Справа № 138/2840/25
Провадження №11-сс/801/869/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
з участю
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника-адвоката ОСОБА_7 (в залі суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали скарги за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2025, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 12025020160000467 від 26.09.2025, -
встановив:
Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 .
Накладено арешт на майно, а саме транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно, оскільки вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до його подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2025, та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вимоги мотивує тим, що власник майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, тобто ОСОБА_8 , на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи.А також зазначає, що клопотання про арешт майна подано неналежною особою. Так, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
Заслухавши доповідь головуючого судді, адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який зазначив про законність ухвали слідчого судді та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга -не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 26.09.2025 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020160000467 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України на підставі повідомлення працівників ДПСУ про те, що в пункті пропуску через державний кордон «Могилів-Подільський-Отач», що за адресою: вул. Соборна, 7, м. Могилів-Подільський Вінницької області, було виявлено транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску, під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває в розшуку, а саме значиться в обліках Генерального секретаріату Інтерполу як викрадений 22.11.2024.
Вказаний транспортний засіб, який перебуває у повністю справному стані було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою вул. Сагайдачного, 4, м. Могилів-Подільський Вінницької області.
Крім того, було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Постановою слідчого від 26.09.2025 транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску є ОСОБА_8 , жителька АДРЕСА_1 .
З пояснень ОСОБА_8 вбачається, що 25.09.2025 близько 23 год. 45 хв. разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 заїхали на авто марки «Audi Q 8», який їй належить із 08.08.2024 на праві власності в пункт пропуску «Могилів-Подільський-Отач» з метою перетину кордону. Після надання своїх документи для перевірки працівникам ДПСУ, останні через 10 хвилин попросили від'їхати в сторону, та надалі на протязі 2 годин їх затримували без надання пояснень. Вже о 02 год. 00 хв. 26.09.2025 до неї як до власниці майна підійшла працівниця ДПУС ОСОБА_11 , яка повідомила, що її авто в розшуку та на пункт пропуску має приїхати поліція. Після чого авто було заблоковано спеціальним пристроєм працівниками ДПСУ.
Також, працівниками ДПСУ було надано працівникам поліції повідомлення про виявлення транспортного засобу марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску, який перебуває в розшуку. Крім того працівниками ДРСУ було отримано письмову відповідь з Департаменту Міжнародного поліцейського співробітництва НПУ за вих. № 143632-2025 від 26.09.2025 згідно якої станом на 26.09.2025 транспортний засіб марки «Audi»», номер шасі « НОМЕР_2 » значиться в обліках Генерального секретаріату МОКП-Інтерпол, як викрадений 22.11.2024.
Слідчим було скеровано запит начальнику СМПС ГУНП у Вінницькій області та 26.09.2025 отримано відповідь, що дійсно транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q8», номер шасі « НОМЕР_2 » розшукується правоохоронними органами Канади, інформацію до обліків Генерального секретаріату внесено 22.11.2024. У зв'язку із викладеним СМПС ГУНП у Вінницькій області надіслано лист до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ з проханням звернутися до правоохоронних органів Канади з метою підтвердження/спростування розшуку вказаного авто та встановлення намірів законного користувача щодо повернення автомобіля або розгляду питання про видалення відомостей з обліків Генерального секретаріату Інтерполу.
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025020160000467 від 26.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
З клопотання про арешт майна слідує, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вказаний вище автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію,оскільки транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску згідно банку даних Інтерпол знаходиться в розшуку.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта щодо відсутності процесуальних повноважень у слідчого, у розумінні положень ч.2 ст.64-2 КПК України, на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Положеннями ч.1 ст.171 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Такими особами є прокурор та слідчий за погодженням з прокурором.
В свою чергу, норми ст.64-2 КПК України визначають лише права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна.
Як вбачається з матеріалів провадження, Могилів-Подільським РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025020160000467 від 26.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
З клопотанням про арешт майна в межах даного провадження до слідчого судді звернувся слідчий, за погодженням прокурора.
Таким чином, в даному випадку, з огляду на приписи ст.171 КПК України, слідчий є належною процесуальною особою, а тому, за наявності погодження прокурора, наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Зазначене в клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні та тимчасово вилученим майном, вказані предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Задовольнивши клопотання слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчим доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч. 2 ст.170 КПК України.
При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України та ст.172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.
Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з цими мотивами погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, правильності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Зазначені стороною захисту обставини не відносяться до порушень, пов'язаних з істотним та очевидним порушенням прав та свобод людини, та не можуть ставити під сумнів достовірність результатів такої слідчої дії, тож підстав для визнання доказів, здобутих в результаті обшуку на цій підставі на етапі досудового розслідування, недопустимими не вбачається.
За таких обставин, вказані доводи захисника мають бути предметом розгляду в суді першої інстанції під час саме судового розгляду, а вирішення питання допустимості зазначеного доказу та законності проведеної слідчої дії, з підстав зазначених захисником в апеляційній скарзі, на даному етапі є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 01.10.2025, якою накладено арешт на транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q8» із номерним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі « НОМЕР_2 », 2023 року випуску та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12025020160000467 від 26.09.2025, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4