Справа № 743/433/25
Провадження №2/743/215/25
23 жовтня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Макаревича Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Довбенко О.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №300024383 від 15.08.2022 у розмірі 106256,26 гривень, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2022 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання Анкети-заяви
№ 300024383 про акцепт Публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД», відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 64 244,53 гривень на строк 1980 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору, шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок позичальника, що підтверджується виписками за кредитним договором.
25.07.2024 АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно вказаного договору та у відповідності до статті 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які бкли боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №300024383 від 15.08.2022.
Термін повернення відповідачем кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №300024383 від 15.08.2022 року становить 106256,26 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 64244,53 гривень; заборгованості за відсотками - 42011,73 гривень.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою від 07.05.2025 по справі відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.05.2025.
Ухвалою від 28.05.2025 по справі відкладено підготовче засідання до 16.06.2025у зв'язку з викликом відповідача у судове засідання за всіма відомими адресами проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
16.06.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Справу призначено на 07.07.2025. Ухвалою від 07.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2025.
19.08.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Справу призначено на 18.09.2025. Ухвалою від 18.09.2025 відкладено судове засідання до 23.10.2025 для повторного виклику відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, та в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка в довідці про причини повернення поштового відправлення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому разі, враховуючи положення пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також відповідач повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Виходячи з наведеного, з урахуванням положень частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України, судом 23.10.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
За правилом частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Представник позивача у позовній заяві не заперечувала проти заочного розгляду справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
15.08.2022 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання Анкети-заяви № 300024383 про акцепт Публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД», відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 64 244,53 гривень на строк 1980 днів.
Ставка по кредиту (на строкову частину Основного боргу) складає 35% річних, ставка по кредиту (на прострочену частину Основного боргу) складає 0,00001% річних, разова комісія без ПДВ 0,00 грн, щомісячна комісія без ПДВ 0,00 грн.
Відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови кредитування та графік платежів.
Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредиту, строки та умови його повернення, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.
АТ "БАНК ФОРВАРД" свої зобов'язання за договором №300024383 від 15.08.2022 виконало і надало кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, про що свідчить виписка по особовим рахункам угоди, з якої також убачається, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості (в розмірі 146,35 гривень).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту №300024383 від 15.08.2022 станом на 24.07.2024 заборгованість становить 106256,26 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 64244,53 гривень; заборгованість за відсотками - 42011,73 гривень.
25.07.2024 між АТ "БАНК ФОРВАРД" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого АТ "БАНК ФОРВАРД" відступає ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" належні йому, а ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуває права вимоги до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку №1 до вкзаного договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку №1 до цього Договору.
Згідно з пунктом 2 вкзаного договору новий кредитор (ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ") в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває всі права кредитора за основними договорами.
Відповідно до пункту 4 договору сторони погодили, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього Договору новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 69349284,90 гривень (ціна договору). Загальна ціна активів, що входять до складу лоту, за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор, та яка підлягає сплаті новим кредитором за результатами зазначених відкритих торгів, складає 70122419,74 гривень без ПДВ.
Як убачається з копії платіжної інструкції № 4170 від 23.07.2024 ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" перерахувало на рахунок АТ "БАНК ФОРВАРД" 70122419,74 гривень, як оплату за лот GL1N426202, переможець ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 35234236, ціна продажу 70122419,74 гривень, без ПДВ.
Відповідно до Витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024 (додаток №1 до договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги), підписаного АТ "БАНК ФОРВАРД" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", до ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за договором №300024383 від 15.08.2022 на загальну суму 106256,26 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 64244,53 гривень; заборгованість за відсотками - 42011,73 гривень.
Позивачем 17.04.2025 було надіслано досудову вимогу відповідачу про погашення кредитної заборгованості, однак відповіді відповідач не надав і заборгованість не погасив.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Станом на 24.07.2024, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором
№ 300024383 від 15.08.2022 заборгованості становить 106256,26 гривень, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 64244,53 гривень; заборгованість за відсотками - 42011,73 гривень.
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в частині 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому на виконання вимог частини 1 статті 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним кредитного договору відповідач не звертався.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частини 1 статі 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає в тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38).
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо розміру заборгованості по кредитному договору.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2422,40 гривень, які, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частин 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво позивача здійснювало адвокатське об'єднання «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01.03.2024. Згідно витягу із замовлення № 44 до вказаного договору, детального опису про надання послуг за вказаним договором від 14.04.2025 АО «Апологет» надано правову допомогу позивачу на суму 7000 гривень.
Водночас, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), суд приходить до висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 7000 до 5000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З урахуванням викладено, керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором № 300024383 від 15.08.2022 в розмірі 106256 (сто шість тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 26 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ріпкинським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 23.10.2025.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