20 жовтня 2025 рокуСправа № 160/25696/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучугурної Н.В.
секретаря судового засідання Кропової К.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
постанову державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Соколова Олега Олексійовича ВП №78725206 від 31.07.2025 (ідентифікатор доступу 48745Д7А3139) про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 16000 грн визнати протиправною і скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач указує, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №205/2397/23, яке набрало законної сили, був виданий виконавчий лист про усунення перешкоди ОСОБА_2 , зі сторони ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 надати йому ключі від вхідних дверей даного житлового будинку. За цим виконавчим листом державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, під час якого рішення суду було виконано. Водночас, разом і з постановою про відкриття виконавчого провадження, виконавцем 02.07.2025 була винесена постанова про стягнення із боржника ОСОБА_1 (позивача у цій справі) виконавчого збору у сумі 16000 грн. Позивач не погоджується із цією постановою і вказує, що під час розгляду зазначеної цивільної справи позивач вживала дії, направлені на укладення мирової угоди, а після набрання рішенням суду законної сили вживала дії щодо добровільного виконання рішення суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/25696/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надання до суду доказів звернення до суду в межах строків, встановлених ст. 122 КАС України, або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
22.09.2025 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву (у разі наявності заперечень).
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №78725206.
Витребувані судом документи була надані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву.
Ухвалою суду призначено розгляд справи на 20 жовтня 2025 року на 13:00 год.
20.10.2025 у судове засідання прибув позивач, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву і просив суд її задовольнити.
У судовому засіданні 20.10.2025 суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши справу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у справі №205/2397/23 був виданий виконавчий лист про усунення перешкоди ОСОБА_2 , зі сторони ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 надати йому ключі від вхідних дверей даного житлового будинку, стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_1 .
Суд також установив, що рішення суду у справі №205/2397/23 набрало законної сили 07.05.2025 після розгляду справи Дніпровським апеляційним судом.
До матеріалів справи також надано лист від 12.05.2025 ОСОБА_1 (позивача у цій справі і боржника за вказаним вище виконавчим листом), адресований ОСОБА_2 (стягувачу за вказаним вище виконавчим листом), в якому ОСОБА_1 пропонувала ОСОБА_2 у строк до моменту надходження виконавчого листа до державного виконавця та відкриття виконавчого провадження зателефонувати ОСОБА_1 щодо обговорення порядку вселення та подальшого користування ОСОБА_2 житловим приміщенням та комунальними послугами в належному ОСОБА_1 житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказані дії позивач просила вчинити ОСОБА_2 протягом трьох днів з моменту отримання поштового відправлення із зазначеною пропозицією або у письмовій формі шляхом надсилання поштового відправлення за вдресою: АДРЕСА_1 , або в електронній формі за адресою електронної пошти.
Поштові документи про направлення цього листа були приєднані до матеріалів справи (а.с.29-33).
Крім цього, до матеріалів справи надані докази вчинення позивачем заходів щодо укладення мирової угоди із ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи №205/2397/23 у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська: заява про долучення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема, пропозиції позивача щодо укладення мирової угоди і ОСОБА_2 (вх. номер суду 30775 від 13.10.2023), поштові документи про направлення цієї пропозиції ОСОБА_2 (а.с.16-17, 19-26).
02.07.2025 державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. було відкрито виконавче провадження №78496548 з виконання вказаного вище виконавчого листа.
28.07.2025 виконавче провадження №78496548 було закінчено, про що свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, в якій вказано, що боржником були виконані вимоги виконавчого документа.
Водночас, 02.07.2025, в день винесення постанови ро відкриття виконавчого провадження №78496548 державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 16000 грн.
31.07.2025 державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. було відкрито виконавче провадження №78725206 з виконання постанови від 02.07.2025 №78496548 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 16000 грн.
Позивач не погоджується із постановою про стягнення з неї виконавчого збору і вказує, що під час розгляду цивільної справи №205/2397/23 вживала дії, направлені на укладення мирової угоди, а після набрання рішенням суду законної сили вживала дії щодо добровільного виконання рішення суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».
Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII).
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Порядок виконання рішення про вселення визначений статтею 67 Закону №1404-VIII, частиною першою якої передбачено, що державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача.
У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово.
Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому (частина друга статті 67 Закону №1404-VIII).
Згідно з частинами третьою-п'ятою вказаної статті Закону №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.
Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача.
У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього штраф та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.
Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.
Таким чином, аналізуючи положення статті 67 Закону №1404-VIII, суд зазначає, що примусове виконання рішення суду про вселення державний виконавець розпочинає після перевірки самостійного виконання боржником рішення про вселення в межах десятиденного строку після відкриття виконавчого провадження.
При цьому в межах примусового виконання рішення про вселення державний виконавець вчиняє відповідні дії щодо надіслання повідомлення про день і час примусового вселення, залучення понятих та працівників поліції, а за наслідками примусового вселення складає відповідний акт.
Як установив суд, Ленінським районним судом м. Дніпропетровська у справі №205/2397/23 був виданий виконавчий лист про усунення перешкоди ОСОБА_2 , зі сторони ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 надати йому ключі від вхідних дверей даного житлового будинку, стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_1 .
Суд також установив, що рішення суду у справі №205/2397/23 набрало законної сили 07.05.2025 після розгляду справи Дніпровським апеляційним судом.
До матеріалів справи також надано лист від 12.05.2025 ОСОБА_1 (позивача у цій справі і боржника за вказаним вище виконавчим листом), адресований ОСОБА_2 (стягувачу за вказаним вище виконавчим листом), в якому ОСОБА_1 пропонувала ОСОБА_2 у строк до моменту надходження виконавчого листа до державного виконавця та відкриття виконавчого провадження зателефонувати ОСОБА_1 щодо обговорення порядку вселення та подальшого користування ОСОБА_2 житловим приміщенням та комунальними послугами в належному ОСОБА_1 житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказані дії позивач просила вчинити ОСОБА_2 протягом трьох днів з моменту отримання поштового відправлення із зазначеною пропозицією або у письмовій формі шляхом надсилання поштового відправлення за вдресою: АДРЕСА_1 , або в електронній формі за адресою електронної пошти.
Поштові документи про направлення цього листа були приєднані до матеріалів справи (а.с.29-33).
Крім цього, до матеріалів справи надані докази вчинення позивачем заходів щодо укладення мирової угоди із ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи №205/2397/23 у Ленінському районному суді м. Дніпропетровська: заява про долучення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема, пропозиції позивача щодо укладення мирової угоди і ОСОБА_2 (вх. номер суду 30775 від 13.10.2023), поштові документи про направлення цієї пропозиції ОСОБА_2 (а.с.16-17, 19-26).
Проте, представником стягувача до органів державної виконавчої служби була подана заява про початок примусового виконання рішення суду у цивільній справі №205/2397/23 (а.с.35-36).
На підставі цієї заяви 02.07.2025 державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Соколовим О.О. було відкрито виконавче провадження №78496548 (а.с.43).
Водночас, після відкриття виконавчого провадження позивач звернулась до органів державної виконавчої служби із заявою (вхідний штамп від 15.07.2025) щодо добровільного виконання рішення суду у справі №205/2397/23. У цьому листі позивача, зокрема, вказувала, що готова добровільно виконати рішення суду та передати ключі від будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 262 виключно стягувачу - ОСОБА_2 у будь-який час. Позивач не заперечує і готова вселити до будинку ОСОБА_2 та передати ключі виключно йому, а не третім особам, включаючи будь-яких осіб, які діють за довіреністю від ОСОБА_2 , або його представника - адвоката Федорця Є.Є. Позивач категорично заперечує проти передачі майна (ключів) будь-яким третім особам, оскільки це суперечить ч.1 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, ОСОБА_1 вживались дії направлені на добровільне виконання рішення суду у справі №205/2397/23.
Крім того, ОСОБА_2 є учасником (позивачем) судового процесу у цивільній справі №205/2397/23. У цій цивільній справі інтереси ОСОБА_2 представляв представник (адвокат), який, згідно із Цивільним процесуальним кодексом України, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. При цьому, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Таким чином, стягувачу ОСОБА_2 мало бути відомо про намір боржника ОСОБА_1 добровільно вселити стягувача у спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яка також була відома стягувачу.
Враховуючи викладене, стягувач ОСОБА_2 мав можливість вселитись у житловий будинок у будь-який час, проте до відкриття виконавчого провадження цього не зробив, подавши через свого представника заяву про примусове виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 у справі №823/1824/17 в межах побідних спірних правовідносин звернув увагу на те, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Проте, в межах виконавчого провадження із виконання рішення суду у справі №205/2397/23 про усунення перешкод у користуванні житлом боржником ОСОБА_1 було вжито всіх можливих заходів для добровільного виконання рішення суду. При цьому, суд указує, що виконання рішення суду у цивільній справі №205/2397/23 неможливе без участі стягувача ОСОБА_2 , який до відкриття виконавчого провадження не виявляв наміру вселитись у житловий будинок, а чинним законодавством не передбачено порядку примусового вселення в житлове приміщення громадян поза їх наміром і бажанням.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про визнання протиправною і скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
Водночас, суд зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору була винесена державним виконавцем 02.07.2025, а не 31.07.2025, як зазначає позивач у позовній заяві, тому суд визнає протиправною і такою, що підлягає скасуванню постанову про стягнення виконавчого збору від 02.07.2025.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З матеріалів справи видно, що позивачем оплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову від 02.07.2025 державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 16000 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Згідно з ч.6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до ч.1 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
З огляду на положення ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Повний текст рішення складений 20.10.2025.
Суддя Н.В. Кучугурна