20 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11030/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ПВР) про визнання неправомірною та скасування постанови від 12 вересня 2025 року про накладення штрафу державного виконавця Відділу ПВР Павла Трофимюка у виконавчому провадженні №71774183 у розмірі 10200 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою від 12 вересня 2025 року у виконавчому провадженні №71774183 за повторне невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №140/301/21 на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 10200,00 грн.
Позивач вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав її невідповідності Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII). Вказує, що 30 травня 2023 року державному виконавцю повідомлено, що ГУ ПФУ у Волинській області виконало в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження рішення суду у справі №140/301/21, здійснивши ОСОБА_1 перерахунок пенсії за період з 24 червня 2020 року до дати набрання рішенням суду законної сили та нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон №796-XII), що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня 2020 року. Також зазначає, що на вимоги державного виконавця щоразу було надано інформацію щодо виконання згаданого рішення суду. 19 серпня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі №140/9756/25 відкрито провадження за адміністративним позовом ГУ ПФУ у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу від 19 серпня 2025 року. На переконання позивача державним виконавцем передчасно зроблено висновок про повторне невиконання рішення суду без поважних причин та винесено оскаржувану постанову.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорією термінових адміністративних справ, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.42-44). В обґрунтування цієї позиції вказав, що у Відділі ПВР перебуває виконавче провадження №71774183 з примусового виконання виконавчого листа №4287/2023 Волинського окружного адміністративного суду, виданого 14 квітня 2023 року у справі №140/301/21 про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 24 червня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Виконавче провадження відкрито 10 травня 2023 року. Зазначає, що у зв'язку з надходженням чергової скарги ОСОБА_1 , ГУ ПФУ у Волинській області було вкотре надіслано вимогу щодо повідомлення підстав припинення останній виплати доплати до пенсії за статтею 39 Закону №796-XII. Листом від 26 травня 2025 року №0300-0307-8/34849 надано інформацію, зокрема, що сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24 червня 2020 року по 17 березня 2021 року складає 36918,35 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. Фактично, повної інформації про виконання виконавчого листа не було повністю надано, доказів про проведення дій боржником для одержання з Держбюджету заборгованих ОСОБА_1 коштів державному виконавцю Трофимюку П.В. також не надано. Оскільки після спливу 10 робочих днів після одержання постанови про накладення першого штрафу від 19 серпня 2025 боржником жодних наступних дій по виконанню рішення не вчинено було, то державним виконавцем 12 вересня 2025 року винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі.
Третя особа ОСОБА_1 письмових пояснень щодо позову не подала.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, які закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 КАС України, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених КАС України для висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів. Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №140/301/21, яке набрало законної сили 18 березня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 24 червня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік); в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З матеріалів справи також слідує, що 14 квітня 2023 року для примусового виконання вказаного судового рішення в зобов'язальній частині Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу виконавчий лист №4287/2023(а.с.48).
За заявою стягувача від 26 квітня 2023 року (а.с.47) постановою державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. від 10 травня 2023 року ВП №71774183 відкрито виконавче провадження для примусового виконання виконавчого листа №4287/2023 (а.с.50).
ГУ ПФУ у Волинській області листами від 30 червня 2023 року №0300-0306-5/29501, від 06 червня 2023 року №0300-0306-5/31027 повідомило Відділ ПВР про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/12534/20 від 05 липня 2021 року в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, з 24 січня 2020 року ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Нарахування проведено за період з 24 січня 2020 року по 04 серпня 2021 року в сумі 40381,00 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Туж же зазначено, що з 05 серпня 2021 року нарахування та виплата доплати до пенсії ОСОБА_1 здійснюється згідно з рішенням суду від 14 березня 2022 року у справі №140/16292/21 (а.с.15,51).
10 лютого 2025 року державний виконавець надіслав позивачу вимогу (вих. №1219) щодо термінового надання інформації з підтверджуючими документами про стан виконання рішення суду з наданням розрахунку пенсії ОСОБА_1 (та чи погашено заборгованість), за яким видано від 14 квітня 2023 року виконавчий лист №4287/2023 (а.с.16).
Листом від 14 лютого 2025 року ГУ ПФУ у Волинській області, у відповідь на вимогу державного виконавця, повідомило, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 було проведено нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII та з 15 червня 2021 року застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений відповідно до Закону України від 3 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з 01 січня 2020 року - розрахункову величину в розмірі 2102,00 грн, 01 січня 2021 року -2270,00 грн, відповідно до статті 8 Закону України від 9 листопада 2023 року №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно, нарахований розмір підвищення згідно зі статтею 39 Закону №796-XII з - 4204,00 грн. В червні 2023 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в частині виконання рішення суду та для обчислення розміру підвищення відповідно до статті 39 Закону №796-XII застосовано прожиткові мінімуми для працездатних осіб з - 2102,00 грн, 01 січня 2021 року - 2270,00 грн, встановлені законами України про Державний бюджет на 1 січня відповідного року; нарахований розмір підвищення згідно статті 39 Закону №796-XII з становить 4204,00 грн.
Рішення суду виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 24 січня 2020 року по 31 травня 2023 року становить 172386,58 грн. Вказана заборгованість внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. До листа додано розрахунок боргу та розпорядження про перерахунок пенсії (а.с.17-18).
