Номер провадження: 11-кп/813/1559/25
Справа № 522/7232/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 у кримінальному провадженні №12023231080000947 внесеного до ЄРДР 04.04.2023 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Широка Балка, Білозерського району, Херсонської області, громадянки України, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, 30.11.2007 року, не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимої,
обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України і призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_7 термін її попереднього ув'язнення у період із 22.02.2023 року по день набрання даним вироком законної сили включно, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 , до набрання даним вироком законної сили - залишено без змін.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винною у тому, що вона у період з 23 по 27 вересня 2022 року діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових РФ здійснила подворовий обхід жителів с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. Під час проведення референдуму, ОСОБА_7 активно пропонувала мешканцям с. Широка Балка проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму.
Такі незаконні та неправомірні дії ОСОБА_7 сприяли визнанню Російською Федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.
Дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вироком районного суду обвинувачена ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим.
Доводи обґрунтовує тим, що на час окупації території Херсонської області взагалі не було засобів для існування, не було допомоги зі сторони України, а тому з метою прокормити себе і свою родину вона змушена була здійснювати таку роботу. Зазначає, що військові РФ погрожували і примушували приймати участь у референдумі.
Також вказує, що вона хворіє, має на утриманні і дітей та батьків похилого віку, а тому є підстави для застосування ст. 69 та ст. 75 КК України.
Просить вирок районного суду скасувати.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, надавши відповідну правову оцінку заявленим в апеляційній скарзі доводам і наявним в матеріалах провадження доказам, апеляційний суд доходить наступних висновків.
На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 111-1КК України за вказаних в оскаржуваному вироку обставин підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами, які у своїй сукупності є достатніми, допустимими, узгодженими між собою, зібрані у встановленому порядку і досліджені судом першої інстанції з дотриманням принципів повноти, всебічності та об'єктивності судового розгляду, яким надана належна правова оцінка.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час судового розгляду судом першої інстанції допитана обвинувачена ОСОБА_7 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ч. 5 ст. 111-1 КК України, визнала, щиро розкаялася, підтвердила свою участь у незаконному референдумі на тимчасово окупованій території Херсонської області в період з 23-27 вересня 2022 року, яка полягала у подворовому обходу жителів с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області, а саме по вулицям Карла Маркса, Паризької Комуни, Комунарів, Нова та інші центральні вулиці, та наданні їм бюлетенів для голосування у незаконному референдумі. Показала, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, в якому проживає з народження. У неї в селі не було роботи через стан її здоров'я (перелом хребта, проблеми із зором та інші тяжкі хронічні захворювання). Коли директор фруктосховища - ОСОБА_9 запропонував їй роботу, вона погодилась. Через деякий час він викликав до себе і запропонував їй пройти по селу з бюлетенями та урнами під час референдуму, однак вона спочатку відмовилась, але він пригрозив, що вона буде це пояснювати росіянам, які посадять її у підвал, тому вона розгубилась. Інші працівники могли звільнитись, вони працювали на полі, а вона ні, оскільки вона мати одиначка і треба було кормить двох неповнолітніх дітей. В село ніхто з окупаційної влади не приїжджав і не пропонував односельцям приймати участь у незаконному референдумі. А вона на роботу виїжджала з села. ОСОБА_9 запропонував грошові кошти за участь у референдумі, але не конкретно. Хто організовував виборчий процес їй невідомо, її привезли, де було все готово, показали де були урни та списки для голосування. ОСОБА_9 давав вказівки. Вони ходили з ОСОБА_10 і російськими солдатами. Вони намагались вийти пізно і казали, що в будинках людей нема. Агітації ніякої не було. Були списки та урни для голосування. У неї був список людей, що проголосували, тобто ті, що взяли бюлетень. ОСОБА_11 носила урну. Один день її не було на референдумі. На другий день ОСОБА_9 привіз її у дитячий садок, розташований по вулиці Гагаріна, де всі збиралися. На третій день вони мусили йти, бо були російські солдати. Сільський голова приїзжав забирав їх з російськими солдатами. Вона не приймала участі у підрахунку голосів. Після референдуму їй видали гроші російськими рублями, вона думала, що це зарплата за фруктосховище, оскільки ОСОБА_9 не давав зарплатню до референдуму, а потім дав за все одразу. Вона дуже жалкує, що погодилась на участь у референдумі, зробила це щоб вижити, оскільки у неї двоє дітей та батьки похилого віку, гуманітарної допомоги не було в селі, не могла купити товари першої необхідності та ліки, яких постійно потребує через важкий стан здоров'я. Вона бачила на власні очі, як російські солдати йшли по дорозі та вбивали людей. ОСОБА_9 тиснув на неї, погрожуючи не сплатити зарплату за роботу на фруктосховищі, погрожував, що звільнить її, вона залишилась би без роботи, а він знав про її стан здоров'я, що вона самотужки виховує дітей. Вона боялась, що росіяни посадять у підвал, оскільки у них були такі випадки в селі, тому вона відчувала страх через загрози репресій. В селі проживає приблизно до 1000 людей, майже одні пенсіонери. Вони мало видали бюлетенів для голосування, бо вважали, що якщо менше їх видадуть буде краще. Вони старалися не заходити у двори, а ті, що на вулиці були, вони до них підходили. Ті, що у дворі були, наприклад, її хрещена мати та її донька, то вони до них зайшли. Коли вони підійшли до магазину, солдати на якийсь час відійшли, вони зайшли та спитали людей, які там були, чи будуть вони голосувати. Поки солдатів не було, вони сказали їм, що вони можуть не голосувати, якщо не хочуть, та вони відмовились. Вона дуже розкаюється, що пішла на це, але у неї не було вибору, та якби у неї була можливість, ніколи б такого не зробила, хотіла щоб з нею і її дітьми нічого не трапилось. На той момент не знала, що це незаконно, але їй було відомо, що на території України введено воєнний стан.
Крім того, винність ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала суду, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, коли відбувався референдум про приєднання Херсонської області до РФ. 27.09.2022 року вона була у доньки вдома, приходили дівчата, в тому числі й ОСОБА_7 , показали листи, де треба розписатися. Ніхто не примушував голосувати. ОСОБА_13 жінка на ім'я ОСОБА_14 і двоє військових окупаційної влади стояли на вулиці. Вона показала, де поставити відмітку, і вона поставила. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 стояли біля воріт. Чому ОСОБА_7 приймала участь у незаконному референдумі, можливо щоб прокормити дітей. Вона не чула, щоб ОСОБА_7 щось повідомляла солдатам окупаційної влади. При цьому вона не чула, щоб ці солдати до чогось примушували дівчат ОСОБА_13 чи ОСОБА_14 , вони не виглядали як загроза для них. Їй невідомо, щоб ОСОБА_7 когось змушувала голосувати. Підтвердила, що вона приймала участь в слідчій дії впізнання особи за фотознімками, на яких вона серед 4 фото вказувала на зображення ОСОБА_7 , на якому впізнала її не тільки за окулярами.
Свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , показав суду, що під час тимчасової окупації Херсонської області він весь час проживав в селі Широка Балка Білозерського району. Референдум про приєднання території Херсонської області до складу РФ мав місце у вересні 2022 року. В ці дні ходили дві дівчини по дворах у селі - ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , яких він знає все життя, бо виросли в одному селі, та які пропонували проголосувати, а два російських військових стояли поряд з ними, але нічого не робили. Підтвердив, що ОСОБА_7 приймала участь у вересні 2022 року у незаконному референдумі в с. Широка Балка Херсонської області. Жодного тиску з боку ані ОСОБА_7 , ані ОСОБА_14 чи військових не було. Він в той день їхав на велосипеді, не голосував і поїхав далі, бо він підтримує Україну. Вони не наполягали на тому, щоб він проголосував. Йому невідомо ОСОБА_7 добровільно чи примусово приймала участь у зазначеному референдумі. Щоб ОСОБА_7 примушували приймати участь у незаконному референдумі, він не бачив. Підтвердив, що під час досудового розслідування він приймав участь в слідчій дії впізнання особи за фотознімками, на яких він серед 4 фото вказував на зображення ОСОБА_7 , яку йому неважко було впізнати.
Свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , показала суду, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, коли відбувався референдум про приєднання Херсонської області до РФ у вересні 2022 року, ходили дівчата ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по селу з урнами і бюлетенями, пропонували проголосувати. На той час вона працювала продавцем в магазині в селі, розташованому на перехресті по вулиці К.Маркса. ОСОБА_7 стояла зі скринькою, а ОСОБА_14 заходила спитати чи буде вона голосувати. Потім вони заходили з військовим окупаційної влади через пару годин. Якщо вони на верхніх вулицях села ходили вдвох то по іншому краю села дівчата ходили вже із військовими. ОСОБА_7 стояла на вулиці і чекала на ОСОБА_18 , поки вона вийде з магазину і потім разом пішли вверх по вулиці. Підтвердила, що вона приймала участь у слідчих діях та впізнала ОСОБА_7 по 4 фото, протокол підписувала. Люди приходили в магазин і казали, що у односельців була агресія по відношенню до ОСОБА_7 і ОСОБА_19 . На її думку, ОСОБА_7 приймала участь добровільно у незаконному референдумі, оскільки приходила агітувати її чоловіка та матір. Вона особисто не виходила з магазина голосувати і не піддавалась будь-яким репресіям за те, що не голосувала.
Свідок ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , показала суду, що в період перебування під тимчасовою окупацією Херсонської області вона весь час проживала в селі Широка Балка Білозерського району, коли відбувався референдум про приєднання Херсонської області до РФ. Їй відомо, що проводився незаконний референдум окупаційною владою про приєднання Херсонської області до РФ. 26-27.09.2022 року, ближче до обіду, більш точної дати та часу не пам'ятала, вона була вдома за адресою проживання, по АДРЕСА_2 , коли до неї додому приходила ОСОБА_13 разом з ОСОБА_10 та просила проголосувати. Разом з ними були два військових, вдягнутих у російську форму, з білими пов'язками, та зі зброєю на спині, які стояли у стороні, які тиск на дівчат не вчиняли. ОСОБА_7 не заходила, вона стояла біля двору, інша дівчина заходила. Її мати, вона та батько були вдома, всі вони проголосувала проти приєднання Херсонської області до РФ, після чого кинули бюлетені у ящик, який був у руках у когось з дівчат, точно не пам'ятала у кого. На бюлетені було запитання: «Чи підтримуєте ви вступ Херсонської області до складу РФ?», напроти відповіді «Так» чи «Ні» треба було поставити галочку. Чому ОСОБА_7 так вчинила, їй невідомо, хоча знає її багато років. Підтвердила, що з нею проводились слідчі дії, та вона впізнала ОСОБА_7 за фотознімками. ОСОБА_7 тиск не чинила, сказала їм, щоб вони самі обирали, де ставити галочку.
Також, винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у скоєні злочину за ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується письмовими доказами, зокрема:
- постанова прокурора Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області про виділення матеріалів досудового розслідування від 04.04.2023 року, згідно якої виділено з матеріалів досудового розслідування за №22022230000000560, згідно реєстру, що додається, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та зареєстровано їх в ЄРДР за №12023231080000947;
- реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023231080000947, які виділенні з кримінального провадження №22022230000000560;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 року, складений в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_21 впізнала особу зображену на фото №3, яка в один із днів з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року в с. Широка Балка, Херсонської області проводила референдум та збирала голоси за приєднання Херсонської області до складу РФ;
- довідка, згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_21 , особа вказала на фото №3, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 09.02.2023 року, складений в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_12 , заявила, що впізнає жінку, зображену на фотознімку №3, як ОСОБА_7 , яка одного дня з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року в с. Широка Балка, Херсонської області проводила референдум та голосування про приєднання Херсонської області до складу РФ, ходила зі скриньками для голосування та бюлетенями та збирала голоси;
- довідка, згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_12 , остання вказала на фото №3, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_16 , заявив, що впізнає жінку на фотознімку №4, як ОСОБА_7 , яка в період з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року, по АДРЕСА_1 , проводила референдум та збирала голоси про приєднання Херсонської області до складу РФ;
- довідка, згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_16 , останній вказав на фото №4, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_20 , заявила, що впізнає жінку на фотознімку №2, як ОСОБА_7 , яка в період з 23.09.2022 року по 27.09.2022 року, по АДРЕСА_2 , проводила референдум та голосування про приєднання Херсонської області до складу РФ, ходила із урнами для голосування та бюлетенями та збирала голоси;
- довідка, згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_20 , остання вказала на фото №2, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_17 , заявив, що впізнає жінку на фотознімку №4, як ОСОБА_7 , яка проводила референдум в с. Широка Балка, по вул. К. Маркса, про приєднання Херсонської області до складу РФ;
- довідка, згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_17 , остання вказала на фото №4, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_22 , заявила, що впізнає жінку на фотознімку №2, як ОСОБА_7 , яка в кінці вересня 2022 року в с. Широка Балка, вул. К. Маркса, незаконно проводила референдум про приєднання Херсонської області до складу РФ;
- довідка згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_22 , остання вказала на фото №2, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.02.2023 року, складеного в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_23 , заявила, що впізнає жінку на фотознімку №1, як ОСОБА_7 , яка в кінці вересня 2022 року в АДРЕСА_1 , незаконно проводила референдум про приєднання Херсонської області до складу РФ;
- довідка, згідно якої при пред'явленні для впізнання зі свідком ОСОБА_22 , остання вказала на фото №1, де зображено ОСОБА_7 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 17.02.2023 року; з додатком у вигляді диску, на якому міститься відеозапис з проведеною слідчою дією за участю ОСОБА_7 , яка добровільно показувала слідчим її маршрут, яким вона приймаючи участь у незаконному референдумі в період з 23-27.09.2022 року, в с. Широка Балка, Херсонського (Білозерського) району Херсонської області, розносила урни, списки та бюлетені;
- довідка №15-13022023/65210 щодо судимостей у ОСОБА_7 від 13.02.2023 року, згідно якої остання раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності;
- характеристика ОСОБА_7 №121 від 14.02.2023 року, виданої головою сільської військової адміністрації ОСОБА_24 , згідно якої ОСОБА_7 характеризується посередньо, є одинокою матір'ю, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, спиртні напої та тютюнові вироби не вживає; в період окупації Херсонської області проживала разом з батьками в с. Широка Балка та приймала участь у незаконному референдумі, проводила обхід по будинкам громадян із виборчою скринькою, проводячи незаконне голосування;
- довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №122 від 14.02.2023 року, виданої ОСОБА_24 уповноваженому власнику житлового приміщення ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_1 про те, що до складу сім'ї (зареєстрованих) входять: мати - ОСОБА_7 , доньки - ОСОБА_25 та ОСОБА_7 , станом на 01.01.2023 року;
- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.01.2010 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є донькою ОСОБА_7 ;
- копію свідоцтва про народження серії 1-КГ від 05.11.2007 року, ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є донькою ОСОБА_7 ;
- довідка КНП «Білозерська лікарня» № 1098/66.3/23від 15.02.2023 року, згідно якої ОСОБА_7 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває;
- довідка РСЦ ГСЦ МВС в Херсонській області від 13.03.2023 року №31/21/535-10-2023 року, згідно якої інформація щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_7 , відсутня;
- довідка Станіславської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 14.03.2023 року №111, згідно якої у власності ОСОБА_7 , немає земельних ділянок на території Станіславської територіальної громади;
- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згідно якого за вказаними параметрами запита відомості стосовно ОСОБА_7 відсутні;
- ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.02.2023 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Оцінюючи вищезазначені докази, всупереч доводів апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд приходить висновку про те, що всі досліджені у суді першої інстанції докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом.
Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного та дали можливість суду першої інстанції прийти до однозначного висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у скоєні злочину за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив зібрані органами досудового розслідування докази, дав їм належну правову оцінку, на підставі чого прийшов до обґрунтованих висновків по суті обвинувачення, з якими погоджується й апеляційний суд.
Посилання сторони захисту про те, що обвинувачена вчиняла інкриміновані їй дії під фізичним чи психічним примусом є безпідставними, оскільки в даному випадку діяння вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Також твердження захисника про те, що за результатами розгляду справи відносно іншої обвинуваченої, якій також інкримінувалися ті ж самі діяння, що і обвинуваченій ОСОБА_7 , а саме те, що вона у період з 23 по 27 вересня 2022 року діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових РФ здійснила подворовий обхід жителів с. Широка Балка Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ ухвалено виправдувальний вирок, а тому і по справі відносно ОСОБА_7 має бути ухвалено аналогічний висновок є необґрунтованим, оскільки обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участі інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціального значення для їхніх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила має обмежуватися конкретним провадженням. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 24 липня 2025 року по справі №759/19740/21.
Крім того, прокурором у судовому засіданні зазначено, що вказаний захисником виправдувальний вирок не набрав законної сили, оскільки наразі оскаржується стороною обвинувачення в суді апеляційної інстанції.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченої про суворість призначеного їй покарання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є громадянкою України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх доньок, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває та те, що вона вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України.
Також судом першої інстанції враховано стан здоров'я ОСОБА_7 , яка страждає на ряд хронічних тяжких захворювань, що підтверджено відповідною медичною документацією.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , суд першої інстанції відніс щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , районним судом не встановлено.
Суд також обґрунтовано прийняв до уваги, що характер вчиненого обвинуваченою злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, проти основ національно безпеки України, вчинений в умовах воєнного стану, введеного в Україні через збройну агресію РФ, якою було тимчасово окуповано Херсонську область.
Отже, з урахуванням даних про особу ОСОБА_7 , яка є раніше не судимою, стан її здоров'я, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про призначення ОСОБА_7 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною із виборчим процесом та процесом референдуму строком на 10 років, без конфіскації майна.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів враховує також практику Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №756/4830/17-к), згідно якої визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.
Апеляційний суд вважає, що вказані обставини надавали суду першої інстанції підстави прийти до висновку, що обвинуваченої необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, без застосування положень ст. 69 КК України.
Однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а відтак судом першої інстанції правомірно не застосовано положення вказаної норми закону при призначенні ОСОБА_7 покарання.
Колегія суддів звертає увагу, що під час застосування ст. 69 КК України слід встановити не лише наявність двох і більше пом'якшуючих обставин, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Приписи ст. 69 КК України про призначення винуватій особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках.
Тобто, для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
Приписами ст. 75 КК України регламентовано звільнення від відбування покарання з випробуванням.
А саме, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
За змістом ст. 75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання.
Таким чином апеляційний суд вважає, що призначене покарання за своїм видом і розміром є законним, достатнім, співрозмірним, справедливим та призначене у відповідності до вимог ст. 50 та 65 КК України.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком районного суду та вважає, що призначена міра примусу до обвинуваченої узгоджується з вимогами закону, є необхідною та достатньою для її виправлення, справедливою та такою, що не суперечить положенням закону України про кримінальну відповідальність і відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої.
З огляду на вищевикладене колегія суддів не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону під час розгляду справи та постановлення вироку суду, а тому вважає, що постановлений по справі вирок відносно ОСОБА_7 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції ухвалено з дотримання принципу повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а призначене обвинуваченої покарання відповідає тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення та даним про її особу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу обвинуваченої залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок суду першої інстанції - без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2025 у кримінальному провадженні №12023231080000947 внесеного до ЄРДР 04.04.2023, яким ОСОБА_7 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженою, яка тримається під вартою, в той самий строк, з моменту отримання її копії.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4