трудової книжки від 14.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки наявна розбіжність між датою зарахування на роботу і датою наказу на прийняття на роботу - більше місяця « 28.12.1993»; період роботи з 28.11.1996 по 16.11.1998 згідно трудової книжки від 14.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва підприємства куди прийнято на роботу; довідка від 23.01.2024 №603 видана на ім'я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_2 ».
До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 08.05.2025 позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). З урахуванням норм Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача від 08.05.2025, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким 16.05.2025 прийнято рішення №047050031353 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 та про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058, з урахуванням наступних правових норм та фактичних обставин. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період роботи: з 28.11.1996 по 16.11.1998, по договору, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.07.1984, оскільки відсутня назва підприємства в запису про прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Договір не надано; протягом грудня 1993 року - грудня 2003 року, періоди ведення підприємницької діяльності, оскільки відсутні дані про систему оподаткування, сплату страхових внесків. Документи, передбачені пунктом 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, зі змінами, не надано. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 обчислено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків. Пільговий стаж згідно Списку №1 не визначено. Надані позивачем архівні довідки від 28.04.2025 №С-21/2-09/605, №С-21/2-09/607 щодо періодів роботи в Дніпропетровському металургійному комбінаті протягом 1984-1985, 1988-1993 років, не є підставою для зарахування пільгового стажу, оскільки відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано). Враховуючи вище зазначене Головне управління немає підстав зарахувати період роботи протягом 1984-1985, 1988-1993 років до пільгового стажу, оскільки разом із заявою не надано довідку згідно вимог пункту 20 Порядку №637, яка видана Дніпропетровським металургійним комбінатом.
До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що до страхового стажу не зараховано: період роботи з 28.11.1996 по 16.11.1998, по договору, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.07.1984, оскільки відсутня назва підприємства в запису про прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Договір не надано; в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців наявна інформація про державну реєстрацію на ведення підприємницької діяльності з 21.12.1993 по 22.04.2020. Документи, передбачені п. 4 Порядку №637, не надано. До страхового стажу не враховано періоди ведення підприємницької діяльності протягом грудня 1993 року - грудня 2003 року, оскільки відсутні дані про систему оподаткування, сплату страхових внесків або документи, передбачені п. 4 Порядку №637. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків; заявником надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04.10.2023; надано довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 10.04.2025 №4771; наявні архівні довідки від 28.04.2025 № С-21/2-09/605, № С-21/2-09/607 щодо періодів роботи в Дніпропетровському металургійному комбінаті протягом 1984-1985, 1988-1993 років, які не є підставою для зарахування пільгового стажу. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку №637, не надана. Відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано). В разі ліквідації підприємства розгляд питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, провадиться на Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, після звернення з відповідною заявою та усіма необхідними документами.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.04.2025 №047050031353, яке мотивоване наступним:
«Відмовити у призначенні пенсії за віком відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058) ОСОБА_1 .
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 28.03.2025.
Пенсійний вік, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 - 55 років.
Вік заявника 58 років 10 місяців 9 днів.
Необхідний страховий стаж, визначений п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 - 25 років.
Страховий стаж особи - 16 років 17 днів.
Результати розгляду документів, до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 01.02.1994 по 31.03.1995 згідно трудової книжки від 14.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки наявна розбіжність між датою зарахування на роботу і датою наказу на прийняття на роботу - більше місяця « 28.12.1993»;
- період роботи з 28.11.1996 по 16.11.1998 згідно трудової книжки від 14.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва підприємства куди прийнято на роботу.
Довідка від 23.01.2024 №603 видана на ім'я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_2 ».
Додатковий коментар:
За наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 відсутнє, оскільки відсутній необхідний страховий стаж».
08.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.05.2025 №047050031353, яке мотивоване, зокрема, наступним:
«Страховий стаж особи становить 17 років 03 місяці 17 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- до страхового стажу не зараховано період роботи з 28.11.1996 по 16.11.1998, по договору, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.07.1984, оскільки відсутня назва підприємства в запису про прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Договір не надано;
- в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців наявна інформація про державну реєстрацію на ведення підприємницької діяльності з 21.12.1993 по 22.04.2020. Документи, передбачені п. 4 Порядку №637, не надано. До страхового стажу не враховано періоди ведення підприємницької діяльності протягом грудня 1993 року - грудня 2003 року, оскільки відсутні дані про систему оподаткування, сплату страхових внесків або документи, передбачені п. 4 Порядку №637. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності з 01.01.2004 обчислено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків;
- заявником надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04.10.2023;
- надано довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 10.04.2025 № 4771;
- наявні архівні довідки від 28.04.2025 №С-21/2-09/605, №С-21/2-09/607 щодо періодів роботи в Дніпропетровському металургійному комбінаті протягом 1984-1985, 1988-1993 років, які не є підставою для зарахування пільгового стажу.
Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637, не надана.
Відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано). В разі ліквідації підприємства розгляд питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, провадиться на Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, після звернення з відповідною заявою та усіма необхідними документами.
Заявник працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Висновок: відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці».
Позивач із означеними рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV(далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т. ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із статтею 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Зі змісту трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 14.07.1984 судом встановлено наявність наступних записів за спірні періоди:
09.07.1984 - прийнятий до залізопрокатного цеху сортувальником-здавальником металу стану 280-330 по 3 розряду на виробничу практику, розпорядження про прийом №249 від 03.07.1984 (запис №1);
16.11.1984 - звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики, розпорядження про звільнення №249 від 23.10.1984 (запис №2);
19.08.1985 - прийнятий до залізопрокатного цеху вальцівником зі збирання та перевалки клітей ст. 280-330 5 розряду, розпорядження про прийом №654 від 31.07.1985 (запис №5);
07.10.1985 - звільнений із займаної посади, розпорядження №700 від 01.10.1985 (запис №6);
23.05.1988 - прийнятий до рейкобалкового цеху прибиральником відходів металургійного виробництва (гаряча лінія) 3 розряду, розпорядження №353 від 11.05.1988 (запис №11);
01.03.1990 - переведений там само оператором посту керування №3 (ніж, гаряча ділянка) 4 розряду, розпорядження по цеху №136 від 12.03.1990 (запис №12);
08.08.1991 - переведений там само оператором посту керування №2 гарячої прокатки (гаряча ділянка) 5 розряду, розпорядження по цеху №444 від 08.08.1991 (запис №13);
03.04.1993 - звільнений за ст. 38 КЗпП України у зв'язку з розірванням трудового договору за ініціативою працівника, розпорядження про звільнення №352 від 05.04.1993 (запис №14);
01.02.1994 - прийнятий на посаду муляра 2 (другого) розряду на час будівництва МЖК, наказ №383 від 28.12.2003 (запис №15);
01.04.1994 - присвоєно 3 (третій) розряд муляра, наказ №43а від 29.03.1995 (запис №16);
28.10.1996 - звільнений згідно ст. 38 КЗпП України, власне бажання, наказ №390 від 28.10.1996 (запис №18);
28.11.1996 - прийнятий на посаду муляра за трудовим договором, наказ №94 від 28.11.1996 (запис №19);
16.11.1998 - звільнений у зв'язку із закінченням трудового договору, наказ №102 від 16.11.1998 (запис №20).
Записи трудової книжки виконані охайно, без помилок та підчисток. Докази на підтвердження визнання недійсними записів трудової книжки позивача у матеріалах справи відсутні.
Означені вище періоди роботи позивача також підтверджено наявними у матеріалах справи копіями уточнюючих довідок від 29.04.2025 №С-21/2-09/412, від 28.04.2025 №С-21/2-09/607, від 28.04.2025 №С-21/2-09/605, від 28.04.2025 №С-21/2-09/606, від 28.04.2025 №С-21/2-09/607/1, постанови Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е. Дзержинського від 20.10.1994 №813 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», особових карток №2709 від 05.07.1984, №7527 від 05.07.1984, №3053 від 01.08.1985, №7900 від 01.08.1985, №3268 від 19.05.1988, №10859 від 19.05.1988.
Зі змісту спірних рішень про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах слідує, що відповідачами не було зараховано періоди роботи позивача:
- з 01.02.1994 по 31.03.1995 згідно трудової книжки від 14.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки наявна розбіжність між датою зарахування на роботу і датою наказу на прийняття на роботу - більше місяця « 28.12.1993»;
- з 28.11.1996 по 16.11.1998 згідно трудової книжки від 14.07.1984 НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва підприємства куди прийнято на роботу.
Довідка від 23.01.2024 №603 видана на ім'я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_2 ».
Суд уважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та іншої документації на підтвердження наявного страхового стажу. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці та документації на підтвердження наявного страхового стажу.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні відповідних документів.
Разом з тим, суд зазначає, що такий, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, недолік у написанні ім'я позивача у довідці від 23.01.2024 №603 « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » жодним чином не впливає на можливість зарахувати спірні періоди роботи позивача до його страхового стажу. Мова йде про одну й ту ж особу ОСОБА_1 , що додатково підтверджується записами трудової книжки позивача.
Відтак, такі обставини суд оцінює критично, оскільки зміст трудової книжки позивача та уточнюючих довідок із вказаними періодами роботи узгоджується між собою, тому, у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області було достатньо доказів для висновку, що такі документи та відомості стосуються саме позивача та підтверджують належним чином періоди роботи останнього.
На переконання суду, обов'язок щодо внесення достовірних, повних та правильних записів у документи первинного обліку підприємства про стаж та заробітну плату працівника в частині відомостей про прізвище, ім'я та по батькові працівника, покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання цих правил не може мати негативні наслідки для особи, якої такі відомості стосуються, та не може впливати на її особисті права.
За наявності недоліків в оформленні уточнюючих довідок, пріоритетним є наявність відповідного запису про роботу позивача у трудовій книжці останнього. Разом із тим, позивач не має нести відповідальність за осіб, компетентних у питаннях заповнення документів на підтвердження стажу.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рішення щодо призначення пенсії приймається пенсійним органом за наявності усіх документів про призначення пенсії. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.
Отже, у випадку виявлених недоліків у документах для призначення позивачу пенсії відповідач мав можливість вчинити дії, спрямовані на їх підтвердження від відповідних органів (осіб), підприємств, організацій, або ж письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів.
Відповідачем не надано жодних доказів виконання ним вимог положень статті 44 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 щодо вчинення дій, спрямованих на отримання необхідних документів для з'ясування та перевірки їх від відповідних органів (осіб) та письмового повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів.
Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що подані позивачем документи належним чином підтверджують пільговий стаж позивача, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії 04.04.2025 №047050031353, а періоди з 09.07.1984 по 16.11.1984, з 19.08.1985 по 07.10.1985, з 23.05.1988 по 03.04.1993 - зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1, а періоди з 01.02.1994 по 28.10.1996, з 28.11.1996 по 16.11.1998 - зарахувати до страхового стажу позивача.
Разом з тим, зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії від 16.05.2025 №047050031353 в частині, заявленій у позовних вимогах, слідує, що до страхового стажу позивача не зараховано:
- період роботи з 28.11.1996 по 16.11.1998, по договору, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.07.1984, оскільки відсутня назва підприємства в запису про прийняття, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Договір не надано;
- наявні архівні довідки від 28.04.2025 №С-21/2-09/605, №С-21/2-09/607 щодо періодів роботи в Дніпропетровському металургійному комбінаті протягом 1984-1985, 1988-1993 років, які не є підставою для зарахування пільгового стажу.
Крім того, у спірному рішенні зазначено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637, не надана; відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано). В разі ліквідації підприємства розгляд питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, провадиться на Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, після звернення з відповідною заявою та усіма необхідними документами.
Як вже було встановлено судом, періоду роботи з 28.11.1996 по 16.11.1998 підтверджено записами №19 та №20 трудової книжки позивача та протиправно не зарахований до страхового стажу позивача з мотивів, викладених судом щодо рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у частині щодо зазначеного періоду. Додатково суд зазначає, що вся необхідна інформація міститься у трудовій книжці та уточнюючих довідках, а відтак, витребування додатково договору є протиправним. Крім того, витребувати всі необхідні документи Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області мало змогу самостійно на виконання вимог Порядку №22-1, про що вже було зазначено судом.
Крім того, як вже виснував суд вище, недоліки в оформленні уточнюючих довідок від 28.04.2025 №С-21/2-09/605, №С-21/2-09/607 не є підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи позивача за 1984-1985, 1988-1993 роки до пільгового стажу останнього, оскільки зазначені періоди підтверджено записами трудової книжки позивача, а витребування уточнюючих довідок можливе лише у разі не зазначення у трудовій книжці відповідних періодів роботи.
Щодо твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про те, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637, не надана; відсутні дані щодо стану підприємств (ліквідовано/не ліквідовано), суд зазначає таке.
За змістом положень статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цієї статті постановою Кабінету Міністрів України №637від 12.08.1993 р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Крім того, загальний порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).
Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 1.1, 2.2, 2.4, 2.14, 2.15 Інструкції передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення; у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства, під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу, у графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду; якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Водночас, пунктами 2.6, 2.8 - 2.10 Інструкції №58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів. У розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)» і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці пенсійний орган вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
При цьому, слід зазначити, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 1 статті 101 Закону №1788-XII передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії від 16.05.2025 №047050031353 підлягає скасуванню як протиправне.
Щодо зарахування періодів перебування в зоні бойових дій з 30.04.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 25.05.2023, з 05.06.2023 по 19.08.2023, з 05.12.2023 по 06.01.2024, з 22.01.2024 по 18.08.2024, з 03.09.2024 по 31.12.2024, з 16.01.2025 по 08.04.2025 в розрахунку 1 повний місяць стажу в зоні бойових дій за 3 місяці загального стажу, необхідного для розрахунку стажу для призначення пенсії, суд зазначає таке.
Статтею 2 Закону України 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до п. 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ст.6 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим п.1 ст.8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Так, Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014р. за №1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
За правилами приписів п. 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530), час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Разом з тим, довідкою від 25.03.2025 №4060, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 підтверджено перебування позивача на військовій службі.
Відповідно до довідки від 10.04.2025 №4771 про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 30.04.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 25.05.2023, з 05.06.2023 по 19.08.2023, з 05.12.2023 по 06.01.2024, з 22.01.2024 по 18.08.2024, з 03.09.2024 по 31.12.2024, з 16.01.2025 по 08.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Лозівський р-н, Лозівська міська територіальна громада, м. Лозова, Донецька область, Краматорський р-н, Дружківська міська територіальна громада, м. Дружківка.
Таким чином, в зазначені спірні періоди позивач приймав участь у бойових діях.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах в кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) періоди безпосередньої участі позивача в бойових діях - час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 30.04.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 25.05.2023, з 05.06.2023 по 19.08.2023, з 05.12.2023 по 06.01.2024, з 22.01.2024 по 18.08.2024, з 03.09.2024 по 31.12.2024, з 16.01.2025 по 08.04.2025.
Щодо позовних вимоги в частині призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить з наступного.
Статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 28.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довели суду правомірність прийнятих рішень всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.05.2025 №047050031353 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.04.2025 №047050031353 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 з 09.07.1984 по 16.11.1984, з 19.08.1985 по 07.10.1985, з 23.05.1988 по 03.04.1993.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.1994 по 28.10.1996, з 28.11.1996 по 16.11.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди військової служби в зоні бойових дій з 30.04.2022 по 10.12.2022, з 18.01.2023 по 25.05.2023, з 05.06.2023 по 19.08.2023, з 05.12.2023 по 06.01.2024, з 22.01.2024 по 18.08.2024, з 03.09.2024 по 31.12.2024, з 16.01.2025 по 08.04.2025 в розрахунку один повний місяць служби в зоні бойових дій за три місяці страхового стажу для призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.03.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька