Справа № 577/5283/25
Провадження № 1-кс/577/1515/25
"23" жовтня 2025 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025200450000841 від 02.09.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючиого, студента КІП КФК СумДУ, раніше не судимого,-
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
23.10.2025 року слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, який здійснює керівництво у кримінальному провадженні, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на 30 днів.
Клопотання обґрунтовується тим, що 29.08.2025 року ОСОБА_6 , діючи умисно в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, через невстановлений на даний час інтернет-сайт з метою подальшого збуту замовив психотропну речовину 4-MCC (метилметкатинон), доставку якої оформив через надавача поштових послуг ТОВ «Нова Пошта», скориставшись при цьому телефоном товариша, для уникнення власного викриття.
02.09.2025 року о 13:44 год. ОСОБА_6 в поштоматі № 5998 ТОВ «Нова Пошта», який знаходиться по площі Конотопської Дивізії, 23 в м. Конотопі поблизу магазину «АТБ», отримав замовлену посилку з психотропною речовиною, таким чином незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-MCC (метилметкатинон) загальною вагою не менше 26,1774 г, що є особливо великими розмірами для даного виду психотропної речовини. Отриману посилку з психотропною речовиною, обіг якої заборонено ОСОБА_6 став незаконно зберігати при собі у кишені штанів з метою подальшого збуту.
Того ж дня, о 20:18 год. на вул. Батуринській біля будинку № 12а ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції Конотопського РВП ГУНП в порядку ст. 208 КПК України та показав місце на відстані біля 20м від місця затримання під будинком № 12а по вул.Батуринській, куди викинув пакунок із отриманою психотропною речовиною, який було вилучено.
За висновком експерта № СЕ-19/119/25/14577-НЗПРАП від 03.09.2025 року у складі наданої на дослідження речовини виявлено 4-MCC (метилметкатинон), віднесений згідно списку №2 таблиці ІІ Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
За вказаним фактом СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області 02.09.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025200450000841 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Того ж дня о 20:18 год. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а наступного дня повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри сторона обвинувачення посилається на такі докази:
- протокол затримання особи в поряду ст. 208 КПК України, під час якого на місці затримання ОСОБА_6 виявлено та вилучено пакунок із порошкоподібною речовиною білого кольору вагою 45 г, який, згідно пояснень ОСОБА_6 , останній викинув, побачивши працівників поліції;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 котрий вказав, що ОСОБА_6 попросив отримати посилку на його номер телефону в поштоматі, на що він погодився, не знаючи, що в посильці психотропна речовина та 02.09.2025 разом із ОСОБА_6 отримав цю посилку в поштоматі біля магазину «АТБ» в районі «Воронцово» в м. Конотоп і відійшовши за ринок передав її ОСОБА_6 . Потім свідок спільно із ОСОБА_6 пішов до скверу біля БК «Зоряний», де ОСОБА_6 розпакував посилку і ОСОБА_8 побачив, що там біла порошкоподібна речовина;
- протокол огляду предметів - мобільного телефону свідка ОСОБА_8 та встановленому на ньому додатку «Нова Пошта», де маються відомості про рух та отримання посилки з психотропною речовиною;
- висновок експерта № СЕ-19/119/25/14577-НЗПРАП від 03.09.2025 за яким у складі наданої на дослідження речовини виявлено 4-MCC (метилметкатинон), віднесений згідно списку №2 таблиці ІІ Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено;
- висновок експерта № СЕ-19/119/25/14579-НЗПРАП від 12.09.2025 згідно якого маса вилученої особливо небезпечної психотропної речовини становить 24,9686 г.;
- висновок експерта № СЕ-19/119/25/15949-НЗПРАП від 26.09.2025 за яким маса 4-МСС (метилметкатинон) в складі кристалічної речовини становить 1,2088 г;
- протокол огляду відеозапису наданого магазином ТОВ «АТБ-Маркет» по пл. К.Дивізії, 23 в м. Конотоп, на якому ОСОБА_6 та ОСОБА_8 отримують посилку в поштоматі;
- протокол огляду відеозапису наданого магазином «Майстер» по вул. Батуринській, 22 в м. Конотоп, на якому ОСОБА_6 , тікає, побачивши працівників поліції.
За ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 04.09.2025 року до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24:00 год. 30.10.2025 року.
Постановою керівника Конотопської окружної прокуратури від 22.10.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025200450000841 від 02.09.2025 року продовжено до 3-х місяців, тобто до 03.12.2025.
Звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обумовлено тим, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 04.09.2025 року про утримання ОСОБА_6 під вартою не можливо, оскільки ще необхідно виконати ряд слідчих дій, зокрема: отримати висновки комп'юторно-технічної та молекулярно-генетичної експертиз, після чого визначитись з обсягом та остаточною кваліфікацією обвинувачення, виконати вимоги ст. 290 КПК України, щодо відкриття та надання доступу для повного ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваному та його захиснику тощо. Крім того, потребує часу складання реєстру матеріалів досудового розслідування та обвинувального акту у кримінальному провадженні.
Сторона обвинувачення стверджує, що підставою для продовження строку раніше визначеного ОСОБА_6 запобіжного заходу є ризики встановлені під час обрання слідчим суддею цього заходу, зокрема передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, які на даний час не зменшилися і не перестали існувати.
На продовження існування перерахованих ризиків зазначають таке.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено суворе покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, а тому з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Крім того, зустрівши працівників поліції, ОСОБА_6 викинув пакунок із психотропною речовиною з метою знищення речових доказів. Також може незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 з метою ненадання останніми показань, зміни вже наданих свідчень, які викривають ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення шляхом обману, вмовляння, погроз, підкупу або іншим чином. До того ж 30.04.2025 року Шевченківським управлінням поліції ГУНП в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України направлено до суду, що свідчить про його схильність до скоєння правопорушень в період чого, перебуваючи під заставою, ОСОБА_6 скоїв інкримінований умисний злочин.
З урахуванням викладеного сторона обвинувачення переконує, що продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення. Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому, з посиланням на норми п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пропонують не визначати розмір застави.
Прокурор та слідчий підтримали клопотання фактично пославшись на обставини викладені вище.
ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 просять відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який - домашній арешт.
На переконання правової позиції адвокат поставив під сумнів обґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри за ч. 3 ст. 307 КК України, а також послався на не доведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків. Окрім того, прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.
За положеннями частин 1, 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 5 ч.ч. 1, 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
У частині 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Щодо посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри відсутність ризиків та недоведеність неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, то небхідно зазначити таке.
Суд не приймає до уваги дані твердження, оскільки на етапі розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу слідчий суддя не повинен перевіряти належність, допустимість та достатність доказів висунутої підозри, оскільки ці обставини повинні бути перевірені в ході розгляду кримінального провадження по суті після чого робиться висновок про доведеність чи недоведеність вини обвинуваченого.
Слід зазначити, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Необхідно зауважити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органа досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, яка ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах долучених до клопотання і перерахованих вище, а тому є обгрунтованою.
За постановою керівника Конотопської окружної прокуратури від 22.10.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025200450000841 від 02.09.2025 року продовжено до 3-х місяців, тобто до 03.12.2025.
На переконання суду, завершення досудового розслідування без продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо, оскільки на даний час органу досудового розслідування необхідно отримати висновки раніше призначених експертиз після чого визачитися з кваліфікацією, виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України, а саме відкрити та надати доступ до матеріалів досудового розслідування, зокрема підозрюваному і його захиснику, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що потребує певного часу.
У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Ураховуючи викладене, суд бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК), з огляду на необхідність попередження наведених вище ризиків, зокрема переховування ОСОБА_6 від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання, а також погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності з боку підозрюваного ризику вчинити незаконний вплив на свідка у кримінальному провадженні, який був присутній при отриманні посилки з психотропною речовиною і надав викривальні покази, а також наявність відносно ОСОБА_6 іншого кримінального провадження також пов'язаного з незаконним обігом наркотичної чи психотропної речовини по якому обраний запобіжний захід у виді застави.
За таких обставин є достатні підстави вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК, а інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання встановленим ризикам і можуть сприяти підозрюваному ухилитися від кримінальної відповідальності, впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У конкретному випадку, продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
З урахуванням викладеного доводи сторони захисту не заслуговують на увагу суду.
Керуючись: ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 197 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на 30 днів задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025200450000841 від 02.09.2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний за ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 04.09.2025 року строком до 24 години 21 листопада 2025 року без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1