Номер провадження: 11-сс/813/1841/25
Справа № 947/27220/25 1-кс/947/13384/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави в частинні збільшення її розміру у кримінальному провадженні №12025160000000191 від 18.02.2025 відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 задоволено клопотання слідчого про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави в частинні збільшення її розміру відносно ОСОБА_9 .
Змінено підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1100 (однієї тисячі сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 330 800 (три мільйони триста тридцять тисяч вісімсот) грн.
В рахунок визначеного розміру застави вважати внесеною за підозрюваного ОСОБА_9 заставу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2025 року.
Покладено на підозрюваного строком до 17.10.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що розмір застави визначений на підстави ухвали є завідомо непомірним для підозрюваного. Ризики не доведені і необґрунтовані. Відносно підозрюваного ОСОБА_9 по даному кримінальному провадженні 19.08.2025 року, вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначено заставу у вигляді 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 757000 грн.
19.08.2025 року, за підозрюваного ОСОБА_9 було внесена застава, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області.
Після звільнення ОСОБА_9 , виконуючи ухвалу Київського районного суду м. Одеси, був зданий на зберігання паспорт, який дає право для виїзду за кордон до ГУ ДМС в Одеській області, та 01.09.2025 р.; 04.09.2025 року, прибув до слідчого для відмітки.
Тобто на момент подання клопотання про зміну запобіжного заходу, ОСОБА_9 виконував всі обов'язки покладені на нього ухвалою Київського районного суду м. Одеси, та жодного ризику не змінилось.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, а клопотання прокурора залишити без задоволення.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Також апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що ніким не оскаржується, а тому не перевіряється апеляційним судом.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, колегія суддів враховує такі обставини.
Підозрюваний ОСОБА_9 будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому тяжкий злочин (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, апеляційний суд вважає обґрунтованими посилання прокурора на те, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_9 матиме змогу незаконно впливати на свідків, оскільки на теперішній час досудове розслідування триває, підозрюваному відомі анкетні дані свідків, а тому підозрюваний може на них впливати, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення відповідальності за імовірне вчинення тяжкого злочину (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж збільшення розміру застави на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до восьмидесяті розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Зважаючи на наявність обґрунтованої нової підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а також збільшення ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, з урахуванням характеру інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, зухвалості його ймовірного вчинення військовослужбовцем та вчинення його в умовах воєнного стану, коли корупція визнана однією з актуальних загроз національної безпеці України, апеляційний суд вважає, що визначений розмір застави в розмірі 1110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3380800 гривень, буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Разом з тим, щодо доводів захисника про те, що підозрюваному вже обирався запобіжний захід у вигляді застави ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2025, колегія суддів зазначає, що після цього, органом досудового розслідування на підставі зібраних доказів 01 вересня 2025 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні чотирьох злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а тому вказане свідчить про можливість запобігання збільшеним ризикам, шляхом збільшення розміру застави, який був визначений підозрюваному.
Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави в частинні збільшення її розмірувідповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 тяжкого злочину та існування зазначених слідчим суддею ризиків, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в частинні збільшення її розміру, який здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її постановлення, а доцільність необхідності подальшого продовження запобіжного заходу буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні прокурора ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями 183, 196, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого суддіКиївського районного суду м. Одеси від 04.09.2025 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави в частинні збільшення її розміру у кримінальному провадженні №12025160000000191 від 18.02.2025 відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4