Справа № 731/573/25
Провадження № 1-кп/731/50/25
23 жовтня 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 1 кримінальне провадження № 12025270330000785 від 18 вересня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця села Лопатні Ріпкинського району Чернігівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не має статусу особи з інвалідністю, не має статусу УБД, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , під час військового стану, будучи військовослужбовцем, а саме: старшим солдатом, зарахованим на тимчасовий облік військової частини НОМЕР_2 , 17 вересня 2025 року, близько 22 години 00 хвилин, точного часу не встановлено, правомірно перебуваючи у квартирі за місцем проживання своїх знайомих, що за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, скориставшись часом, поки жителі квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спали, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав із поверхні тумби мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9А, належний потерпілому ОСОБА_6 , вартістю 2083,80 грн.
Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним спільним умислом на таємне викрадення чужого майна, старший солдат ОСОБА_4 таємно дістав з-під подушки потерпілого ОСОБА_7 належний останньому гаманець, звідки викрав грошові кошти готівкою у сумі 10000 грн, купюрами номіналом по 500 грн.
У подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 12083,80 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у скоєнні ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті, визнав повністю та зазначив, що період часу, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно та відповідають дійсності. Пояснив, що 17 вересня 2025 року, близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у квартирі за місцем проживання своїх знайомих, з якими він разом відпочивав, в с-щі Варва він скористався тим, що за його діями ніхто не спостерігає, користувачі квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спали, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, викрав у ОСОБА_6 мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9А, а у ОСОБА_7 - грошові коштами готівкою у сумі 10000 грн. Наголосив, що вартість викраденого він не оспорює. Щиро розкаювався, вказав, що усвідомив протиправність своїх дій, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував потерпілим завдані збитки, тобто повернув все викрадене.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав у заяву про те, що він просить не викликати його до суду на розгляд справи, оскільки обвинувачений відшкодував йому завдані матеріальні збитки у сумі 10 000,00 грн. Жодних претензій він до обвинуваченого не має, з цивільним позовом звертатися не буде, у винесенні вироку покладається на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав заяву про те, що він просить не викликати його, оскільки він є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині. Про наявність будь-яких претензій до обвинуваченого не вказав.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження, переконавшись при цьому, що вони правильно розуміють зміст усіх обставин, не виявивши сумніву у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснивши правові наслідки такого порядку розгляду справи, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які його характеризують.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої в умовах воєнного стану, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, за що він і повинен нести кримінальну відповідальність.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
При обранні виду та міри покарання, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та захищає Батьківщину від збройної агресії російської федерації, за місцем проживання негативно не характеризується; раніше не судимий; на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; статусу УБД чи особи з інвалідністю не має, наявність пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття обвинуваченого, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, на мінімальний строк, що на переконання суду буде необхідним для виправлення обвинуваченого, сприятиме запобіганню вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.
При цьому, враховуючи вищевикладене, зокрема ступінь тяжкості злочину, розмір завданої шкоди, особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього положення ст. 75, 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком з покладенням відповідних обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, зважаючи на тяжкість злочину, обтяжуючу обставину та статус обвинуваченого, який як військовослужбовець мав би більш розважливо поставитись до вчинення протиправних дій під час воєнного стану.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Суд не вбачає підстав для продовження стосовно обвинуваченого строку запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, тому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту підлягає скасуванню.
Витрати, пов'язані із залученням експерта у сумі 4902,70 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. 349, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини; повідомляти командира військової частини про зміну місця проживання, служби; періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 4902 (чотири тисячі дев'ятсот дві) гривні 70 копійок.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, застосований до ОСОБА_4 ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року, скасувати. До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.
Скасувати арешт, накладений 23 вересня 2025 року на мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9А ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_8 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
-мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 9А у чохлі чорного кольору, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за квитанцією №25000735, після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_6 ;
-грошові кошти готівкою у сумі 4483 грн, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили залишити у власності ОСОБА_7 ;
-два сліди пальців рук, запаковані у спеціальний пакет Експертної служби №2208251, поміщені до камери зберігання речових доказів Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за квитанцією №25000736, після набрання вироком законної сили знищити.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1