23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 548/696/24
провадження № 61-13046ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про зобов'язання забезпечити доступ до газифікованого об'єкту для добровільного виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави та позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про зобов'язання вчинити дії,
У березні 2024 року АТ «ОГС «Полтавагаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило зобов'язати відповідача забезпечити доступ працівникам АТ «ОГС «Полтавагаз» до газифікованого об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для добровільного виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року у справі № 548/836/18 з боку АТ «ОГС «Полтавагаз» шляхом поновлення газопостачання (розподілу природного газу) у відповідності до вимог Кодексу ГРМ та Правил безпеки систем газопостачання.
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «ОГС «Полтавагаз», у якому ставив питання про вступ у справу як третьої особи з самостійними вимогами та просив зобов'язати товариство здійснити демонтаж встановленого 18 березня 2024 року побутового лічильника газу марки APATOR Metrix, заводський номер НОМЕР_1 .
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2025 року позов АТ «ОГС «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача забезпечити доступ до газифікованого об'єкту для добровільного виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити доступ працівникам АТ «ОГС «Полтавагаз» до газифікованого об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для добровільного виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року по справі № 548/836/18 з боку АТ Полтавагаз шляхом поновлення газопостачання (розподілу природного газу) відповідно до вимог Кодексу ГРМ та Правил безпеки систем газопостачання.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
У задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ «ОГС «Полтавагаз» про зобов'язання вчинити дії відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року апеляційну скаргу представника третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 - адвоката Третяк К. П. задоволено частково.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2025 року в частині відмови в задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_2 до АТ «ОГС «Полтавагаз» про зобов'язання вчинити дії скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_2 до АТ «ОГС «Полтавагаз» про зобов'язання вчинити дії задоволено.
Зобов'язано АТ «ОГС «Полтавагаз» здійснити демонтаж встановленого 18 березня 2024 року побутового лічильника газу марки APATOR Metrix, заводський номер НОМЕР_1 .
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
21 жовтня 2025 року АТ «ОГС «Полтавагаз» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватипостанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року в частині зобов'язання АТ «ОГС «Полтавагаз» здійснити демонтаж встановленого 18 березня 2024 року побутового лічильника газу марки APATOR Metrix, заводський номер НОМЕР_1 .
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник має заначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга АТ «ОГС «Полтавагаз» не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
АТ «ОГС «Полтавагаз»не наводить конкретної норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що свідчить про недотримання приписів пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року в частині задоволених зустрічних вимог і не зазначає яке рішення необхідно прийняти по суті цих вимог.
Таким чином сформульована прохальна частина касаційної скарги не в повній мірі відповідає повноваженням суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження
у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Отже, заявнику необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених змістом статті 409 ЦПК України.
Крім того, згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів
в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів направлення всім учасникам справи копій цієї касаційної скарги через систему «Електронний Суд» або шляхом надсилання листом з описом вкладення заявником не надано.
Зокрема, заявником не надано доказів направлення копії касаційної скарги третій особі ОСОБА_2 , який не зареєстрував електронний кабінет у підсистему «Електронний суд».
Заявником надано докази направлення через підсистему «Електронний суд» копії касаційної скарги представнику ОСОБА_2 - Третяк К. П . Однак матеріали касаційної скарги не містять доказів того, що Третяк К. П. уповноважена представляти інтереси ОСОБА_2 у Верховному Суді, як наслідок надсилання їй копії касаційної скарги не може вважатися належним доказом надсилання копії касаційної скарги ОСОБА_2 .
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України та прохальну частину касаційної скарги з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України, додати докази надсилання скарги всім учасникам справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 06 листопада 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников