Справа № 127/28357/25
Провадження № 33/801/1056/2025
Категорія: 331
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
Доповідач: Голота Л. О.
22 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Вдовцова Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2025 по справі № 127/28357/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 185 КУпАП, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2025 по справі № 127/28357/25 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Як зазначено в постанові суду, 5.09.2025 о 16 год 30 хв в м. Вінниця по вул. Левка Лук'яненка, 18А, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівника поліції згідно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національної поліції», а саме пред'явити у період воєнного стану та під час мобілізації військово-облікові документи, що посвідчує особу, у спосіб який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у документі.
Не погоджуючись з постановою суду, захисником Вдовцовим С.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх № 87041 від 6.10.2025), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справ закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що у справі відсутні докази (показання свідків, відеозапис з місця події), які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення;
21.10.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 11811) Вдовцова С.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце її розгляду.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина сьома статті 294 КУпАП).
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП зроблено судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту працівника поліції та інших матеріалів справи.
Однак при розгляді справи міським судом було допущено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування постанови суду з огляду на наступне.
Згідно з статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої, другої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44,статтями 51, 146, 160, 172-4-172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Як видно з матеріалів справи, всупереч вимогам статті 268 КУпАП, справа була розглянута судом першої інстанції у відсутність ОСОБА_1 , присутність якого при розгляді справ даної категорії є обов'язковою, що свідчить про порушення вимог статі 268 КУпАП, прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в т. ч. на захист, та є підставою для скасування постанови суду.
Окрім цього, судом першої інстанції порушено також положення статей 245, 280 КУпАП.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Установлення злісності непокори, законності розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків є обов'язковими ознаками вказаного вище адміністративного правопорушення.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту7постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 N8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, розглянувши справу у його відсутності, явка якого у справах даної категорії справ є обов'язковою, не звернув увагу на те, що у справі відсутні докази (відеозапис з місця події, пояснення свідків тощо) про те, що ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівника поліції згідно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національної поліції», а саме пред'явити у період воєнного стану та під час мобілізації військово-облікові документи, що посвідчує особу, у спосіб який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у документі.
Рапорт працівника поліції та протокол про адміністративне правопорушення, фотокопія посвідчення водія не є достатніми доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.
У справі відсутній відео з портативних відеореєстраторів, які значаться, як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, на що суд першої інстанції увагу не звернув.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і правопорушник є винним у вчиненні цього правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу правопорушення, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з частиною другою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Вдовцова Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29.09.2025 по справі № 127/28357/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 185 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота