Номер провадження: 33/813/1533/25
Номер справи місцевого суду: 522/7656/25
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Журавльов О. Г.
01.09.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - Чижова В.А., іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , його представника - Згоди Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Чижова В.А. на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2025, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Встановлено, що 04.04.2025 о 17 годині 22 хвилин у м. Одесі, по вулиці Розкидайлівській, 13, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ford Edge» д/з НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Lexus GS» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , після зіткнення транспортний засіб «Lexus GS» по інерції скоїло наїзд на припарковані транспортні засоби «Mercedes-GLC» д/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , та транспортний засіб «Toyota Camry» д/з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 . У результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР, а саме перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створювати перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись з зазначеною постановою суду першої інстанції, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Чижов В.А подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 рухався спокійно, інші транспортні засоби перебували на значній відстані.
На його переконання, жодних перешкод для інших учасників дорожнього руху створено не було, він здійснював маневр заїзду на парковку, при цьому вчасно увімкнув показник повороту та діяв відповідно до вимог ПДР.
Зазначає, що на дорозі одна смуга для руху, дорожня розмітка відсутня.
Посилається на винуватість у ДТП ОСОБА_2 .
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Від представника іншого учасника ДТП - адвоката Згоди Ю.А. надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначає, що ОСОБА_1 не інкримінується порушення правил швидкісного режиму, а отже обраний останнім швидкісний режим не знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та не входить до предмету доказування в даній справі.
Зазначає, що дорога є односторонньою з двома смугами для руху.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, іншого учасника ДТП та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона відповідає приписам вищенаведених норм закону, оскільки в ній наведені положення матеріального та процесуального права, якими керувався суддя при її ухваленні, а також мотиви прийнятого рішення і його обґрунтування.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, тому при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина водія ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290846 від 04.04.2025; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 04.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.04.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 04.04.2025; відповіддю від КУ «СМЕП» ОМР, відповідно до якої було надано схематичне розташування дорожніх знаків на перехресті; фото та відеозаписами з місця події.
З протоколу серії ЕПР1 №290846 від 04.04.2025 вбачається, що 04.04.2025 о 17:22 годині у м. Одесі, по вулиці Розкидайлівській, 13, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Ford Edge» д/з НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Lexus GS» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , після зіткнення транспортний засіб «Lexus GS» по інерції скоїло наїзд на припарковані транспортні засоби «Mercedes-GLC» д/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , та транспортний засіб «Toyota Camry» д/з НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 . У результаті транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях зазначив, що він рухаючись по вул. Сєрова повертав на вул. Розкидайлівську. Перед перехрестям переконався чи не має перешкоди, крайня машина була за квартал (близько 500 метрів, можливо більше), що дозволяло йому рух праворуч, ввімкнув показник правого поворотника для паркування на паркувальний майданчик. Тим часом на великій швидкості в праву сторону його авто «Ford Edge» д/з НОМЕР_1 врізався автомобіль «Lexus GS» д/з НОМЕР_2 .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , він рухався вулицею з одностороннім рухом (Розкидайлівська) з допустимою швидкістю на своєму автомобілі «Lexus GS» д/з НОМЕР_2 по правій смузі, попереду нього з вул. Сєрова на вул. Розкидайлівську виїхав автомобіль «Ford Edge» д/з НОМЕР_1 та прийняв лівий ряд та почав з лівого ряду повертати направо, у той час коли вони разом рухалися.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається, що вони не були безпосередніми свідками дорожньо-транспортної пригоди, проте їх транспортні засоби зазнали ушкоджень внаслідок ДТП.
Судом також досліджено схему ДТП, з якої вбачається розташування автомобілів, їх напрямок руху, місце зіткнення, а також наведено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП.
Зі схеми ДТП вбачається, що внаслідок ДТП транспортні засоби отримали пошкодження, а саме: «Ford Edge» д/з НОМЕР_1 - передній бампер, праве переднє крило, права передня двері, правий порог, праве переднє колесо; «Lexus GS» д/з НОМЕР_2 - передній бампер, праве переднє крило, права фара, копот, ліва фара, ліве крило, ліва передня двері; «Mercedes-GLC» д/з НОМЕР_3 - задній бампер, передня та задня права двері, правий порог, заднє праве крило; «Toyota Camry» д/з НОМЕР_4 - задній бампер, задній лівий стоп, заднє ліве та праве крило, задня ліва двері, лівий порог, кришка багажнику.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 11.1 ПДР, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Зі схеми місця ДТП вбачається, що дорога по вул. Розкидайлівська має ширину 6,4м.
Відповідно до ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів» на місцевих житлових вулицях і дорогах усіх населених пунктів ширина смуги руху складає 3 м., що у даному конкретному випадку дає підстави вважати про умовний поділ дороги на дві смуги, що підтверджується й долученими до матеріалів справи фото та відеозаписом.
Апеляційний суд погоджується з суддею суду першої інстанції, що обгін у умовах одностороннього руху в такому випадку не міг бути здійснений, а схема місця події була складена належним чином і підписана ОСОБА_1 без зауважень.
Отже, апеляційний суд, дослідивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як у сукупності, так і окремо, з урахуванням всіх встановлених у справі фактичних обставин, вважає, що водій ОСОБА_1 перед виконанням зміни напрямку руху мав переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з урахуванням дорожньої обстановки.
Апеляційний суд зауважує, що обставини зафіксовані у схемі місця ДТП узгоджуються з відомостями, повідомленими водіями ДТП у письмових поясненнях, зокрема щодо характеру та напрямку руху транспортних засобів, що підтверджується також наданим відеозаписом з моментом ДТП.
Зважаючи на фактичні обставини події ДТП, яка мала місце 04.04.2025, апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки невиконання водієм вимог п. 10.1 ПДР знаходиться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів, оскільки водій ОСОБА_1 мав можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, за умови, якщо б він переконався у тому, що його зміна напрямку руху буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують обов'язку ОСОБА_1 виконання п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що у межах розгляду цієї справи, не надається правова (юридична) оцінка правомірності чи б то неправомірності дій водія транспортного засобу «Lexus GS» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , оскільки предметом судового розгляду у цій справі є відповідність дій ПДР України саме водія ОСОБА_1 та вказаний протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього.
Всі інші доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, з урахуванням встановлених в суді апеляційної інстанції обставин.
Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргупредставника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Чижова В.А. - залишити без задоволення.
Постановусудді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов