Справа № 493/1518/25
Провадження № 2/493/859/25
23 жовтня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді Тітової Т.П.
за участю секретаря Сирота О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20.08.2025 року ТОВ «Бізпозика» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалами судді від 20.08.2025 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Свою вимогу позивач мотивує тим, що 18.04.2021 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено договір № 128118-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізпозика» 18.04.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 128118-КС-002 про надання кредиту, яку останній прийняв на умовах, визначених офертою.
ТОВ «Бізпозика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-4290, на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «Бізпозика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , який позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 128118-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконував, у зв'язку з чим, у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 41431,70 грн., в т.ч.: 22348,30 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 19083,40 грн. - сума прострочених платежів по процентах.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 128118-КС-002 про надання кредиту від 18.04.2021 року в розмірі 41431,70 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
04.09.2025 року від представника відповідача - адвоката Шелудько О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на наступне. Позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення візуальної форми послідовності дій відповідний документ захищено від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін. Також не є безсумнівним доказом вчинення сторонами дій з укладення електронного договору і подана позивачем та створена ним одноособово анкета клієнта. Окрім того, позивачем не доведено та не обґрунтовано, що надані ним анкета клієнта та візуальна форма послідовності дій клієнта створюються автоматично системою в день укладення договору, а тому при можливості формування таких документів позивачем, зокрема його посадовою особою, односторонньо та у будь-який час (анкета створена у вигляді витягу із сайту). Позивач жодним чином не мотивував неможливість демонстрації суду наявності у системі, володільцем якої і є сам позивач, відповідних записів та/або запису чи інформації про їх існування та зберігання в системі. З урахуванням неподання позивачем оригіналів електронних доказів щодо вчинення тієї послідовності дій позивачем не доведено належними та достовірними доказами обставин акцептування відповідача щодо конкретних умов договору кредитування. Позивач до матеріалів позовної заяви додає Правила надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у редакції від 12.03.2021 року. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила, додані до позовної заяви, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, начебто підписуючи кредитний договір № 128118-КС-002 від 18.04.2021 року. Оскільки позичальником не було особисто підписано надані Правила надання коштів у позику, вважають, що відсутнє погодження позичальника з вказаними документами, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому на їхню думку не повинні бути враховані судом при розгляді справи. Вказані Правила надання коштів у позику, долучені позивачем до позову не можна вважати належним та допустимим доказом та частиною кредитного договору № 128118-КС-002 від 18.04.2021 року, оскільки вони не містять підпису позичальника та до яких договорів вони стосуються. Так само не є належним доказом укладення кредитного договору №128118-КС-002 від 18.04.2021 року наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту, оскільки у наданому Паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація щодо обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Щодо відсутності доказів розміру заборгованості зазначила, що позивачем до позовної заяви не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по кредитному договору № 128118-КС-002 від 18.04.2021 року. У зв'язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у відповідача і встановити її розмір. Доданий позивачем документ не є належним доказом для підтвердження факту надання позивачем і, відповідно, отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов кредитного договору № 128118-КС-002 від 18.04.2021 року. Доказуванню підлягає саме факт передання коштів кредитодавцем відповідачу у зв'язку з виконанням укладеного кредитного договору, а не отримання якихось коштів відповідачем на картковий рахунок. Таким чином, долучений лист не є документом первинного бухгалтерського обліку, який би підтверджував факт переказу коштів на рахунок відповідача. Інших доказів, які б підтверджували надання відповідачу кредитних коштів позивачем не надано, а наданий документ розрахунку кредитної заборгованості не підтверджений належними доказами, оскільки наявність або відсутність указаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Нарахована позивачем сума по відсоткам кредитним договором в розмірі - 19 083,40 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів за кредитним договором не є можливим. В задоволенні позовних вимог просила відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи.
