Номер провадження: 11-о/813/2/25
Справа № 523/7576/15-к
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
15.10.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , проаналізувавши заяву захисника ОСОБА_2 , в інтересах засудженого ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Одеського апеляційного суду від 06.07.2021, постановленого за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2017 у к/п №12015160490000792, №12015160490000699 та №12015160490002098 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України
установив:
Зазначеним вироком Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 було частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , вирок Суворовського райсуду м. Одеси від 30.01.2017 було скасовано в частині призначення покарання та ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_3 за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України остаточне покарання із застосуванням ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислено з моменту фактичного затримання, а саме з 05.07.2021; засудженого ОСОБА_3 вирішено під вартою доставити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для організації виконання вироку в частині призначеного покарання; в іншій частині оскаржуваний вирок суду 1-ої інстанції залишено без змін.
Згодом, 13.10.2025 захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вищезгаданого вироку Одеського апеляційного суду від 06.07.2021.
Подана захисником ОСОБА_2 заява обґрунтована тим, що у зв'язку із набранням чинності 09.08.2024 Закону України №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-IX) ухвалою Доброславського районного суду Одеської обл. від 17.07.2025 було задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 про приведення у відповідність до вимог вищевказаного Закону №3886-IX вироку Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 17.11.2014 та ОСОБА_3 звільнено від призначеного судом покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн. у зв'язку із усуненням караності діяння, за яке він був засуджений.
Окрім того, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської обл. від 02.06.2025 було задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 та на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного вироком Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців та за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки у зв'язку із усуненням Законом №3886-IX караності вчинених ним діянь.
Зазначена обставина стосовно звільнення ОСОБА_3 від призначеного вироком Комінтернівського районного суду Одеської обл. від 17.11.2014 покарання, на переконання захисника, є обставиною, яка з'явилась після ухвалення вироку Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 та потенційно впливає на наявність або відсутність такої кваліфікуючої ознаки як «повторність» у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки за вироком Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як грабіж, вчинений повторно з урахуванням засудження ОСОБА_3 вироком Комінтернівського районного суду Одеської обл. від 17.11.2014.
Посилаючись на вищевикладені обставини, захисник ОСОБА_2 , вважаючи, що спростування (виключення) такої ознаки як «повторність» потребує перегляду вироку Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 за нововиявленими обставинами, просить переглянути зазначений вирок та прийняти нове рішення, яким змінити правову кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України, виключивши «повторність», до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Проаналізувавши вимоги заяви захисника ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суддя-доповідач доходить наступних висновків.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Так, вимогами ч. 2 ст. 464 КПК України передбачено, що не пізніше наступного дня після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими (або виключними) обставинами до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 цього Кодексу та вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Положеннями ч. 2 ст. 459 КПК України визначений перелік обставин, які визнаються нововиявленими, зокрема: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 459 КПК України, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.
При цьому, вимогами чинного кримінального процесуального закону чітко не врегульовані дії судді-доповідача у разі встановлення відсутності підстав для відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Разом із цим, в цьому контексті заслуговує на увагу правовий висновок, викладений у постанові ККС ВС від 03.10.2018 у справі №442/2307/14-к (пров. №51-8285ск18), відповідно до якого використане у ч. 2 ст. 464 КПК України формулювання «вирішує питання про відкриття» передбачає кілька варіантів рішення, надавши судді повноваження «вирішувати питання», законодавець тим самим надав судді повноваження оцінювати, чи є підстави для відкриття провадження і, таким чином, повноваження вирішити відкрити чи відмовити у відкритті провадження. Відтак, ККС ВС дійшов висновку про те, що таке формулювання дає судді повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати ККС у складі ВС від 03.02.2020 у справі №522/14170/17 (пров. №51-1836кмо19).
В контексті надання оцінки тому, чи є зазначена захисником ОСОБА_2 обставина стосовно звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання нововиявленою, суддя-доповідач враховує правовий висновок, викладений в постанові ККС у складі ВС від 16.09.2025 у справі №454/565/13-к (пров. №51-6705зно18), відповідно до якого системне тлумачення положень ст.ст. 459, 462 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Аналогічний висновок міститься в постанові ККС у складі ВС від 03.04.2025 у справі №2306/35/2012 (пров. №51-3087км18), відповідно до якого характерними ознаками нововиявлених обставин є: істотне значення для провадження; існування в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку у зв'язку з тим, що вони не були відомі суду й особі, яка звертається із заявою, з незалежних від них причин; відкриття тільки після набрання вироком законної сили. Тобто необхідна наявність двох умов для визнання обставин нововиявленими: ці обставини об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі й не могли бути відомі на той час суду і хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Відтак, суддя-доповідач доходить переконання про те, що обставина звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного вироком Комінтернівського районного суду Одеської обл. від 17.11.2014 покарання у зв'язку із усуненням караності діяння, за яке він був засуджений, не є в розумінні вимог ст. 459 КПК України нововиявленою обставиною, не існувала на момент ухвалення Одеським апеляційним судом вироку від 06.07.2021, перегляд якого просить здійснити сторона захисту, при цьому, такий вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 17.11.2014 не було скасовано, зокрема, засудженого ОСОБА_3 ухвалою Доброславського районного суду Одеської обл. від 17.07.2025 було звільнено від покарання, призначеного даним вироком.
Окремої уваги вартий той факт, що прохальна частина поданої захисником ОСОБА_2 заяви про перегляд вироку суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами фактично містить ознаки касаційної скарги, зокрема, про зміну правової кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 та призначення йому відповідного покарання, яка повинна розглядатися в порядку касаційного провадження судом касаційної інстанції.
Отже, у заяві захисника ОСОБА_2 не наведено обставин, які б могли слугувати підставою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Наведена в заяві захисника обставина не свідчать про необхідність застосування екстраординарної процедури перегляду остаточних судових рішень у цій справі.
Враховуючи те, що в заяві не наведено обставин, які б могли слугувати підставою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суддя-доповідач доходить висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за заявою захисника ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 405, 419, 459, ч. 2 ст. 464, 424, 532 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою захисника ОСОБА_2 , в інтересах засудженого ОСОБА_3 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Одеського апеляційного суду від 06.07.2021, постановленого за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30.01.2017 у к/п №12015160490000792, №12015160490000699 та №12015160490002098 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати захиснику ОСОБА_2 разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня набрання законної сили до Верховного суду, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту отримання її копії.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_1