20 жовтня 2025 року Справа №160/11561/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні звіт Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 у справі №160/11561/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/11561/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
07.10.2024 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 за заявою представника позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 07.10.2022 у справі № 160/11561/22.
08.09.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 у справі №160/11561/22 прийнято та встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 07.10.2022 у справі №160/11561/22 в частині виплати нарахованої ОСОБА_1 заборгованості.
09.10.2025 на адресу суду надійшла заява від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (сформовано в системі «Електронний Суд» 08.10.2025), в якій представник зазначає наступне. З метою виконання вимог виконавчого документу № 160/11561/22 та реалізації рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/11561/22 від 07 жовтня 2022 року, для проведення виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» здійснено попередній розрахунок потреби в коштах та 31 січня 2024 року за вихідним № 35.07-97/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, направлено листа з попереднім розрахунком про внесення змін до кошторису, а саме: збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 - на суму 102 528,39 гривень, з яких виплата грошового забезпечення у розмірі 85 193,55 грн, нарахування та виплата компенсації ПДФО - 15 334,84 грн, відшкодування сум правничої допомоги - 2000,00 грн ( лист додається). На теперішній час, кошторисні призначення для нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди за період несення служби з 01.03.2022 по 01.06.2022 на виконання рішення суду, Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від Центрального органу управління Служби не отримало. Службою продовжує проводитися відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань. Зокрема, Службою листом від 03.06.2025 № 30/01.30- 02.2-703 надано до Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби, з проханням додатково внести зміни до кошторису Служби на 2025 рік за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».
Зауважуємо, що після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили. У межах компетенції Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області було вжито вичерпних заходів для вирішення питання щодо виконання вищевказаного рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 питання щодо розгляду звіту Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області у справі №160/11561/22 призначено до розгляду на 20.10.2025 без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Станом на 20.10.2025 будь-яких пояснень або заперечень від позивача до суду не надходило.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Позивачу на виконання рішення суду від 07.10.2022 у справі №160/11561/22 здійснено розрахунок додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 01.03.2022 по 01.06.2022 відповідно до резолютивної частини рішення суду, залишилася не виконаною частина судового рішення щодо виплати нарахованої заборгованості за період з 01.03.2022 по 01.06.2022, разом з відшкодуванням правничої допомоги, загалом у розмірі 102 528,39 грн.
У звіті відповідач зазначає, що відповідна виплата буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості.
Щодо виплати перерахованої додаткової винагороди позивачу, суд враховує, що органи Служби судової охорони фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу сума має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Служби судової охорони.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що докази, надані відповідачем щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі є достатніми, відповідач не ухиляється від обов'язку виплатити утворену заборгованість унаслідок перерахунку додаткової винагороди та її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів, у зв'язку з чим суд вважає наведені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення обґрунтованими, у зв'язку з чим, звіт підлягає прийняттю.
При цьому, оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту та зобов'язати відповідача надати суду письмові пояснення.
При встановленні нового строку для подання звіту судом враховується, що фактичне виконання рішення пов'язано із виділенням коштів Державного бюджету на такі цілі і не залежить від особистого волевиявлення відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти звіт Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 у справі №160/11561/22.
Встановити Територіальному управлінню Служби судової охорони у Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 у справі №160/11561/22 в частині виплати нарахованої заборгованості, який становить один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали та зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надати суду докази щодо обліку заборгованості по виплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 01.06.2022, разом з відшкодуванням правничої допомоги, загалом у розмірі 102 528,39 грн.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя Н.Є. Сліпець