08.09.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 11 579,30 грн. Докази сплати відповідачем коштів за кредитним договором надаються у формі довідок, які були сформовані технологічним оператором платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн», який надає послуги позивачу на підставі Договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020 року. ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за Кредитними договорами здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів з останніми за допомогою платіжних систем посередників. ТОВ «Бізнес Позика» не здійснює перерахування кредитних коштів позичальникам зі своїх рахунків. На підтвердження перерахування кредитних коштів позичальникам та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами відповідні посередники надають ТОВ «Бізнес Позика» довідки (довідки з платіжних систем). Кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Кредитний договір не підписувався відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідача і не мав бути підписаним таким чином, оскільки кредитний договір між позивачем та відповідачем був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Примірники електронного кредитного договору, акцепту та оферти на його укладення, надані позивачем до суду, є їх оригіналами, й будь-які інші варіанти вищезазначених документів у позивача відсутні та не можуть бути надані до суду. При цьому, оригінали вищезазначених документів були збережені в первісному та незмінному вигляді. Всі оригінали та/або копії доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги були подані до суду разом з поданням позовної заяви/поданням інших заяви чи клопотань та були засвідчені з накладенням електронного цифрового підпису відповідного представника ТОВ «Бізнес Позика» під час їх подання через ЄСІТС «Електронний суд». Також повідомила, що інколи під час укладення кредитного договору позичальники вказують номер банківської картки для перерахування кредитних коштів інших осіб (наприклад своїх родичів), тобто ці банківські картки випущені (емітовані) на ім'я інших осіб. При цьому, це не означає, що кредитний договір між позивачем та відповідачем не був укладений, та позичальник не має зобов'язань за кредитним договором, оскільки ТОВ «Бізнес Позика» перераховує кредитні кошти на той номер банківської картки, який позичальник вказує під час укладення кредитного договору. Кредитодавець жодним чином не обмежував час на ознайомлення позичальника з умовами кредитного договору та Правилами. Позичальник добровільно погодився з умовами кредитного договору (зокрема щодо обов'язку сплатити комісію за надання кредиту) та погодився його виконувати (що відповідає принципу свободи договору, який встановлений у ст. 627 ЦК України). Якби позичальника не влаштовували умови кредитного договору, він міг його не укладати. Протягом строку дії кредитного договору та/або після його закінчення позичальник не звернувся із заявою про розірвання кредитного договору та/або визнання його недійсним в цілому або окремих частин. В стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу просила відмовити.
10.09.2025 року від представника відповідача - адвоката Шелудько О.О. через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача зазначила, що позивач не спростував заперечення та позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, належними та допустимими доказами, які підтверджували б заявлені ним позовні вимоги, а відтак вважають, що у суду немає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача. Враховуючи вищезазначене, вважає, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
29.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача зазначила, що ТОВ «Бізнес Позика» не має жодного відношення до банківського рахунку відповідача крім того, що на вказаний ним під час укладення кредитного договору номер банківської картки (відкритий під нього банківський рахунок) здійснюється перерахування кредитних коштів. Щодо обов'язку позичальника сплатити проценти за Кредитним договором відповідно до умов Кредитного договору зазначила, що відповідно до п. 3. кредитного договору, сторони на момент укладення Договору встановили орієнтований графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись. Встановлений цим пунктом кредитного договору графік платежів, який передбачає сплату відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту. Розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача.
Представник позивача ТОВ «Бізпозика» в судове засідання не з'явилася, однак в додаткових поясненнях від 29.09.2025 року зазначила, що розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, однак від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі відповідача.
У зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим укладено Договір № 128118-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.
ТОВ «Бізнес Позика» 18.04.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 128118-КС-002 про надання кредиту на умовах визначених офертою, яку було прийнято останнім, відповідно до Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 128118-КС-002 про надання кредиту.
Таким чином, 18.04.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 128118-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором G-4290.
Відповідно до договору № 128118-КС-002 ТОВ «Бізнес Позика» надав позичальникові грошові кошти у розмірі 24000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що сплата за кредит надається стоком на 16 тижнів (п. 1 договору), процентна ставка в день 0,99289584, фіксована; комісія за надання кредиту 3600,00 грн., термін дії договору до 08.08.2021 року, орієнтована загальна вартість наданого кредиту 46800 грн., орієнтована реальна річна процентна ставка 455,32215540 процентів.
В п. 3 та п. 4 Договору сторони погодили «Графік платежів». У разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нарахувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов'язкового платежу, визначеного графіком платежів, що встановлюється у розмірах визначених договором.
До позовної заяви позивачем додано також Паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами обумовлено права та обов'язки клієнта, права та обов'язки ТОВ «Бізнес Позика», умови кредитування, порядок повернення кредиту, кредитний договір, які підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4290, що вбачається з візуальної форми послідовності дій клієнта.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у відповідних розмірах та на узгоджених умовах.
На ухвалу суду про витребування доказів АТ «ОКСІ БАНК» повідомило, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі анкети-заяви випущено платіжну картку в межах проекту Sportbank № 5354-6630-0317-1150. З виписки по рахунку про рух коштів за період з 18.04.2021 по 08.08.2021 року вбачається, що 18.04.2021 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано 24000 грн.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 24000,00 грн. за договором підтверджується також квитанцією № 399069042 від 18.04.2021 року, з якої вбачається, що відповідачу на його банківську картку були зараховані кредитні кошти у розмірі 24000,00 грн. одним платежем 18.04.2021 року згідно до кредитного договору № 128118-КС-002 від 18.04.2021 року.
З копій інформаційних довідок, які сформовані ТОВ «Платежі Онлайн» від 05.09.2025 року вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція, а саме: 29.04.2021 року на суму 5850 грн. та 14.05.2021 року на суму 5729,30, ім'я платника ОСОБА_2 .
З договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020 року вбачається, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ТОВ «ПрофітГід» укладено договір, згідно якого останній надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь ТОВ «Бізнес Позика» в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/позик/фінансових кредитів/відсотків (інших платежів) за кредитами/позиками/фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів.
Номер зазначеної банківської картки для перерахунку коштів відповідачем вказано при заповненні анкетних даних (Анкета клієнта) в особистому кабінеті.
Таким чином, в матеріалах справи наявні докази надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 24000,0 грн. Зазначені обставини не були спростовані відповідачем.
Проте, всупереч укладеному договору, відповідач свого зобов'язання по погашенню кредиту не виконує і станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за договором в розмірі 41431,70 грн., яка складається: з суми прострочених платежів по тілу кредиту 22348,30 грн. та суми прострочених платежів по процентах - 19083,40 грн.
На підтвердження вказаної заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що наданий розрахунок не є належним доказом, однак не надав суду свій розрахунок.
Договір про надання банківських послуг укладено шляхом оферти-пропозиції стороні укласти договір з урахуванням викладених умов. Оферта вважається прийнятою після її акцепту (згоди з оплати або гарантування оплати документів), ст. ст. 642-644 ЦК України.
Згідно з ст. ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладанні і договору, повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковий для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
В силу вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов'язання, відповідач не дотримується умов договору, а саме не здійснює повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у терміни та на умовах, визначених за Договором.
Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 128118-КС-002 від 18.04.2021 року у розмірі 41431,70 грн.
Щодо доводів представника відповідача про те, що до суду не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження суми відсотків, які необхідно стягнути, то суд зазначає таке.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи у даному випадку підтверджують факт видачі кредитних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками та витребуваною судом інформацією.
Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , а також докази існування заборгованості у заявленому розмірі.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість в сумі 41431,70 грн.
За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 11052 від 12.08.2025 року.
Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого за подання позову в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 509, 526, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» суд -
Позовну заяву ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 128118-КС-002 про надання кредиту від 18.04.2021 року, що становить 41431 (сорок одну тисячу чотириста тридцять одну) грн. 70 коп., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 22348,30 грн., суми прострочених платежів по процентах - 19083,40 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн., а всього: 43854 (сорок три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 10 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 23.10.2025 року.