Надалі державним виконавцем винесено в межах виконавчого провадження №71774183 було сформовано повторні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області: від 10 квітня 2025 року про термінове надання інформації та доказів про розмір нарахування з 24 червня 2020 року та виплати щомісяця у 2025 році ОСОБА_1 підвищення до пенсії з наданням розрахунку пенсії за виконавчим листом №4287/2023 від 14 квітня 2023 року (а.с.19); від 21 травня 2025 року щодо повідомлення про припинення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказавши підстави та порядок цього (а.с.22).
Листами від 24 квітня 2025 року №0300-0307-5/27026 (а.с. 20-21), від 26 травня 2025 року №0300-0307-8/34849 (а.с. 23-24), у відповідь на вимоги державного виконавця, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ ПВР про те, що:
- рішення суду від 15 лютого 2021 року у справі №140/301/21 виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства. При виконанні рішень судів, якими зобов'язано провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, органи Пенсійного фонду України керуються нормами пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774), згідно з якими мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року та статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон), якою визначено, що розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 гривень. Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 05 листопада 2013 року у справі №21-293а13, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2001 року №8, виплата за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення. З 01 січня 2025 року внесено зміни до норм законодавства щодо встановлення доплат за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24 червня 2020 року по 17 березня 2021 року складає 36918,35 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. В 2024 році забезпечено виплату заборгованості за судовими рішеннями у справах, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року. До листа додано розрахунок боргу та розпорядження про перерахунок пенсії.
- рішення суду від 15 лютого 2021 року у справі №140/301/21 виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства. З 01 січня 2025 року внесено зміни до норм законодавства щодо встановлення доплат за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення встановлюється відповідно до статті 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059-ІХ) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення». З 01 січня 2025 року доплата за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ, за даними Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 , не встановлена.
Сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24 червня 2020 року по 17 березня 2021року складає 36918,35 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення; станом на 01 травня 2025 року Головним управлінням погашено заборгованість за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року. До листа додано розрахунок боргу та розпорядження про перерахунок пенсії.
19 серпня 2025 року державним виконавцем Відділу ПВР винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №140/301/21, яку позивач оскаржив в судовому порядку (а.с.67).
Постановою державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. від 12 вересня 2025 року ВП №71774183 за невиконання рішення суду у справі №140/301/21, на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 10200,00 грн. Постанова мотивована тим, що станом на 12 вересня 2025 року рішення суду не виконане, сума боргу стягувачу не виплачена (а.с.69).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №140/9756/25, яке набрало законної сили 07 жовтня 2025 року, визнано протиправною та скасовано постанову від 19 серпня 2025 року державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павла Трофимюка у виконавчому провадженні №71774183 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про накладення штрафу у розмірі 5100 грн (а.с.74-75).
ГУ ПФУ у Волинській області, не погоджуючись із вказаною постановою від 12 вересня 2025 року ВП №71774183, звернулось з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно із частиною другою статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №360/3573/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20.
Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, листами від 24 квітня 2025 року №0300-0307-5/27026 (а.с.20-21), від 26 травня 2025 року №0300-0307-8/34849 (а.с.23-24), у відповідь на вимоги державного виконавця, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ ПВР про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 у справі №140/301/21 в добровільному порядку було проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, сума заборгованості за період з 24 червня 2020 року по 17 березня 2021 року складає 36918,35 грн та внесена до реєстру судових рішень для її погашення. Вказані обставини підтверджуються також розрахунком суми заборгованості та матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 25 зворот).
У позовній заяві ГУ ПФУ у Волинській області вказало, що сума нарахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 24 червня 2020 року по 17 березня 2021 року (36918,35 грн) облікована в автоматизованій базі даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (а.с. 31).
Відповідно до інформаційної довідки від 02 вересня 2025 року (а.с. 30), станом на 01 вересня 2025 року до ГУ ПФУ у Волинській області надійшло 56775 судових рішень у справах про пенсійне забезпечення громадян, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; на виконання рішень судів проведені нарахування на загальну суму 3905,84 млн. грн. Станом на 01 вересня 2025 року, з урахуванням виділених бюджетних асигнувань, ГУ ПФУ у Волинській області погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19 листопада 2020 року.
Наведене свідчить, що заборгованість з виплати за рішенням суду існує з об'єктивних причин (відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України) та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника чи інших посадових осіб ГУ ПФУ у Волинській області.
Суд зазначає, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі є встановлення державним виконавцем факту повторного невиконання ним (боржником) рішення суду без поважних причин.
За обставин цієї справи до боржника (позивача у даній справі) застосовано штраф за повторне невиконання без поважних причин рішення суду у справі №140/301/21.
У той же час, спірній постанові від 12 вересня 2025 року ВП №71774183 передувала постанова про накладення штрафу від 19 серпня 2025 року у даному виконавчому провадженні, яка скасована рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №140/9756/25, що набрало законної сили 07 жовтня 2025 року.
Дана обставина є преюдиційною та не підлягає доведенню.
Так, частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки судовим рішенням від 25 вересня 2025 року у справі №140/9756/25 скасована постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн (ВП №№71774183), тому у межах спірних правовідносин відсутній факт первісного невиконання боржником (позивачем у даній справі) рішення суду у встановлений строк без поважних причин, що, в свою чергу, виключає можливість для застосування до позивача штрафу за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу ПВР від 12 вересня 2025 року ВП №71774183 про накладення штрафу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12 вересня 2025 року ВП №71774183 про накладення штрафу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя В. Л. Шепелюк