Справа № 496/6672/25
Провадження № 1-кс/496/1760/25
07 жовтня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача СД відділення №2Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12025167250000150 від 03.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Дізнавач за погодженням з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з вказаним клопотанням, мотивуючи тим, що в провадженні Відділення поліції №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12025167250000150 від 03.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 03.10.2025 року надійшов рапорт від інспектора УПП в Одеській області ОСОБА_5 про те, що 03.10.2025 року, було зупинено автомобіль марки "ВАЗ", під керуванням ОСОБА_6 , який надав посвідчення водія з ознаками підробки.
Слідчим СВ відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_7 , 03.10.2025 року, за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога "Київ-Одеса", 452 км, проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено: посвідчення водія Придністровської Молдавської Республіки, серії НОМЕР_1 , з ознаками підробки, а саме: нечіткий друк, відсутність захисних елементів.
Постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження дізнавача сектору дізнання віділення поліції №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , від 03.10.2025 року вилучені в ході зазначеного огляду речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12025167250000150 від 03.10.2025 року, оскільки вилучене майно має суттєве значення для органу досудового розслідування.
З метою забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження, виникла необхідність застосувати такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у зв'язку з чим дізнавач звернувся з вказаним клопотанням.
Згідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання, або заходу кримінально - протиправного характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Разом з тим, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь - яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах передбачених Законом», а п. 2 визначає, що держави мають право, здійснювати контроль за користуванням майном, шляхом ведення в дію законів. Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»
Беручи до уваги вищевикладене, а також ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з метою недопущення зміни, псування, знищення, відчуження вищевказаного вилученого майна, яке має значення речових доказів, за для виконання завдання та дотримання загальних засад кримінального провадження, виявлення та фіксації, слідів вчинення кримінального правопорушення за допомогою проведення відповідних судових експертиз, з метою забезпечення збереження речових доказів, які можуть бути використані для встановлення об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадження, у зв'язку з чим дізнавач звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині клопотання просив розглянути клопотання без його участі та участі прокурора.
ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання, про причини неявки суд не повідомив.
Неприбуття у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч.4 ст. 107 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Згідно п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст. 131 КПК України.
Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів та проведення експертиз.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою дізнавача про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 03.10.2025 року, приєднано до матеріалів досудового розслідування №12025167250000150 від 03.10.2025 року, речі та предмети, які 03.10.2025 року було виявлено та вилучено в ході обшуку, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358 КК України.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.ст. 132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного дізнавачем клопотання.
Керуючись ст.ст. 84, 85, 86, 98, 131, 132, 170, 171,ч. 2 ст. 167 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача СД відділення №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12025167250000150 від 03.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, користування та і розпорядження, на посвідчення водія Придністровської Молдавської Республіки , серії НОМЕР_1 , з ознаками підробки, а саме: нечіткий друк, відсутність захисних елементів, яке вилучено 03.10.2025, в ході огляду місця події, за адресою: Одеська область, Одеський район, автодорога "Київ-Одеса", 452 км, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1