Справа № 175/14110/24
Номер провадження 2/954/431/25
22 жовтня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позову посилалася на те, що 29.08.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів. Указаний договір укладений у вигляді розписки, яку відповідач підписав власноручно. Відповідно до розписки від 29.08.2023, позивач передав ОСОБА_3 суму 500000,00 грн, термін повернення коштів 15.10.2023. Однак до цього часу відповідач суму боргу не повернув повністю, на його неодноразові прохання добровільно повернути борг не реагує. Також у розписці від 29.08.2025 зазначено, що у разі недотримання зобов'язання щодо повернення коштів відповідач повинен сплатити пеню у розмірі одного відсотка від запозиченої суми за кожен тиждень прострочення оплати. Враховуючи прострочення в період з 15.10.2023 по 21.07.2024 (40 тижнів), сума пені складає 200000,00 грн; сума інфляційних витрат складає 31793,93 грн, а 3 % річних - 11525,15 грн. Таким чином, сторона позивача просила стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача борг за договором позики від 29.08.2023 у сумі 500000,00 грн, пеню -200000,00 грн, інфляційні витрати - 31793,93 грн, 3 % річних - 11525,15 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 7433,19 грн та витрати на послуги адвоката - 14000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотань, відзиву не надав, причин неявки до суду не повідомив.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні в справі докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Так, за змістом розписки від 29.08.2023, ОСОБА_3 взяв у борг 500000,00 грн у ОСОБА_2 терміном до 15.10.2023. Також зазначено, що у разі недотримання договірних відносин відповідач зобов'язується сплачувати пеню в розмірі 1% від суми позики за кожен тиждень прострочення виплати.
За п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №464/3790/16-ц вказано, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення грошових коштів у строк та в розмірі, визначеним договором позики.
Відповідно до змісту ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримання виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Водночас відповідач не надав суду жодних доказів на спростування пред'явлених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25 січня 2019 року, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою: сума санкції = С x 3 x Д: 365: 100, де С сума заборгованості, Д кількість днів прострочення.
Крім того, ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
На підтвердження вимог про стягнення з відповідача коштів за прострочення грошового зобов'язання позивачем у позовній заяві наведено розрахунок пені відповідно до договору позики, інфляційних витрат та 3 % річних. З даним розрахунком суд погоджується, підстав для перерахунку не вбачає.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами у цивільній справі є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач до теперішнього часу зобов'язання не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, прострочено термін виконання договору, суд вважає необхідним стягнути з нього на користь позивача ОСОБА_3 500000,00 грн (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок) за тілом позики, пеню в розмірі 200000,00 грн, 31793,93 грн - інфляційні витрати та 3 % річних в розмірі 11525,15 грн.
Щодо вимоги про стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з платіжної інстукції № N1К654276М від 05.07.2024, позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 7433,19 грн (сім тисяч чотириста тридцять три гривні 19 копійок). Також вбачається, що витрати на послуги адвоката становлять 14000,00 грн. Оскільки позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, суд стягує з відповідача суму судових витрат у вказаному розмірі.
На підставі ст.ст. 526, 545, 625, 1046-1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3- 5, 12-13, 76-81, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України,-
Позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,борг за розпискою від 29.08.2023 в розмірі 500000,00 грн (п'ятсот тисяч гривень 00 копійок), пеню в розмірі 200000,00 грн (двісті тисяч гривень 00 копійок), інфляційні витрати в розмірі 31793,93 грн (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто три гривні 93 копійки) та 3 % річних в розмірі 11525,15 грн (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 15 копійок), що разом складає 743319,08 грн (сімсот сорок три тисячі триста дев'ятнадцять гривень 08 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати в розмірі 7433,19 грн (сім тисяч чотириста тридцять три гривні 19 копійок) за сплату судового збору та 14000,00 грн (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) за сплату витрат на послуги адвоката.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Представник позивача - ОСОБА_1 , адреса листування: АДРЕСА_1 ;
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
СуддяВ.О. Каневський