20 жовтня 2025 рокуСправа №160/28079/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/28079/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12, п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби абз. 13 п. 3 ч. 12, п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами у зв'язку необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю ОСОБА_2 , яка за рішенням лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду та є особою з інвалідністю II (другої) групи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
16.10.2025 року до суду від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив, в якому відповідач, зокрема, просить суд здійснювати розгляд справи №160/28079/25 в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.
Пунктом 3 ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Зазначений перелік, який наведено у ч.4 ст.257 КАС України, є вичерпним.
Керуючись приписами ст.257 КАС України, в ухвалі від 30.05.2025 року судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 ст.260 КАС України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, вищезазначеною нормою передбачено, що суд може або залишити заяву відповідача без задоволення, або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачами спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, значну кількість учасників та їх представників, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, суд приймає до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, та враховує, що з початку повномасштабної військової агресії населені пункти України, в тому числі м. Дніпро, систематично зазнають ракетних обстрілів, що створюють небезпеку та можуть завдати шкоди життю і здоров'ю учасників судового розгляду у випадку прибуття до будівлі суду.
Водночас суд приходить до висновку, що розгляд справи у письмовому провадженні не призведе до порушення охоронюваних прав та свобод учасників, натомість, з огляду на їх значну кількість, сприятиме своєчасному і повному розгляду справи відповідно до приписів КАС України.
Таким чином, суд не вбачає підстав для призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а відтак, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи №160/28079/25 в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст.12, 44, 243, 248, 250, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи №160/28079/25 в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали направити всім сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник