Справа № 126/363/25
Провадження № 22-ц/801/2235/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.
Доповідач: Шемета Т. М.
23 жовтня 2025 рокуСправа № 126/363/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,
секретар судового засідання Куленко О. В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачка (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 4 в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Рудя О. Г. у м. Бершадь, дата складення повного тексту рішення відповідає даті його ухвалення,
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, до її повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2020 року шлюб між сторонами розірвано, донька проживає з позивачем та перебуває на його утриманні.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року позов задоволено:
- стягнено щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.02.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць;
- стягнено з ОСОБА_3 на користь держави 1 211 грн. 20 коп. судового збору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що дочка сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні. Дійти спільної згоди щодо утримання доньки сторони не можуть, відповідачка, має змогу утримувати свою дитину, доказів про її хворобу чи наявність інших утриманців вона суду не надала.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 17 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що в серпні 2025 року відповідачка виявила, що її банківські рахунки заблоковано, для з'ясування причин вона 15 вересня 2025 року пішла до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), де дізналася, що на неї було відкрито виконавче провадження ВП № 78741623 за рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року у справі № 126/363/25. Про оскаржуване судове рішення вона не знала, оскільки не отримувала ані судових повісток, ані його копії.
Стверджує, що донька ОСОБА_4 зареєстрована та проживає із нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягами з реєстру територіальної громади. Періодично донька їздить до позивача. При цьому суд першої інстанції не врахував, що у неї на утриманні є ще двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та не врахував її матеріальний стан, що вона не працює так як перебуває у декретній відпустці з 27 листопада 2024 року по догляду за дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2025 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року, відкрито апеляційне провадження та зупинена дія рішення суду першої інстанції (а. с. 47).
01 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Основними доводами відзиву є те, що донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак з 2019 року з матір'ю не проживає. Після розпаду сім'ї в 2019 році позивач з донькою спочатку орендував квартиру у місті Києві, а у 2021 році переїхали на постійне місце проживання в с. Джулинка Гайсинського району Вінницької області, де проживають донині. Донька у 2021 році пішла у перший клас Джулинського ліцею, наразі навчається в 5 класі, що підтверджується характеристикою ліцею № 318 від 30 вересня 2025 року. Мілєна навчається стаціонарно, відмінно, відвідує хореографічні гуртки, активно бере участь у загальношкільних конкурсах і акціях. Відповідачка зухвало вводить суд в оману, що донька проживає з нею, маніпулюючи тільки витягом з реєстру територіальної громади, не надаючи більш жодних доказів. ОСОБА_4 обслуговується в Джулинській АЗПСМ у сімейного лікаря ОСОБА_7 , укладена декларація з лікарем 17 серпня 2021 року та оновлена 04 лютого 2025 року. Крім того, факт проживання доньки з позивачем в с. Джулинка Гайсинського району з 2021 року підтверджується довідкою Джулинської сільської ради № 849 від 01.10.2025 року, характеристикою Джулинської сільської ради № 847 від 30.09.2025 року та Актом обстеження умов проживання Служби у справах дітей Джулинської сільської ради 30.09.2025 року, а тому донька постійно проживає та знаходиться з позивачем на його утриманні. При цьому позивач не забороняє доньці бачитись з матір'ю, однак відповідачка це робить максимум двічі на рік.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Ладигін С. С. підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги, підтримав доводи викладі у відзиві.
ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду до суду не з'явилася, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилала, а тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення частково не відповідає вказаним вимогам закону.
По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
-відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 22 січня 2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 152 (а.с. 3)
-рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 червня 2020 року (справа № 761/34101/10) шлюб між сторонами розірвано (а. с. 6 - 7);
-згідно довідки Джулинської сільської ради про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07 лютого 2025 року № 168, видно, що за адресою АДРЕСА_3 , до складу сім'ї входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає без реєстрації (а.с. 8);
-згідно характеристики сільського голови Джулинської міської ради П. Швеця від 03 лютого 2025 року № 137 видно, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_3 , розлучений виховує сам доньку ОСОБА_4 , 2015 року народження, за час проживання характеризується з позитивної сторони. В даний час не працює, займається домашнім господарством та здійснює догляд за донькою (а.с. 9).
До апеляційної скарги відповідачкою ОСОБА_2 додано:
-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, боржник ОСОБА_3 , згідно якого станом на 12 вересня 2025 року розмір заборгованості, починаючи з лютого - серпня 2025 року, становить 37 357,25 грн (а.с. 36);
-свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , яким підтверджено реєстрацію шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с. 37 на звороті);
- довідку про реєстрацію місця проживання особи, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 09 липня 1993 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 39);
- витяг з реєстру територіальної громади від 07 серпня 2025 року, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19 лютого 2025 року зареєстрована, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 39 на звороті);
- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько дитини ОСОБА_10 , мати дитини ОСОБА_11 (а. с. 40 на звороті);
- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батько дитини ОСОБА_8 , мати дитини ОСОБА_2 (а. с. 40);
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на ОСОБА_2 , згідно якого за період з 2 кварталу 2025 року по 3 квартал 2025 року в неї відсутній дохід (а.с. 41 на звороті);
- довідку ФОП « ОСОБА_12 » ОСОБА_13 від 05 серпня 2025 року (вих. № 1) про те, що ОСОБА_2 працевлаштована на посаду кухаря на ФОП « ОСОБА_12 » з 18 липня 2023 року (Наказ № 3 від 17.07.2023 року) з 27 листопада 2024 року по 11 жовтня 2027 року перебуває у відпустці по догляду на дитиною до досягнення нею трирічного віку (Наказ № 1 від 26.11.2024) (а.с. 42 на звороті);
- довідку Пенсійного фонду про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та жодних виплат не отримує (а.с. 43).
