з питань встановлення судового контролю
20 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10808/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року, яке набрало законної сили 01 лютого 2025 року, позов у цій справі задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін; зобов'язано Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Від представника позивача (стягувача) до суду надійшла заява про встановлення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у цій справі, яке залишається невиконаним.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідач Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба (далі також Університет) подав письмові пояснення на заяву про встановлення судового контролю, зазначивши, що після набрання законної сили рішенням суду у цій справі для повного його виконання вчиняє відповідні дії. Зокрема, Університет є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та неодноразово подавав заявку-розрахунок (від 07 червня 2025 року, від 07 липня 2025 року, від 04 серпня 2025 року та від 05 вересня 2025 року) щодо виділення відповідних бюджетних асигнувань для виконання судового рішення. З незалежних від Університету причин кошти згідно з поданими заявками не надійшли, однак після отримання цільового фінансування рішення суду буде виконане в добровільному порядку.
Перевіривши доводи сторін матеріалами справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Як передбачено статтею 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі і такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення; ними регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, а для застосування таких процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови: наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Тож вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, необхідно з'ясувати: чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Як видно з матеріалів заяви, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі №1400/10808/24 відповідачем проведено нарахування індексації грошового забезпечення позивача й до виплати належить 83625,23 грн. Також відповідач сформував основну заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків на червень 2025 року, липень 2025 року, серпень 2025 року та вересень 2025 року. Відповідно до розрахунку потреби у коштах для виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 для виплати основної суми заборгованості (83625,00 грн) видатки становлять 98677,00 грн (з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску).
З наведеного слідує, що Університет у межах повноважень та можливостей вчиняє послідовні дії, спрямовані на виконання судового рішення: позивачу проведено нарахування індексації (відповідно до резолютивної частини рішення суду), натомість виплата заборгованості за рахунок Державного бюджету України можлива після надходження коштів від головного розпорядника.
Суд також враховує, що відповідач у листі від 03 вересня 2025 року №176/176/100/753/2609/ПС інформував представника позивача про об'єктивні обставини (недостатність фінансування), через які рішення наразі не виконане, однак Університет не відмовляється від виконання рішення суду у повному обсязі.
У цій справі відсутні підстави для висновку про намір відповідача як суб'єкта владних повноважень ігнорувати судове рішення чи ухилитися від його виконання.
Навпаки, надані суду докази вказують на те, що відповідач вживає заходів щодо виконання рішення суду навіть за відсутності відкритого виконавчого провадження (виконавчий лист позивачу не видавався).
За встановлених у справі обставин, без надходження цільових бюджетних асигнувань, встановлення судового контролю шляхом зобов'язання подати звіт наразі не призведе до виплати заборгованості. При цьому за відсутності підтверджених належними доказами підстав вважати, що рішення суду без встановлення заходу судового контролю залишиться невиконаним, побоювання позивача є необґрунтованими.
З огляду на сказане суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 248, 381-1, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі №1400/10808/24 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк