Провадження № 2/742/1652/25
Єдиний унікальний № 742/3278/25
22 жовтня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
за участі секретаря судового засідання - Бурмаки Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», представники позивача: директорка Гедзь Ольга Віталіївна та адвокатка Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представниця ТОВ «Фінпром Маркет» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №1675692 від 22.03.2021 у розмірі 40606,00 грн, а також просила стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.
14.07.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Короненко Т.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в повному обсязі. Свої заперечення мотивує тим, що позивачем не доведено, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгаці договору. Також, сума заборгованості не є співмірною сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов?язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п?ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов?язань за кредитним договором, в зв?язку з чим, прийшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру відсотків до розміру заборгованості за кредитом. Умови укладеного договору в частині річної процентної ставка - 726,35%. які є не співрозмірними сумі отриманого кредиту у розмірі 12 000 грн, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов?язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила (на які посилається Позивач в позові) розумів Відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними. Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником. Жодних договорів пролонгацій користування Позики Відповідачем не передбачено, що свідчить про незмінність строковості умов договору.
21.07.2025 від представниці позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якому представниця просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що доводи представника Відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами - є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов?язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понастрокове користування позикою - 2.7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженими Відповідачем та регламентована правилами надання грошових коштів у позику - не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить Відповідача. Посилання представника Відповідача на положення ст.625 ЦПК України вважають помилковими, оскільки Позивач звертаючись з позовом до суду обраховував заборгованості відповідача за базовою/фіксованою процентною ставкою, а не за Процентною ставкою «понадстрокове користування Позикою» в розмірі 2,7% (відповідальність штраф за порушення умов договору позики, згідно правил нараховується після 120 днів нарахування процентів за базовою процентною ставкою).
У судове засідання позивач та його представники не з'явилися, проте остання подала письмову заяву до суду, в якій позовні вимоги підтримала повністю та просила розглянути справу за її відсутності (а.п.95-97).
Представниця відповідача в судове засідання не з'явилася теж, але подала заяву про проведення засідання за їх відсутності (а.п.98).
Суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.
22.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1675692 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 12000 гривень, строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора oj94O95ejA, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - borsu4ok@mail.ru, дата повернення позики (останній день) - 21.04.2021; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 19164,00 грн (а.п.14 зворот).
Згідно з п.1 Договору позики позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до п.3 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок Позики.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладений договір №1675692 від 22.03.2021 року, ідентифікований товариством, час відправки ідентифікатора позичальнику 15:39:51 22.03.2021 року, одноразовий ідентифікатор: oj94O95ejA (а.п.25 зворот).
Згідно з довідки №КД-000024706/ТНПП від 01.05.25 ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 22.03.2021, сума 12000,00 грн., за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 63543055-f7f3-4b06-9318-47f22e13af0b; отримувач - ОСОБА_2 . Оскільки Компанія не здійснює операції з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються (а.п.26 зворот).
26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» («Фактор») укладено Договір факторингу №2610, за яким Фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі заборгованостей (а.п.28-32).
Відповідно до реєстру права вимоги №2 до договору факторингу №2610 укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» («Клієнт») та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» («Фактор») заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики №1675692 від 22.03.2021 становить 40606 грн 00 коп (а.п.36 зворот-37).
03.04.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» («Клієнт») та ТОВ «Фінпром Маркет» («Фактор») укладений Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки ОСОБА_3 за Договором позики №1675692 від 22.03.2021 (а.п.39 зворот-43).
Відповідно до реєстру заборгованості до договору факторингу №030423-ФК укладеного між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» («Клієнт») та ТОВ «Фінпром Маркет») заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики №1675692 від 22.03.2021 становить 40606 грн 00 к (а.п.48-49).
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за Договором позики №1675692 від 22.03.2021, за період з 22.03.2021 до 05.06.2025, заборгованість ОСОБА_3 за тілом позики - 12000 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 28606 грн. Всього: 40606,00 грн (а.п.6-8).
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
У даній справі судом встановлено, що 22.03.2021 між сторонами укладено електронний кредитний договір позики №1675692, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 12000 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У договорі позики №1675692сторони обумовили, що розмір процентів за користування кредитом становить 1,99% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка становить 1,99 % за кожен день користування кредитом, строк кредитування становить 30 календарних днів.
Щодо стягнення заборгованості за процентами поза межами строку кредитування.
Правила надання грошових коштів у позику передбачають два види подовження строку користування позикою пролонгація та автопролонгація.
В загальному вигляді, пролонгація передбачає вчинення позичальником активних дій, спрямованих на продовження строку кредитування, зокрема оформлення пролонгації у особистому кабінеті, перерахування коштів на рахунок товариства.
При цьому, при пролонгації товариством нараховуються проценти на умовах, обраних Позичальником для здійснення певного виду Пролонгації.
Водночас автопролонгація не передбачає активних дій з боку позичальника.
З розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку кредитування, з 22.04.2021 до 02.04.2023 позичальнику були нараховані проценти у розмірі 19164 грн 00 к за ставкою, яка не погоджена сторонами у жодному наданому суду документі.
З цього можна зробити висновок, що вказана сума найімовірніше є процентами за пролонгацію.
Водночас суду не надані докази вчинення позичальником активних дій чи виконання інших умов для пролонгації.
Крім того, сам Договір позики не розкриває порядок пролонгації/автопролонгації, а Правила, надані позивачем не підписані відповідачем.
Суд не може достовірно встановити який вид пролонгації був застосований, на яких умовах, чи вчиняв позичальник активні дії, а тому стягнення заборгованості за відсотками поза межами строку кредитування, - безпідставне.
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 12000 грн, та простроченої заборгованості за нарахованими процентами за 30 днів - 7164 грн, разом - 19164 грн 00 к.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1675692 від 22.03.2021. Позивачем належним чином виконані умови договору та надано відповідачці кредитні кошти. 26.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладений Договір факторингу №2610, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики №1675692 від 22.03.2021. 03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики №1675692 від 22.03.2021.
Отже, за встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд доходить висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості за Договором позики №1675692 від 22.03.2021 підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 19164 грн 00 к з яких: 12000 грн заборгованість за тілом кредиту; 7164 грн - заборгованість за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено на 47,2 % (19164 грн 00 к : 40606 грн 00 к х 100). У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у сумі 1143 грн 40 к (2422,4 грн х 47,2 %).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», ордер, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з Акту №13-П про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, вартість наданих послуг складає 3 500 гривень, з яких: вивчення та збір документів, визначення правової позиції - 500 гривень, підготовка/складання позовної заяви - 3000 гривень, платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 19.05.2025 (а.п.49 зворот-56).
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1494 грн 50 к (3500 грн х 47,2 %).
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ - 43311346, юридична адреса: вул.М.Стельмаха, буд.9-А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область, 08200), представники позивача: директорка Гедзь Ольга Віталіївна (юридична адреса: вул.М.Стельмаха, буд.9-А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область, 08200) та адвокатка Ткаченко Юлія Олегівна (адреса: вул.Мала Житомирська, буд.6/5, м.Київ, 01001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ - 43311346, заборгованість за договором позики №1675692 від 22.03.2021 на загальну суму у розмірі 19164 (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, 1143 (тисяча сто сорок три) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування коштів сплачених за судовий збір при подачі позовної заяви та 1494 (тисяча чотириста дев'яносто чотири) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування витрат за надання правничої допомоги, а всього - 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) гривень 90 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.10.2025.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Анна КОРОТКА