Провадження № 1-кс/742/1444/25
Єдиний унікальний № 742/4614/25
про накладення арешту на майно
23 жовтня 2025 року м. Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Прилуки клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025272210000020 від 21.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
І. Суть питання, що розглядається, короткий виклад змісту клопотання.
1.До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025272210000020 від 21.03.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
2.В обґрунтування клопотання Слідчий зазначив, що вказане осудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється щодо заволодіння бюджетними коштами посадовими особами ТОВ «Тера 36» виділених на здійснення робіт по об'єкту «Капітальний ремонт поліклінічного відділення (влаштування евакуаційних сходів з другого поверху) «Комунального некомерційного підприємства Прилуцької міської дитячої лікарні» Прилуцької міської ради по вул. Костянтинівська, буд. 185 в м. Прилуки Чернігівської області», шляхом внесення недостовірної інформації до актів виконаних робіт,щодо обсягів та вартості виконаних робіт.
3.Під час досудового розслідування встановлено, що у серпні 2024 року проведені відкриті торги (з особливостями) на закупівлю робіт згідно з кодом ДК 021:2015 (CPV 2008) - 45450000-6. Інші завершальні будівельні роботи по об'єкту «Капітальний ремонт поліклінічного відділення(влаштування евакуаційних сходів з другого поверху) «Комунального некомерційного підприємства Прилуцької міської дитячої лікарні» Прилуцької міської ради по вул. Костянтинівська, буд. 185 в м. Прилуки Чернігівської області» Коригування, з очікуваною вартістю 1 640 149,00 грн, у результаті яких між КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради в особі в.о. Директора ОСОБА_5 (Замовник) та ТОВ«Тера 36» в особі Директора ОСОБА_6 (Виконавець) 28.08.2024 укладено Договір від № 1, згідно з яким «Виконавець» зобов'язується виконати до 31.12.2024 зазначені у проектно-кошторисній документації будівельні роботи з улаштування евакуаційних сходів на загальну суму 1 499 000, 00 грн, у т.ч. ІІДВ 249 833, 33 грн .
4.Відповідно до додаткової угоди від 19.12.2024 № 3 до вищевказаного договору № 1, графік фінансування становить на 2024 рік 1 315 024, 21 грн,на 2025 рік - 183 975, 79 грн.
5.Також встановлено, що за виконані роботи відповідно до платіжних доручень № 273 від28.11.2024, 346 від 23.12.2024, № 155 від 19.06.2025 здійснено перерахування бюджетних коштів з розрахункового рахунку КНП «Прилуцька міська дитяча лікарня» Прилуцької міської ради на розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тера 36» відкритому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № «13535530000026007300510353 у сумі 1 403 774 грн 27 коп. (один мільйон чотириста три тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 27 коп) за виконання умов договору підряду №1 про закупівлю робіт за державні кошти по об'єкту будівництва «Капітальний ремонт поліклінічного відділення (влаштування евакуаційних сходів з другого поверху» «Комунального некомерційного підприємства Прилуцької міської дитячої лікарні» Прилуцької міської ради по вул. Констянтинівська буд. 185 м. Прилуки Чернігівської області».
6.Однак за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи встановлено, що до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та до довідок про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3 внесені неправдиві відомості, а саме якість, обсяги та вартість виконаних робіт не відповідають фактично виконаним роботам, а вартість проведених робіт є завищеною обсягам зазначеним в актах, які були складені та підписані, на зальну суму 156 000 грн.
7.10.10.2025, під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 та у підвальному приміщенні яке використовується власником квартири а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено: металеве відро білого кольору з написом Ammokote вогнезахист, всередині якого міститься речовина білого кольору, металеве відро чорного кольору з надписом Мастина для фундаменту об'ємом 18 л., поліетиленовий мішок з виробами з металу. Вказані речі поміщено до поліетиленових пакетів зеленого кольору та опечатано належним чином печаткою з описом.
8.Оскільки, вилучене майно постановою слідчого від 10.10.2025 визнано речовим доказом та стане об'єктом дослідження судових експертиз, висновки яких будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та у подальшому будуть використані як докази під час судового розгляду та повернення вказаного майна негативно вплине на подальше досудове розслідування, і тому з метою збереження речових доказів в органу досудового розслідування виникає необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
9.Метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно є необхідність у збереженні вказаного майна як речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
10.У зв'язку з цим, Слідчий просить суд: накласти арешт намайно, вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме: металеве відро білого кольору з написом Ammokote вогнезахист у середині якого міститься речовина білого кольору, металеве відро чорного кольору з надписом мастила для фундаменту об'ємом 18 л., поліетиленовий мішок з виробами з металу.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.
11.Слідчий, у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
12.Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
13.Власник майна та його адвокат у судове засідання не зявились, повідомлені судом про час і місце судового розгляду.
14.Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
ІІІ. Положення Закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали.
15.Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування. Вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
16.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
17.Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
18.Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
19.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
20.До того ж за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
28. Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
-майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
-речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
-це майно є речовим доказом;
-буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
-наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
29.Вирішуючи зазначені вище питання слідчий суддя робить наступні вимоги щодо кожного з них.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
30.З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Прилуцького СВ РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025272210000020 від 21.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, яке є тяжким злочином, ч. 1 ст. 366 КК України, яке є кримінальним проступком, згідно зі ст. 12 КК України.
31.Скоєння вказаного правопорушення підтверджується матеріалами, доданими до клопотання:
-витяг з ЄРДР від 21.03.2025;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії від 06.08.2025;
- висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 01.09.2025;
- ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку від 01.10.2025;
- протоколом обшуку від 10.10.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
32. Отож, описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, що підпадає під ознаки діяння, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати.
33.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 989 цього Кодексу.
34.10.10.2025 в період часу з 07:08 год. до 08:44 год., під час проведення обшуку прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 та у підвальному приміщенні яке використовується власником квартири а сааме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: металеве відро білого кольору з написом Ammokote вогнезахист, у середині якого міститься речовина білого кольору, металеве відро чорного кольору з написом "Мастика для фундаменту" об'ємом 18 л, поліетиленовий мішок з виробами з металу. Вказані речі поміщено до поліетиленових пакетів зеленого кольору та опечатано належним чином печаткою з описом.
35.Постановою слідчого від 10.10.2025 визнано речовим доказом металеве відро білого кольору з написом Ammokote вогнезахист, у середині якого міститься речовина білого кольору, металеве відро чорного кольору з написом "Мастика для фундаменту" об'ємом 18 л, поліетиленовий мішок з виробами з металу. Вказані речі поміщено до поліетиленових пакетів зеленого кольору та опечатано належним чином печаткою з описом. Вилучені речі оглянуто слідчим, про що складено протокол огляду від 11.10.2025.
36.Також постановою слідчого від 22.10.2025 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Чернігівського НДЕКЦ МВС України.
37.Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на вилучене під час обшуку майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.
Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт.
38.Металеве відро білого кольору з написом Ammokote вогнезахист, у середині якого міститься речовина білого кольору, металеве відро чорного кольору з написом "Мастика для фундаменту" об'ємом 18 л, поліетиленовий мішок з виробами з металу є рухомим майном (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України), перебуває у цивільному обороті. Відтак, на нього може бути накладено арешт.
Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
39.Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
40.Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
41.Відтак, підсумовуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання металевого відра білого кольору з написом Ammokote вогнезахист, у середині якого міститься речовина білого кольору, металевого відра чорного кольору з написом "Мастика для фундаменту" об'ємом 18 л, поліетиленовий мішок з виробами з металу, як доказу в кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
42.При цьому стороною обвинувачення доведено, що це майно може бути використано для доведення обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, зокрема шляхом проведення відповідних експертних досліджень.
Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких слідчий звертається із клопотанням.
43.Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування вказаного відра в разі невжиття заходів щодо його арешту. Ненакладення арешту на вказане майно може мати наслідком знищення слідів кримінального правопорушення та, як наслідок, неможливість встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні.
Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
44.Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
45.КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
46.При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
47.На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість. Вилучене майно не є предметами, що мають істотну вартість чи становлять велику необхідність для особи, у якої вони вилучені, натомість вони можуть бути використані як засіб доказування діяння, яке, можливо, було вчинене, що намагається довести сторона обвинувачення.
48.У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.
49.З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Щодо вимоги слідчого зберігати вилучене майно у кімнаті зберігання речових доказів Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, розміщену за адресою: м. Прилуки, вул. Котляревського, буд. 66.
50.Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
51.У кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом (ст. 30 КПК).
52.Згідно зч.5ст.173КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1)перелік майна,на якенакладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
53.Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна суд не вправі визначати місце зберігання речових доказів сторонами у кримінальному провадженні.
54.Також суд зауважую, що в розумінні ч. 1 ст. 187 Цивільного кодексу України ключі до автомобіля є невід'ємною складовою частиною автомобіля, не можуть бути відокремлені від нього. Оскільки відповідно до ст. 170 КПК України арешт накладається зокрема на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, в силу наведених вище положень, суд зазначає, що слідчим не доведено в судовому засіданні, які саме ознаки речового доказу містять ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
55.Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
56.Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначаються Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.20212 №1104.
57.З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку, що визначення порядку і місця зберігання речових доказів у кримінальному провадженні належить до повноважень сторони кримінального провадження, в даному випадку сторони обвинувачення, а тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні вимог клопотання.
58.Керуючись ст..ст. 98,131-132,170-175, 369-372 КПК України,
1.Клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити частково.
2.Накласти арештіз забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене під час обшуку 10.10.2025 року за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
-металеве відро білого кольору з написом «Ammokote вогнезахист» усередині якого міститься речовина білого кольору;
-металеве відро чорного кольору з написом «Мастика для фундаменту» об'ємом 18 л.;
-поліетиленовий мішок з виробами з металу.
3.Решту вимог клопотання слідчого залишити без задоволення.
4.Ухвала підлягає негайному виконанню.
5.Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
6.Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
7.Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
8.Повний текст ухвали складено 23.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_9