Справа № 592/17106/25
Провадження № 2/592/3671/25
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Сумська міська рада, про поділ спільного часткового майна та визнання права власності на частину майна,
встановив:
Позивач, через свого представника, звернувся до суду та просить:
- виділити з спільної часткової власності у власність ОСОБА_1 , як окремий об'єкт нерухомого майна, частину житлового будинку: сіни позначений за №1-1 загальною площею 6,8 м2.; коридор позначений за №1-2 загальною площею 5,7 м2.; житлова кімната позначена за №1-3 загальною площею 18,4 м2.; житлова кімната позначена за №1-4 загальною площею 8,1 м2.; житлова кімната позначена за №1-5 загальною площею 10,8 м2.; житлова кімната позначена за №1-6 загальною площею 11,7 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1\2 частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 5910136600:01:004:0012, яка надана у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі рішенням Сумської міської ради про передачу земельної ділянки №4323-МР від 17.11.2023 року, припинивши право спільної часткової власності.
- виділити з спільної часткової власності у власність ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як окремий обєкт нерухомого майна, частину житлового будинку: сіни позначений за №1 загальною площею 4,4 м2.; коридор позначений за № 2-1 загальною площею 7,8 м2.; кухня позначена за №2-2 загальною площею 8,3 м2.; житлова кімната позначена за №2-3 загальною площею 9,5 м2.; житлова кімната позначена за №2-4 загальною площею 12,2 м2.; житлова кімната позначена за №2-6 загальною площею 13,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1\2 частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 5910136600:01:004:0012, яка надана у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі рішенням Сумської міської ради про передачу земельної ділянки №4323-МР від 17.11.2023 року, припинивши право спільної часткової власності.
Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. (Постанова ВП ВС від 26.09.2024 №990/220/24)
Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Тому позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.
У відповідності до положень ч.ч.4, 5 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, в порушення ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено:
- ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Суд вважає, що дану заяву подано без додержання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК, позивачем не надані докази, що підтверджують вказані в позові обставини, а саме: в позовній заяві вказана ціна позову, проте не надані докази вартості майна, станом на час подання позову.
Так, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано документів на підтвердження дійсної ринкової вартості всього домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки на момент звернення до суду з позовною заявою. З цього вбачається, що неможливо визначитися з розміром судового збору, який позивач повинен сплатити за подачу вказаної позовної заяви.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає оплаті в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15140 грн.
Положенням п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, вказується, що ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12 липня 2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Слід звернути увагу, що процедура оцінки майна встановлюється нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
У відповідності до ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток від дійсної ринкової вартості майна на момент звернення з позовною заявою до суду.
Також суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви не додано Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на момент подачі позовної заяви до суду.
До матеріалів позовної заяви не додано Технічний паспорт станом на момент подачі позовної заяви до суду на будинок за адресою АДРЕСА_1 .
У постанові від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 Верховний Суд виснував, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Тлумачення положень статтей 183,358,364,379,380,382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Не підлягають поділу об'єкти, до яких входять самочинно збудовані/реконструйовані/переплановані об'єкти. Поділ можливий лише після визнання права власності.
Поділ на самостійні об'єкти провадиться відповідно до встановленого законодавством порядку. Кожному об'єкту надається поштова адреса. Поділ повинен відповідати умовам, передбаченим чинними будівельними нормами.
У відповідності до ч. 1ст. 106 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Позивачем не додано висновку фахівця щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна ( з можливістю мати самостійний вихід для кожного співвласника або в разі, коли є технічна можливість переобладнання квартири в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Поділ об'єкта може здійснюватися добровільно (на підставі договору) або у судовому порядку.
Зокрема, при наявності беззастережної згоди усіх співвласників, поділ (виділ) може здійснюватись нотаріусом.
Так, після отримання висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна співвласники звертаються до нотаріуса для укладення та нотаріального посвідчення договору про виділення.
Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, виділення частки в натурі та поділ нерухомого майна. Форма договору письмова з обов'язковим нотаріальним посвідченням.
За відсутності згоди співвласників поділ (виділ) може бути здійснено лише за рішенням суду. Якщо власник нерухомого майна один, то процедура поділу, виділу чи об'єднання відбувається лише за його рішенням і не потребує нотаріального оформлення.
Однак у позові відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи недоліки, наявні при поданні позовної заяви до суду, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху з метою надання можливості позивачу усунути недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Сумська міська рада, про поділ спільного часткового майна та визнання права власності на частину майна - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Литовченко