До відзиву на апеляційну скаргу позивачем ОСОБА_1 додано:
- характеристику сільського голови Джулинської сільської ради № 847 від 30 вересня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_3 , розлучений, виховує сам доньку ОСОБА_4 , 2015 року народження. За час проживання характеризується з позитивної сторони, в даний час не працює, займається домашнім господарством та здійснює догляд за донькою (а.с. 57);
- довідку Джулинської міської ради № 849 від 01 жовтня 2025 року, згідно якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно з 2021 року по даний час проживає в АДРЕСА_3 без реєстрації постійного місця проживання (а.с. 56);
- Акт обстеження умов проживання від 30 вересня 2025 року, згідно якого проведено обстеження умов проживання: АДРЕСА_3 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з трьох кімнат, загальна площа 35 м. кв. У будинку чисто, затишно, створено усі належні умови для проживання та виховання дитини. ОСОБА_1 , 1988 р.н., працює не офіційно, батько забезпечує усі потреби для дитини, наявна окрема кімната, місце для сну, навчання, одяг та взуття відповідно до віку дитини (а.с. 58);
- характеристику № 318 від 30 вересня 2025 року директора Джулинського ліцею, згідно якої слідує, що ОСОБА_4 навчається в ліцеї з 01 вересня 2021 року. Зарекомендувала себе як старанна, відповідальна, дисциплінована, працелюбна, уважна, вмотивована, активна, здібна, творча, комунікабельна учениця. Навчається на високому рівні, має відмінні здібності до засвоєння навчального матеріалу, виявляє логічне та творче мислення. Має здібності до гуманітарних дисциплін. Дитина всебічно розвинена, відвідує хореографічний гурток, займає призові місця. Активно бере участь у загальношкільних конкурсах та акціях. ОСОБА_1 , батько дитини, постійно приділяє належну увагу вихованню доньки; систематично відвідує школу, батьківські збори, цікавиться успіхами ОСОБА_14 . Батько турбується про всебічний розвиток дитини, сприяє її участі у позашкільній діяльності, підтримує творчі захоплення доньки (а.с. 55);
-лист директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради» (КНП «Джулинський Центр ПСМД») І. Герасимчук від 01 жовтня 2025 року (вих. № 719), згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обслуговується в Джулинській АЗПСМ у сімейного лікаря ОСОБА_7 , укладена декларація з лікарем 17 серпня 2021 року та оновлена 04 лютого 2025 року (а.с. 53-54).
Апеляційний суд, керуючись частинами 2, 3 статті 367 ЦПК України, приймає нові докази, надані учасниками спарив при апеляційному розгляді, оскільки в цій справі визначальними є інтереси дитини, яка вправі мати утримання від обох батьків, а надані позивачем та відповідачкою нові докази впливають на встановлення істини у справі стосовно того, з ким з батьків проживає дитина та на чиєму утриманні перебуває.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
В апеляційній скарзі відповідачка зазначає, що донька ОСОБА_4 зареєстрована та проживає із нею за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого нею надано витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 39 на звороті).
Однак Витяг з реєстру територіальної громади підтверджує лише реєстрацію, фактичне місце проживання може відрізнятися від місця реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою АДРЕСА_3 разом з батьком (позивачем у справі) ОСОБА_15 , що підтверджується довідками Джулинської сільської ради від 07 лютого 2025 року № 168 та від 01 жовтня 2025 року № 849, актом обстеження умов проживання Служби у справах дітей від 30 вересня 2025 року.
Проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком за вказаною адресою підтверджено також характеристикою з навчального закладу, з якої вбачається, що дитина з 2021 року і по сьогодні навчається стаціонарно в Джулинському ліцеї .
Обставина постійного проживання з батьком також підтверджена довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Джулинської сільської ради» від 01 жовтня 2025 року, якою підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обслуговується в Джулинській АЗПСМ у сімейного лікаря ОСОБА_7 , укладена декларація з лікарем 17 серпня 2021 року та оновлена 04 лютого 2025 року .
Отже, вище перелічені докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджують те, що неповнолітня ОСОБА_1 проживає з батьком та перебуває на його утриманні. Натомість твердження ОСОБА_2 про проживання дочки ОСОБА_4 з нею є лише її словами, не підкріплення яких нею не надано жодного доказу, а реєстрація місця проживання, як уже зазначалося, не є визначальним та безумовним свідченням проживання дитини за місцем реєстрації.
Відтак суд першої інстанції вірно виснував, що відповідачка має сплачувати аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Перебування відповідачки у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є підставою для звільнення її від обов'язку утримувати іншу неповнолітню дитину, права дітей є рівними. Наявність інших дітей у платника аліментів може бути врахована судом при визначенні розміру аліментів, однак не є підставою для відмови у їх стягненні.
Матеріали справи підтверджують, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною, однак ця обставина не звільняє її від обов'язку утримувати доньку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційний суд зауважує, що хоча наявність інших утриманців у відповідачки не було відомо суду першої інстанції при вирішенні справи, однак це не є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_15 , як про те просить відповідачка ОСОБА_2 , це може бути підставою для зміни розміру аліментів та ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутися з відповідним позовом до суду.
Таким чином, апеляційний суд виснує, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції або свідчили про порушення норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір аліментів у частці від доходу відповідачки - , і водночас передбачив мінімальний гарантований розмір - 50 % прожиткового мінімуму, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України. Такий підхід узгоджується із принципом найкращих інтересів дитини, визначеним ст. 3 Конвенції про права дитини та ст. 7 СК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_2 , слід залишити за нею. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції позивачем матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 травня 2025 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 23.10.2025 року.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. Ю. Береговий
О. С. Панасюк