Номер провадження: 33/813/1516/25
Номер справи місцевого суду: 494/847/25
Головуючий у першій інстанції Рябчун А. В.
Доповідач Журавльов О. Г.
22.09.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі: секретаря судового засідання - Хангельдян К.С., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зачепіло З.Я., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Зачепіло З.Я. на постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 10.06.2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Березівського районного суду Одеської області від 10.06.2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Встановлено, що згідно протоколу серії ЕПР1 №299117 про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2025 року вбачається, що 13.03.2025 року о 09:40 год. шосе Н-11 263 200 км. водій ОСОБА_1 керував тз AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Березівського ВДВС в Одеській області №76218893 від 13.02.2025 року, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 299071 про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2025 року вбачається, що 13.04.2025 року о 00:00 год. траса Н-11 263 200 км. водій ОСОБА_1 керував тз, не маючи права керування таким видом тз. Правопорушення вчинено повторно протягом року, гр. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 126 ЕПР 1 №212521, чим порушив п.2.1. а ПДР.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Зачепіло З.Я. подала апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Зазначає, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, яке було встановлене постановою Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження №76218893 від 13 лютого 2025 року, було знято Постановою Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.04.2025 року.
Згідно даної Постанови було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, у зв?язку з тим, що 31.03.2025 року від стягувача за даним виконавчим провадженням надійшла заява про повернення без виконання виконавчого документу, де стягувач зазначив, що претензій до боржника не має, а заборгованість по даному ВП відсутня.
Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - Полякова О.О., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299117 від 13 квітня 2025 року вбачається, що 13.03.2025 року о 09:40 год. шосе Н-11 263 200 км. водій ОСОБА_1 керував тз AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою Березівського ВДВС в Одеській області №76218893 від 13.02.2025 року, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299117 від 13 квітня 2025 року, який ОСОБА_1 підписав без зауважень; копією постанови ВП №76218893 від 13 лютого 2025 року, довідкою УПП в Миколаївській області від 14.04.2025 року щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія та оглянутим відеозаписом.
Крім того. відповідно до протоколу серії ЕПР1 №299071 про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2025 року вбачається, що 13.04.2025 року о 00:00 год. траса Н-11 263 200 км. водій керував ОСОБА_1 тз, не маючи права керування таким видом тз. Правопорушення вчинено повторно протягом року, гр. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 126 ЕПР 1 №212521, чим порушив п.2.1. а ПДР.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України повністю доведена належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299071 від 13 квітня 2025 року, який ОСОБА_1 підписав без зауважень; довідкою УПП в Миколаївській області від 14.04.2025 року щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; довідкою УПП в Миколаївській області від 14.04.2025 року щодо неможливості встановлення власника тз AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_1 ; довідкою УПП в Миколаївській області від 14.04.2025 року про вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП; копією постанови серії БАД №31225 від 09.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та оглянутим відеозаписом.
Посилання апеляційної скарги на те, що з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій ОСОБА_1 здійснював рух на своєму транспортному засобі, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки на відеозаписах наявних в матеріалах справи зафіксована процедура складання протоколу, зі змістом якого водій ОСОБА_1 був ознайомлений, йому роз'яснено його права та обов'язки, ОСОБА_1 підписав протоколи, тим самим погодившись з обставинами викладеними в протоколі.
Крім того, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом та не зазначив будь-яких зауважень відносно цього в протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, яке було встановлене постановою Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рамках виконавчого провадження №76218893 від 13 лютого 2025 року, було знято Постановою Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.04.2025 року є необґрунтованим, оскільки протоколи складалися 13.04.2025 року, тобто на момент складання протоколу існувало виконавче провадження, склад правопорушення визначається на момент вчинення дії, а тому той факт, що пізніше виконавче провадження було повернуто, не скасовує того, що в момент вчинення дії заборона існувала.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на те, що останній, внаслідок порушення п.п. 2.1а ПДР, керував транспортним засобом, маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та повторно протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті керував транспортним засобом.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, - без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Зачепіло З.Я. - залишити без задоволення.
Постановусудді Березівського районного суду Одеської області від 10.06.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов