м. Вінниця
21 жовтня 2025 р. Справа № 640/15183/20
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Складні сплави" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2020 року приватне підприємство "Складні сплави" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві в частині невизнання безнадійним податкового боргу з податку на додану вартість та зобов'язання податковий орган списати податковий борг.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що з листа Головного управління ДПС у м. Києві від 25 травня 2020 року позивачеві стало відомо про наявність у нього податкового боргу в сумі 104537,37 гривень.
Представник позивача вважає, що податковий борг, який виник ще у 2007 році, та не стягнутий у межах строку, що передбачений Податковим кодексом України, вважається безнадійним та повинен бути списаний контролюючим органом без звернення платника податків про списання такого боргу.
З огляду на те, що відповідач не прийняв рішення про списання безнадійного податкового боргу, тому приватне підприємство звернулося до суду з позовом з вимогою зобов'язати відповідача списати податковий борг в сумі 104537,37 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
17 березня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що згідно з базою даних податкового органу станом на 05 листопада 2020 року в інтегрованій картці платника податків - приватного підприємства "Складні сплави" - по коду бюджетної класифікації 14010100 "податок на додану вартість" обліковується податковий борг у розмірі 104537,37 гривень та переплата в сумі 8055,80 гривень.
Станом на 01 січня 2014 року податковий борг з податку на додану вартість обліковувався в розмірі 104537,37 гривень, який виник по нарахуванням по податковим векселям від 06 листопада 2007 року № 0462507, № 0462509 та № 0462508.
При цьому податковий орган не має технічної можливості перегляду інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість до 01 січня 2014 року.
З огляду на закінчення строків зберігання податкових векселів, на підставі яких позивачеві нараховано податкові зобов'язання, контролюючий орган не може їх надати.
У відзиві містяться посилання на приписи Податкового кодексу України, зокрема й на статтю 101, а також Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10 жовтня 2013 року, які, на думку представника відповідача, вказують на відсутність підстав для задоволення позову.
Окрім того, у відзиві йдеться про необхідність заміни відповідача правонаступником, що розцінено судом як відповідне клопотання.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
Законом України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-ІХ від 13 грудня 2022 року та викладено цей пункт в новій редакції.
Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності ЗакономУкраїни "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вищевказаних законодавчих приписів адміністративна справа № 640/15183/20 передана для розгляду та вирішення до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи надати додаткові письмові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин справи.
Копію цієї ухвали надіслано до електронних кабінетів сторін 11 березня 2025 року о 21 год. 05 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак копію ухвали від 10 березня 2025 року слід вважати врученою учасникам справи.
При цьому учасники справи не скористалися наданим їм правом подати додаткові пояснення, а тому суд дійшов висновку вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача правонаступником та замінено відповідача в особі Головного управління ДПС у м. Києві як юридичну особу публічного права його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у м. Києві, що діє як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Складні сплави" зареєстроване як юридична особа 21 серпня 1999 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Приватне підприємство "Складні сплави" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.
Листом від 25 травня 2020 року вих. № 78539/10/26-15-10-02-10 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило приватне підприємство "Складні сплави", що згідно з інтегрованими картками платника податків станом на 18 травня 2020 року за приватним підприємством обліковується податковий борг в сумі 104537,37 гривень.
29 травня 2020 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою щодо надання інформації про розмір наявного у нього податкового боргу, дати та підстав його виникнення.
На таку заяву приватного підприємства Головне управління ДПС у м. Києві листом від 25 червня 2020 року вих. № 93744/26-15-10-02-10 повідомило, що станом на 17 червня 2020 року за позивачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 104537,37 гривень, який виник 05 грудня 2007 року, згідно податкових векселів від 06 листопада 2007 року № АА0462507, № АА0462509, № АА0462508.
Позивач вважає, що контролюючий орган наділений повноваженнями прийняти рішення про списання податкового боргу без звернення платника податків про списання такого боргу, проте відповідач протиправно бездіяє та не приймає такого рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Оскільки податковий борг з податку на додану вартість у позивача виник 05 грудня 2007 року, тому суд аналізуватиме нормативні акти, що регулювали та регулюють особливості списання безнадійного податкового боргу впродовж усього часу існування такого боргу.
До 01 січня 2011 року порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу регулювався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181-ІІІ).
Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону №2181-ІІІ визначено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Відповідно до підпункту 18.2.1 статті 18 Закону № 2181-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення боргу), підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
З 01 січня 2011 року порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу врегульовано положеннями Податкового кодексу України (надалі - ПК України).
За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють зокрема такі функції: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Про списання безнадійного податкового боргу йдеться у статті 101 ПК України.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний" розуміється зокрема й податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
Водночас пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Пунктом 101.5 статі 101 ПК України встановлено щоквартальне здійснення списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На розвиток наведеної вище норми Міністерство доходів і зборів України наказом від 10 жовтня 2013 року № 577 затвердило Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577).
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків в новій редакції (надалі - Порядок № 220). При цьому цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».
Приписи Порядку № 220 в певній частині подібні за змістом до Порядку № 577.
Зокрема Порядком № 220 передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.
Безнадійним податковим боргом є зокрема податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, - станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
У випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для територіального органу ДПС. Неотриманий платником податків примірник рішення зберігається у територіальному органі ДПС.
Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІКС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що за позивачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, що виник 05 грудня 2007 року на підставі податкових векселів.
Безумовно, такий борг слід визнати безнадійним, оскільки стосовно нього минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України (1095 днів).
При цьому доказів стягнення з позивача такого боргу суду не надано.
Контролюючим органом не приймалося рішення про списання такого податкового боргу, незважаючи на те, що і положеннями ПК України, і Порядку списання безнадійного податкового боргу на податковий орган покладено обов'язок щоквартально здійснювати списання безнадійного податкового боргу.
За таких обставин доводи приватного підприємства про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 104537,37 гривень є обгрунтованими.
Визначаючись із тим, у який спосіб захистити права позивача, суд враховує наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі - Закон № 2073-IX). Так, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
дискреційне повноваження передбачено законом;
дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, за загальним правилом, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24 січня 2025 року у справі № 280/2190/21, від 08 квітня 2025 року у справі № 640/1266/20, від 21 серпня 2025 року у справі № 640/17466/22 та ряду інших.
Зважаючи на те, що підстави списання безнадійного податкового боргу чітко визначені і ПК України, і Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, і в ході судового розгляду встановлено існування в спірному випадку однієї з таких підстав, тому з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача Головне управління ДПС у м. Києві слід зобов'язати прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість платника податків - приватного підприємства "Складні сплави", - в сумі 104537,37 гривень.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, що понесені позивачем, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 2102 гривні, що підтверджується платіжним дорученням № 311 від 02 липня 2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в сумі 2102 гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву приватного підприємства "Складні сплави" задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття рішення про списання з приватного підприємства "Складні сплави" безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 104537,37 гривень.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти рішення про списання з приватного підприємства "Складні сплави" безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 104537,37 гривень.
Стягнути на користь приватного підприємства "Складні сплави" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Приватне підприємство "Складні сплави" (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, літ. М; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30487748)
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44116011)
Повний текст рішення суду складено 21.10.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович