Рішення від 20.10.2025 по справі 160/20275/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 рокуСправа №160/20275/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування періодів його роботи з 06.11.2000 р. по 12.11.2000 р., з 13.11.2000 р. по 10.12.2000 р., з 23.01.2001 р. по 12.02.2001 р., з 07.06.2001 р. по 18.06.2001 р., з 17.09.2001 р. по 22.09.2001 р., з 09.01.2002 р. по 23.01.2002 р., з 24.01.2002 р. по 12.02.2002 р., з 17.05.2002 р. по 30.05.2002 р., з 18.09.2002 р. по 30.09.2002 р., з 10.01.2003 р. по 15.06.2003 р., з 23.05.2016 р. по 21.10.2016 р., з 01.10.2024 р. по 31.12.2024 р. до пільгового стажу за Списком №1 та відповідно до постанови КМУ №202 і проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;

- зобов'язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу за Списком №1 та відповідно до постанови КМУ №202 періоди згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданої від 16.07.1997 року: з 06.11.2000 р. по 12.11.2000 р., з 13.11.2000 р. по 10.12.2000 р., з 23.01.2001 р. по 12.02.2001 р., з 07.06.2001 р. по 18.06.2001 р., з 17.09.2001 р. по 22.09.2001 р., з 09.01.2002 р. по 23.01.2002 р., з 24.01.2002 р. по 12.02.2002 р., з 17.05.2002 р. по 30.05.2002 р., з 18.09.2002 р. по 30.09.2002 р., з 10.01.2003 р. по 15.06.2003 р., з 23.05.2016 р. по 21.10.2016 р., з 01.10.2024 р. по 31.12.2024 р.;

- зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пільгову пенсію відповідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно форми РС-право за номером ПС: 047350007891 трудовий (страховий) стаж складає: 29 років 10 місяців 25 днів з 18.09.2002. З яких пільговий страж, робота за Списком №1: 11 років 09 місяців 11 днів. В той же час відповідачем згідно довідки РС-право до його пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано наступні періоди роботи: 06.11.2000 - 12.11.2000 (07 днів); 13.11.2000 - 10.12.2000 (28 днів); 23.01.2001 - 12.02.2001 (21 днів); 07.06.2001 - 18.06.2001 (12 днів ); 17.09.2001 - 22.09.2001 (06 днів); 09.01.2002 - 23.01.2002 (15 днів); 24.01.2002 - 12.02.2002 (20 днів); 17.05.2002 - 30.05.2002 (14 днів); 18.09.2002 - 30.09.2002 (13 днів); 10.01.2003 - 15.06.2003 (05 місяців 06 днів ); 23.05.2016 - 21.10.2016 (04 місяців 29 днів); 01.10.2024 - 31.12.2024 (03 місяців); що загалом складає: 01 рік 05 місяців 22 днів. Незарахування вищенаведеного періоду до пільгового стажу суттєво впливає на розмір його пенсії та відтермінує право на перерахунок пенсії з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської професії», тобто порушує право на законність пенсійного забезпечення. Окрім того, зазначає щодо розміру пенсії 01.03.2025 року йому не проведено і індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,115. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 05.08.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про зарахування оспорюваних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1 та щодо перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 року не звертався. Спір між сторонами не виникав, а отже, заявлені позивачем вимоги є передчасними. Відповідно до звернення через вебпортал електронних послуг ПФУ від 20.02.2025 вх. № ВЕБ-04001-Ф-С-25-031893, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про надання відомостей про пільговий стаж роботи. Листом від 27.02.2025 за вих. № 10214-6897/С-01/8-0400/25 “Про надання відповіді», Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області направило на адресу позивача копію розрахунку страхового та пільгового стажу за Списком № 1.

Так, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 06.11.2000 по 12.11.2000, з 23.01.2001 по 12.02.2001, з 07.06.2001 по 18.06.2001, з 17.09.2001 по 22.09.2001,, з 24.01.2002 по 12.02.2002, з 17.05.2002 по 30.05.2002, з 18.09.2002 по 30.09.2002, з 10.01.2003 по 15.06.2003, з 23.05.2016 по 21.10.2016 відповідно до пільгових довідок від 27.08.2024 № 402 та від 01.01.2025 № 5, - періоди перебування у навчальній відпустці, відсутні спуски в шахту. Періоди навчання за фахом з 13.11.2000 по 10.12.2000 та з 09.01.2002 по 23.01.2002 зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1, що підтверджується розрахунком стажу роботи у графі підсумку переліку пільгового стажу роботи “Робота за списком №1», шифр врахування стажу - “Навчання за фахом». Період роботи з 01.10.2024 по 31.12.2024 не зараховано до пільгового стажу роботи у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Згідно із п.3.14 Типового положення про навчально-курсовий комбінат (центр, пункт) професійного навчання робітників підтвердженням здобуття відповідної кваліфікації є свідоцтво встановленого зразка. До пенсійної справи позивача долучені довідки від 09.08.2024 №14-14/6-2879/2024, 14-14/6-2880/2024, 14-14/6-2881/2024, видані УКК ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля». Проте прізвище зазначене в довідках не відповідає паспортним даним позивача (згідно із паспортом - « ОСОБА_2 », в довідках - « ОСОБА_3 », дата народження не вказана), що унеможливлює врахування вказаних довідок при розрахунку його страхового стажу. Щодо перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 року. Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 01.01.2025 року, отже, право на проведення індексації пенсії з 01.03.2025 відсутнє. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року продовжено строк розгляду цієї справи до 17.10.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзивах на позовну заяву, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач перебуває з 04.12.2024 на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області, як отримувач пільгової пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до звернення через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України від 20.02.2025 вх. № ВЕБ-04001-Ф-С-25-031893, позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про надання відомостей про пільговий стаж роботи.

Листом від 27.02.2025 за вих. № 10214-6897/С-01/8-0400/25 “Про надання відповіді», відповідач направив на адресу позивача копію розрахунку страхового та пільгового стажу за Списком № 1.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до форми РС-право, станом на 01.01.2025 року, позивачу враховано наступні періоди трудової діяльності:

- з 01.09.1991 р. по 15.11.1992 р. (навчання у вищих/середн.НЗ);

- з 02.12.1992 р. по 18.11.1994 р. (військова служба);

- з 01.12.1994 р. по 28.06.1996 р. (навчання у вищих/середн.НЗ);

- з 16.07.1997 р. по 10.10.2000 р.;

- з 06.11.2000 р. по 12.11.2000 р.;

- з 13.11.2000 р. по 10.12.2000 р. (навчання за фахом);

- з 11.12.2000 р. по 22.01.2001 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 23.01.2001 р. по 12.02.2001 р.;

- з 13.02.2001 р. по 06.06.2001 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 07.06.2001 р. по 18.06.2001 р.;

- з 19.06.2001 р. по 16.09.2001 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 17.09.2001 р. по 22.09.2001 р.;

- з 23.09.2001 р. по 08.01.2002 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 09.01.2002 р. по 23.01.2002 р. (навчання за фахом);

- з 24.01.2002 р. по 12.02.2002 р.;

- з 13.02.2002 р. по 02.04.2002 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 03.04.2002 р. по 16.05.2002 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 17.05.2002 р. по 30.05.2002 р.;

- з 31.05.2002 р. по 17.09.2002 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 18.09.2002 р. по 30.09.2002 р.;

- з 01.10.2002 р. по 09.01.2003 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 10.01.2003 р. по 15.06.2003 р.;

- з 16.06.2003 р. по 31.12.2003 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 01.01.2004 р. по 16.05.2004 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 01.06.2004 р. по 30.06.2006 р.;

- з 03.07.2006 р. по 31.12.2007 р.;

- з 01.01.2008 р. по 26.09.2008 р.;

- з 06.10.2008 р. по 24.10.2008 р. (безробіття);

- з 25.10.2008 р. по 07.12.2008 р. (безробіття);

- з 09.07.2010 р. по 30.09.2014 р.;

- з 01.05.2015 р. по 29.05.2015 р.;

- з 02.06.2015 р. по 22.05.2016 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 23.05.2016 р. по 21.10.2016 р.;

- з 22.10.2016 р. по 31.10.2016 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 01.11.2016 р. по 30.09.2024 р. (ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в);

- з 01.10.2024 р. по 31.12.2024 р.

Страховий стаж позивача становить - 29 років 10 місяців 25 днів, а робота за Списком №1 - 11 років 9 місяців 11 днів.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ч.ч.3, 5, 6 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Стаття 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначала особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону № 1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

18.11.2005 Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п.2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно із п.3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 (далі - Список № 202).

Згідно із розділом І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Так посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди його роботи (постанова КМУ від 11.03.1994 № 162, постанова КМУ від 16.01.2003 №36).

Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі №227/1732/17 зазначив, що право на передбачену ст.14 Закону № 1788-ХІІ пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

У постанові від 05.03.2020 у справі №227/4978/16-а Верховний Суд також зазначив, право на пенсію на пільгових умовах (згідно із ч.1 ст.14 Закону № 1788-ХІІ) мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком №1, виконання яких проводиться протягом повного робочого дня.

Згідно зі ст.62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст.48 КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою КМУ №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п.1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із вимогами п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори, а також угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп.2 п.2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.

Так, трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 містить такі записи про періоди його роботи:

Дніпропетровські Східні мережі ДАЕК «Дніпрообленерго»

- 16.07.1997 - Петропавлівський ВС. Прийнятий на роботу на посаду електромонтера з експлуатації розподільчої мережі. Наказ №63 параграф 16 від 16.07.1997. 2 група кваліфікації;

- ДАЕК «Дніпрообленерго» переіменова у ВАТ «ЕК Дніпрообленерго» Дніпропетровські східні електричні мережі. Підстава: рішення загальних зборів акціонерів від 30.10.1993 року;

- 01.02.2000 - переведено електромонтером з експлуатації розподільчих мереж 3 групи кваліфікації із сумісництвом професії електрогазозваврювальника в Петропавлівському РЕМ. Наказ №14 параграф 6 від 01.03.2000 року;

- 10.04.2000 - переведено нa посаду інспектора енергонадзору Петропавлівського РЕМ. Наказ № 23 параграф 24 від 10.04.2004 року;

- 10.10.2000 - звільнено за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Наказ до 89 параграф 2 від 10.10.2000 року;

ДВАТ «шахта «Степова» ДПІ ДХК «Павлоградвугілля»

- 06.11.2000 - прийнято учнем підземного гірничого робітника з повни робочим днем в шахті на УРВР. Наказ 68к від 06.11.2000;

- 13.11.2000 - направлено на курси підземних гірничих робітників з відривом від виробництва. Наказ № 2989 від 16.11.2000;

- 11.12.2000 - направлено на виробничу практику учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем в шахті на УРВР. Наказ № 3179 від 12.12.2000;

- 05.01.2001 - переведено підземним гірничим робітником 3 розряду з повним робочим днем в шахті на УРВР. Наказ № 31 від 15.01.2001;

- 09.01.2002 - направлено на курси гірничих робітників з ремонту гірничих виробок. Наказ № 67 від 17.01.2002;

- 31.01.2002 - переведено учнем підземного гірничого робітника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті на УРВР на час практики. Наказ № 167 від 29.01.2002;

- 03.04.2002 - переведено підземним гірничим робочим 4 розряду з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті на УРВР. Наказ №438 від 28.03.2002;

- 16.05.2004 - звільнено за власним бажанням ст.38 КЗпП України. Наказ №36к від 17.05.2004;

- 01.06.2004 - прийнято електромонтером з експлуатації розподільчих сіток (ВЛ-04-6-10кв) 5 групи кваліфікації в Петропавлівський РЕМ. Наказ № 53 параграф 6 від 01.06.2004;

- 20.08.2004 - переведений на посаду старшого майстра виробничої дільниці з ремонту та експлуатації ТІІ, РПІ, ПІС, Петропавлівського РЕМ. Наказ № 221-к від 20.08.2004 року;

- 30.06.2006 - звільнено за п.5 ст.36 КЗпП України за переведенням до «ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго». Наказ №1258-НДВ від 30.06.2006 року;

- 03.07.2006 - прийнято за переведенням старшим майстром виробничої дільниці 1 групи до Петропавлівського РЕМ «BAT «EK «Дніпрообленерго». Наказ №25-к(328) від 03.07.2006 року;

- 26.09.2008 - звільнено за угодою сторін згідно із ст.36 п.1 КЗпП України. Наказ №44-к (328) від 26.09.2008;

Петропавлівський районний центр зайнятості

- 06.10.2008 - розпочато виплату матеріальної допомоги в період профнавчання відповідно до п.5 ПНМДППП. Наказ № МТ 081007 від 07.10.2008 року;

Петропавлівське професійно-технічне училище №91

- 06.10.2008 - зарахований на курси підвищення кваліфікації з напрямку основи бізнес планування приватної діяльності. Наказ № 9-зснн від 06.10.2008;

- 24.10.2008 - відрахований у зв?язку із тер. закінченням навчання. Наказ №11-вснч від 24.10.2008;

- 24.10.2008 - припинено виплату матеріальної допомоги в період профнавчання відповідно до п.15 пп.12 ПНДППП. Наказ НП 081008 від 24.10.2008.

- 25.10.2008 - продовжено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст.22 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Наказ МТ 081028 від 28.10.2008;

- 08.12.2008 - припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп.1 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Наказ МТ 081208 від 08.12.2008;

30.09.2008 - здійснена одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності за період з 08.12.2008 року по 30.09.2009 року (за 297 днів) відповідно до п.7 ст.22, п.5 ст.23 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Наказ МТ 081208 від 08.12.2008;

ТОВ «Сервіс-Інвест»

- 09.07.2010 - прийнятий електромонтером з обслуговування підстанцій 4 групи з оплати праці Павлоградських електричних мереж з випробувальним терміном один місяць. Наказ №137-к від 08.07.2010 року;

- 24.12.2013 - TOB «Сервіс-Інвест» Високовольтні мережі» перейменовано y TOB «ДТЕК»;

- 01.01.2014 - Павлоградські електромережі перейменовані у Павлоградські високовольтні електромережі;

- 29.05.2015 - звільнено за власним бажанням в зв?язку з переходом на другу роботу за ст.38 КЗпП України. Наказ № 94-к від 29.05.2015;

ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське»

- 02.06.2015 - прийнято гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю стаціонарного обладнання. Ри664к від 02.06.2015;

- 23.05.2016, 01.09.2016 направлено до філії «УКК» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» для навчання за професією «електрослюсар підземний» з відривом від роботи. Розпорядження №1708 від 18.05.2016р. 02.09.2016;

- 19.10.2016 - переведено учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті на період виробничої практики дільниці стаціонарного обладнання. Розпорядження № 3163 від 02.09.2016 року;

- 01.11.2016 - переведено електрослюсарем підземним 3 розряду дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем у шахті. Розпорядження № 1969-к від 01.11.2016 року;

- 14.08.2017 - переведено електрослюсарем південним 4 розряду дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем у шахті. Наказ № 1631-к від 14.08.2017 року;

- 12.05.2022 - переведено електрослюсарем підземним 5 розряду дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем у шахті. Наказ № 9115к від 12.05.2022 року.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів, які не мають дефектів їх вчинення.

Позивачем на підтвердження спірних періодів роботи надано також довідку Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» від 27.08.2024 №402 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 працював на ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Шахті «СТЕПОВА») за наступними професіями:

- з 06.11.2000 по 12.11.2000 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті, та отримував 100% тарифної ставки підземного робітника, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162);

- з 13.11.2000 по 10.12.2000 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією курси з відривом від виробництва за професією “гірник підземний» отримував 100% тарифної ставки підземного робітника;

- з 11.12.2000 по 04.01.2001 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті, та отримував 100% тарифної ставки підземного робітника, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162);

- з 05.01.2001 по 08.01.2002 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією гірник підземний з повним робочим днем у шахті, та отримував 100% тарифної ставки підземного робітника, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162);

- з 09.01.2002 по 30.01.2002 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією курси з відривом від виробництва за професією “гірник з ремонту гірничих виробок» отримував 100% тарифної ставки підземного робітника;

- з 31.01.2002 по 02.04.2002 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією учень гірника з ремонту гірничих виборок з повним робочим днем у шахті, та отримував 100% тарифної ставки підземного робітника, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162);

- 03.04.2002 по 15.01.2003 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією гірник з ремонту гірничих виборок з повним робочим днем у шахті, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162);

- 16.01.2003 по 16.05.2004 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією гірник з ремонту гірничих виборок з повним робочим днем у шахті, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36).

Довідка видана на підставі особистої картки форми Т 2М, наказів підприємства, табелів спуску в шахту, особового рахунку про зарплату, довідника ЕТКС.

Суміщення професій не було. Відпустки без збереження заробітної плати 21.09.2001 р. - 30.09.2001 р.

2000 р.: 06.11 - 12.11 - спусків в шахту не було;

2001 р.: 23.01 - 12.02, 07.06 - 18.06, 17.09 - 22.09 - учбова відпустка;

2002 р.: 24.01 - 12.02, 17.05 - 30.05, 18.09 - 30.09 - учбова відпустка;

2003 р.: 10.01 - 15.06 - учбова відпустка.

Дані професії підтверджені результатами атестації робочих місць відповідно до наказу № 1416а від 24.10.1994 р. - проведена вперше № 2318 від 20.10.1999 р., № 655 від 27.04.2001 р., продовжена до 03.05.2006 р. на підставі листа № 270 від 03.02.2015 р., №951 від 03.05.2006 р. № 1026 від 04.05.2011 р. розп. № 147 від 10.07.2012 р., розп. 6583 від 25.12.2015 р., наказ 8409 від 22.12.2020 р., наказ №400 від 17.01.2022 р. про продовження дії результатів атестації.

Також, позивачем на підтвердження спірних періодів роботи надано довідку Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» від 01.01.2025 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 працював на ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за наступними професіями:

- 02.06.2015 по 22.05.2016 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний дільниці стаціонарного обладнання №1 з повним робочим днем у шахті, що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36);

- 23.05.2016 по 01.09.2016 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією курси з відривом від виробництва за професією «електрослюсар підземний», отримує середній заробіток за попереднім місцем роботи, відповідно до ч.2 п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- 02.09.2016 по 19.10.2016 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією учень електрослюсара підземного дільниці стаціонарного обладнання №1, з повним робочим днем у шахті, отримував 100% тарифної ставки електослюсаря підземного (виробнича практика), що передбачені списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461);

- 20.10.2016 по 21.10.2016 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією консультація та іспит в УКК, що передбачено списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461);

- 22.10.2016 по 31.10.2016 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний дільниці стаціонарного обладнання №1 з повним робочим днем у шахті, повернутий на колишнє місце роботи, що передбачено списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461);

- 01.11.2016 по 01.01.2025 - виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією електрослюсар підземний дільниці стаціонарного обладнання № 1, 2 з повним робочим днем у шахті, що передбачено списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461).

Підставою для незарахування позивачу до пільгового стажу періодів його роботи/навчання з 06.11.2000 по 12.11.2000, з 23.01.2001 по 12.02.2001, з 07.06.2001 по 18.06.2001, з 17.09.2001 по 22.09.2001, з 24.01.2002 по 12.02.2002, з 17.05.2002 по 30.05.2002, з 18.09.2002 по 30.09.2002 відповідачем зазначено, що відповідно до пільгових довідок від 27.08.2024 № 402 та від 01.01.2025 № 5 періоди перебування у навчальній відпустці, відсутні спуски в шахту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.«д» ст.56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно зі ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року №103/98 (далі - Закон №103/98) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.

Відповідно до ст.5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з ч.4 ст.19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.

Таким чином, період навчання може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

Щодо не зарахування періоду роботи/навчання позивача з 06.11.2000 по 12.11.2000 у зв'язку з відсутністю спусків у шахту за час роботи учнем, суд зазначає, що згідно із записами його трудової книжки даний період роботи позивача містить повну інформацію про роботу на пільгових умовах. Також містить повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірний період він працював учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею.

Крім того, дані обставини підтверджуються довідкою Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» від 27.08.2024 №402 та 01.01.2025 з якої вбачається, що позивач у період з 06.11.2000 по 12.11.2000, з 23.01.2001 по 12.02.2001, з 07.06.2001 по 18.06.2001, з 17.09.2001 по 22.09.2001, з 24.01.2002 по 12.02.2002, з 17.05.2002 по 30.05.2002, з 18.09.2002 по 30.09.2002, з 10.01.2003 по 15.06.2003, з 23.05.2016 по 21.10.2016 працював у Шахті «Степова» повний робочий день та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за Списком № 1 робіт із шкідливими умовами праці.

Тобто, періоди перебування позивача в учбових відпустках були зараховані відповідачем йому тільки до загального страхового стажу при чому не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 та роботи «підземні» за ст.14 постанови КМУ №202.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підставами не зарахування спірних періодів навчання було перебування позивача на навчання.

Так, відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг, відповідно до якого - періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.

З цього приводу суд зауважує, що матеріалами справи підтверджується той факт, що в трудовій книжці позивача є відповідні записи про його роботу на відповідних посадах, а саме підземних професіях та наявними довідками підтверджується те, що в період навчання позивача йому нараховувалась оплата праці виходячи із середнього заробітку, як підземного робітника.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем по справі суду надано не було.

Таким чином, відповідач протиправно не зарахував учбові відпустки до пільгового стажу позивача, в тому числі за провідною професією.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-IV, періоди навчання за професією: з 06.11.2000 по 12.11.2000, з 13.11.2000 по 10.12.2000, з 23.01.2001 по 12.02.2001, з 07.06.2001 по 18.06.2001, з 17.09.2001 по 22.09.2001, з 24.01.2002 по 12.02.2002, з 17.05.2002 по 30.05.2002, з 18.09.2002 по 30.09.2002, з 10.01.2003 по 15.06.2003, з 23.05.2016 по 21.10.2016 підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що із довідки ПФУ Форми ОК-5, вбачається, що позивач у 2000 р. - 2004 р. працював у ДВАТ Шахта Степова ДП ДКХ Павлоградвугілля та виконував роботи, які обліковуються за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1, з 2015 року у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та він виконував роботи, які обліковуються за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А1.

Згідно із Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року №511:

код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

кодом підстави «ЗПЗ014А1» обліковується спеціальний стаж працівників, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Судом встановлено, що насамперед записами у трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача у вищезазначені періоди, та, зокрема, наданими ним довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також відомостями наявної в матеріалах справи - довідки ПФУ Форми ОК-5, відповідно до яких позивач у 2000 - 2004 роках працював у ДВАТ Шахта Степова ДП ДКХ Павлоградвугілля та виконував роботи, які обліковуються за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013А1, з 2015 року у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», а також він виконував роботи, які обліковуються за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А1.

Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не зараховано періоди перебування позивача в учбовому пункті з 06.11.2000 по 12.11.2000, з 13.11.2000 по 10.12.2000, з 23.01.2001 по 12.02.2001, з 07.06.2001 по 18.06.2001, з 17.09.2001 по 22.09.2001, з 09.01.2002 по 30.01.2002, з 31.01.2002 по 12.02.2002, з 17.05.2002 по 30.05.2002, з 18.09.2002 по 30.09.2002, з 10.01.2003 по 15.06.2003, з 23.05.2016 по 19.10.2016 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.

Щодо не зарахування періоду з 01.10.2024 по 31.12.2024 до пільгового стажу роботи позивача у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, суд зазначає наступне.

Як вбачається із трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 - 12.05.2022 позивача переведено електрослюсарем підземним 5 розряду дільниці стаціонарного обладнання з повним робочим днем у шахті. Наказ № 9115к від 12.05.2022 року.

Відповідно до наданої довідки Виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Дніпровське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» від 01.01.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній, вбачається, що з 01.11.2016 по 01.01.2025 позивач виконував в гірничому виробництві: ведення гірничих і інших видів робіт з метою видобудку вугілля, підземним способом за професією електрослюсар підземний дільниці стаціонарного обладнання № 1, 2 з повним робочим днем у шахті, що передбачено списком №1 (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461) (08 років 02 місяця 01 день).

При цьому з відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не зарахував період з 01.10.2024 по 31.12.2024 до пільгового стажу роботи позивача у зв'язку із відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно із ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст.11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) станом на 01.01.2025 відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином період з 01.10.2024 по 31.12.2024 має бути зарахований до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо тверджень відповідача, що не врахування довідок долучених до пенсійної справи позивача від 09.08.2024 №14-14/6-2879/2024, №14-14/6-2880/2024, №14-14/6-2881/2024, виданих УКК ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», оскільки прізвище зазначене в довідках не відповідає його паспортним даним (згідно паспорту - ОСОБА_2 , в довідках - ОСОБА_3 , дата народження не вказана), суд зазначає на таке.

Дослідивши надані довідки, суд зазначає, що дані щодо періоду трудової роботи позивача та проходження навчання при філії «Учбово-курсового комбінату» Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля» та ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», які зазначені у довідках від 09.08.2024 №14-14/6-2879/2024, №14-14/6-2880/2024, №14-14/6-2881/2024, співпадають з даними його трудової книжки.

На переконання суду, розбіжності у написанні прізвища позивача у довідках від 09.08.2024 №14-14/6-2879/2024, № 14-14/6-2880/2024, № 14-14/6-2881/2024 та його паспорті є формальною неточністю, та не може бути підставою для відмови відповідача у зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача.

У постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».

Таким чином, відповідачем протиправно не враховані довідки від 09.08.2024 №14-14/6-2879/2024, №14-14/6-2880/2024, №14-14/6-2881/2024 видані УКК ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля».

Крім того, ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також, відповідно до абз.2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 р. (далі - Порядок №22), орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у територіального органу Пенсійного фонду України сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 р. у справі №439/1148/17, від 03.10.2018 р. у справі №235/2873/17, від 27.02.2018 р. у справі №681/813/17, від 22.05.2018 р. у справі №683/977/17, від 10.07.2018 р. у справі №709/1360/17.

Щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 року, суд вказує наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною п'ятою статті 2 Закону № 1282-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 прийнято постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К= ((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% / 100%) + 1, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100% - 100%,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Згідно із пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Отже, індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. При цьому до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які не підвищуються згідно з Порядком № 124, передбачено встановлення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 100 грн. з 01.03.2025.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Водночас положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою КМУ від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися згідно із частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови № 168, № 185 та № 209.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

Такий правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та підлягає врахуванню судом у силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України. Вказані висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 27.01.2025 у справі № 160/2039/24, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 26.02.2025 у справі №160/6686/24, від 27.02.2025 у справі №400/2358/24 у спорах з подібними правовідносинами, усуваючи юридичну колізію та визначаючись щодо правозастосування за подібних зі спірними правовідносин.

У постанові від 28.01.2025 у справі 400/4663/24 за подібних правовідносин Верховний Суд також звернув увагу на те, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення порядку здійснення індексації пенсій та розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

При цьому, під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Розмір щорічного збільшення зазначеного показника, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Разом з тим, колегія суддів наголосила на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, який становить 3764,40 грн.) до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону № 1058-IV, абзацом 1 частини другої статті 42 якого чітко визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Відтак колегія суддів вказала, що індексація пенсій у 2022 - 2024 роках повинна проводитись відповідно до постанови №118, постанови №168, постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, відповідно.

Судова палата Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступлення від вищенаведеного правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Застосовуючи наведені норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, суд констатує, що відповідач не здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.03.2025 коефіцієнт збільшення у розмірі 1,023 замість передбаченого пунктом 1 постанови №209 коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача у відзиві, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 01.01.2025 року, отже, право на проведення індексації пенсії з 01.03.2025 відсутнє, суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з 04.12.2024 р. на підставі заяви про призначення пенсії від 03.01.2025 р. та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки позивач звернувся за пенсією в 2025 році, а пенсія йому була призначена з дати досягнення пенсійного віку у 2024 році, він має право на її індексацію.

Таким чином, слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з 01.03.2025 року індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 01.03.2025 року індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періодів роботи/навчання ОСОБА_1 з 06.11.2000 р. по 12.11.2000 р., з 13.11.2000 р. по 10.12.2000 р., з 23.01.2001 р. по 12.02.2001 р., з 07.06.2001 р. по 18.06.2001 р., з 17.09.2001 р. по 22.09.2001 р., з 09.01.2002 р. по 30.01.2002 р., з 31.01.2002 р. по 12.02.2002 р., з 17.05.2002 р. по 30.05.2002 р., з 18.09.2002 р. по 30.09.2002 р., з 10.01.2003 р. по 15.06.2003 р., з 23.05.2016 р. по 19.10.2016 р., з 01.10.2024 р. по 31.12.2024 р. до пільгового стажу за Списком №1 та відповідно до постанови КМУ №202.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 та відповідно до постанови КМУ №202 періоди згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , а саме: з 06.11.2000 р. по 12.11.2000 р., з 13.11.2000 р. по 10.12.2000 р., з 23.01.2001 р. по 12.02.2001 р., з 07.06.2001 р. по 18.06.2001 р., з 17.09.2001 р. по 22.09.2001 р., з 09.01.2002 р. по 30.01.2002 р., з 31.01.2002 р. по 12.02.2002 р., з 17.05.2002 р. по 30.05.2002 р., з 18.09.2002 р. по 30.09.2002 р., з 10.01.2003 р. по 15.06.2003 р., з 23.05.2016 р. по 19.10.2016 р., з 01.10.2024 р. по 31.12.2024 р.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма