23 жовтня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/1362/25
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1780/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,-
Заочним рішенням Бахмацького районного суду від 22.07.2025 позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 7420386000:13:000:0243 площею 1.9469 га та 7420386000:13:000:0246 площею 1.9148 га, шляхом зобов'язання ТОВ «Гетьманське» повернути ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки.
Ухвалою Бахмацького районного суду від 15.09.2025 у поновленні строку ТОВ «Гетьманське» на подання заяви про перегляд заочного рішення Бахмацького районного суду від 22.07.2025 у цій справі відмовлено, а заява ТОВ «Гетьманське» про перегляд заочного рішення Бахмацького районного суду від 22.07.2025 у цій справі - залишена без задоволення.
Не погодившись з заочним рішенням Бахмацького районного суду від 22.07.2025, на підставі положень ч. 4 ст. 287 ЦПК України через систему «Електронний суд» 14.10.2025 директор ТОВ «Гетьманське» Яременко А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане заочне рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Проте апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою не може бути відкрите з таких підстав.
Нормами ЦПК України встановлено спеціальний порядок оскарження заочного рішення, який передбачає, що відповідач може оскаржити заочне рішення у разі залишення судом першої інстанції його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, або у разі ухвалення судом повторного заочного рішення.
Положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України унормовано заочний розгляд справи, який по суті передбачає специфічну процедуру позовного провадження, ухвалення рішення та його оскарження.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Статтею 287 ЦПК України визначено порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, зокрема, ч. 3 вказаної статті Кодексу встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення чи скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 287 ЦПК України).
Положеннями ч. ч. 1 - 3 ст. 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, положення ст. 288 ЦПК України передбачають можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення відповідача до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття ним участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається,мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На час ухвалення оскаржуваного відповідачем заочного рішення суду і на час звернення відповідача до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на заочне рішення визначений законодавцем порядок оскарження заочного рішення є спеціальним та передбачає, що позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому главою 1 Розділу України, натомість відповідач може оскаржити заочне рішення у разі залишення судом першої інстанції його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, або у разі ухвалення судом повторного заочного рішення.
Дотримання порядку оскарження та перегляду заочного рішення є обов'язковим, як для учасників справи, так і для суду, скільки відповідні норми ЦПК України є імперативними.
Отже, встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України строк (тридцять днів з дня проголошення заочного рішення) на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, зробила такі висновки щодо застосування статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Таким чином, відповідно до приписів статті 127 ЦПК України суд першої інстанції наділений повноваженнями залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.
Водночас суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
У пунктах 71, 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зазначено, що: «відсутність у главі
11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду нагадує, що у разі постановлення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення об'єктом оскарження в суді апеляційної інстанції є не ухвала про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, а безпосередньо заочне рішення, перегляд якого буде здійснюватися саме за апеляційною скаргою відповідача.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд не вирішує поважність/неповажність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а лише перевіряє дотримання заявником строку на апеляційне оскарження заочного рішення, який починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України)».
Натомість у випадку відсутності підстав для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення така заява підлягає залишенню без розгляду.
Отже, Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції та обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження заочного рішення Бахмацького районного суду від 22.07.2025, представник ТОВ «Гетьманське» керівник Яременко А.В. посилався на дотримання порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду у справі, керівник ТОВ «Гетьманське» Яременко А.В. зазначав, що у системі «Електронний суд» щодо справи № 728/1362/25 відсутні будь-які відомості, у зв'язку з чим ТОВ «Гетьманське» не було обізнане про хід справи; в різних судах першої та другої інстанції перебуває велика кількість справ за позовами до ТОВ «Гетьманське», що об'єктивно перешкоджає дотриманню строків подання заяв; на момент ухвалення рішення та протягом строку на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі згідно технології вирощування культур здійснювалась підготовка та активний збір урожаю 2025 року, в процесі якої задіяні всі представники підприємства, включаючи юристів.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення був пропущений з поважних причин, який просив поновити.
Судом першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення у справі встановлено, що відповідач ТОВ «Гетьманське» були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи по суті, як засобами поштового зв'язку, так і у системі «Електронний суд», проте в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подав. У зв'язку з цим та неявкою представника відповідача у судове засідання без поважних причин, а також за відсутності відзиву на позов та зі згоди представника позивача, справа була розглянута судом у порядку заочного провадження у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України. Копія заочного рішення суду від 22.07.2025 була направлена судом відповідачу, як у системі «Електронний суд», куди доставлена 23.07.2025, так і засобами поштового зв'язку рекомендованими листом з повідомленням про вручення та була отримана адресатом 29.07.2025, про що наявний підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Про причини неявки у судове засідання у вказаній заяві про перегляд заочного рішення суду у справі ТОВ «Гетьманське» зазначено не було.
Суд визнав зазначені у заяві причини пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення у справі такими, що не є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання ТОВ «Гетьманське» до суду заяви про перегляд заочного рішення, а вказують на неналежне виконання товариством, як учасником справи, свого процесуального обов'язку виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.08.2008 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.
У постанові від 12.06.2024 року (справа № 756/11081/20) Велика Палата Верховного Суду в п.40 зазначила, що право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
Разом з тим, зі змісту ухвали Бахмацького районного суду від 15.09.2025 убачається, що суд вирішував лише питання поновлення відповідачу за його заявою строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
При цьому зазначені заявником у відповідній заяві процесуальні та матеріальні підстави перегляду заочного рішення, передбачені ст. 285 ЦПК України, суд не аналізував.
Крім того, суд першої інстанції, залишив поза увагою, що Велика Палата Верховного Суду здійснивши відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.
За матеріалами справи, не встановивши поважних причин пропуску відповідачем встановленого Кодексом строку на подання до заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції відмовив у поновлені цього строку.
Відтак, оскільки ухвалою Бахмацького районного суду від 15.09.2025 в задоволенні заяви, поданої ТОВ «Гетьманське», про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі відмовлено, а також беручи до уваги, що по суті заява відповідача про перегляд заочного рішення місцевим судом не розглядалася, тому відповідач не набув права на апеляційне оскарження заочного рішення.
Апеляційний суд враховує, що на підставі ч. 1 ст. 284 ЦПК України відповідачу гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою та дотримання відповідачем процедури перегляду заочного рішення, законодавець визначив як передумову перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою відповідача.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України вони мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 15.09.2025 про відмову у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга, подана ТОВ «Гетьманське» на заочне рішення Бахмацького районного суду від 22.07.2025 у цій справі, не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню.
Керуючись ст. 126, 284, 285, 287, 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на заочне рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Скаржнику направити копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді: