Справа № 144/1504/25
Провадження №11-кп/801/1104/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 (суддя доповідач),
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025020110000023, заведеному 11 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 152 Кримінального кодексу України,
Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 на два місяці.
Заборонено ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово до 28 листопада 2025 року включно, окрім випадків необхідності отримання обвинуваченим невідкладної медичної допомоги та в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які б унеможливлювали безпечне для життя та здоров'я перебування останнього у житлі за місцем його проживання, з обов'язковим повідомленням про це органів поліції, прокурора та суду.
На період дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням того, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, покладено на ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, роботи; заборонено спілкуватися зі свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликався на те, що ухвала суду першої інстанції від 30 вересня 2025 року є незаконною, тому що, незважаючи на заявлене обвинуваченим ОСОБА_6 клопотання про колегіальний розгляд справи, суддя одноособово розглянула клопотання прокурора і постановила ухвалу про продовження запобіжного заходу, що є порушенням вимог статті 31 та частини четвертої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).
Перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
З матеріалів апеляційного провадження встановлено, що ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року постановлено на стадії судового розгляду в суді першої інстанції кримінального провадження № 12025020110000023.
Порядок та перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано нормами Глави 31 КПК.
Відповідно до частин першої - другої статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК України. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Зі змісту цих норм випливає, що апеляційному оскарженню підлягають виключно ухвали суду першої інстанції, постановлені до ухвалення судового рішення по суті, можливість оскарження яких прямо визначено кримінальним процесуальним законом.
Кримінальний процесуальний закон передбачає можливість оскарження ухвал суду в частині застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише у порядку, визначеному статтею422-1 КПК України: обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Аналіз зазначених норм кримінального процесуального закону дає підстави для висновку про те, що ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не підлягає окремому апеляційному оскарженню, а отже захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Зазначення в резолютивній частині ухвали суду про можливість її апеляційного оскарження не є достатньою підставою для дійсного оскарження, якщо таке оскарження не передбачено нормами кримінального процесуального закону.
Відповідно до частини четвертої статті 399 КПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Проте рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути ухвалене на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку коли апеляційним судом помилково вирішено питання про призначення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, тоді апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження на чому наголошено в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18.
Отже, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження (постанова Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 439/1271/17, постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 180/210/17).
Таке ж рішення суд апеляційної інстанції повинен постановити й у разі, якщо в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які судові рішення суду першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України.
Враховуючи те, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись статтями 392, 399, 407 КПК України апеляційний суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2025 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4