22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 756/2961/24
провадження № 61-16513св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової Світлани Леонідівни на рішення Оболонського районного суду містаКиєва від 10 червня 2024 року, додаткове рішення Оболонського районного суду містаКиєва від 24 червня 2024 року, ухвалені у складі судді Шролик І. С., постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, прийняті у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «К5» (далі - ОСББ «К5»), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , та, відповідно, учасником ОСББ «К5».
16 вересня 2023 року проведені загальні збори власників ОСББ «К5» та прийнято рішення про затвердження кошторису безпеки будинку. Встановлено щомісячні внески для здійснення витрат на безпеку будинку та території. Правлінням презентовано та взято на себе зобов'язання стосовно організації безпеки території будинку.
Станом на 07 березня 2024 року правління ОСББ «К5» взяті на себе зобов'язання з організації безпеки території не виконало, однак з 01 листопада 2023 року безпідставно нараховує співвласникам щомісячно плату за безпеку території.
У зв'язку з тим, що у нього виникало ряд запитань щодо прозорості і законності діяльності правління ОСББ К5, він з метою отримання документів та інформації стосовно діяльності ОСББ «К5» двічі звертався через адвоката з відповідними адвокатськими запитами, зокрема, щодо надання інформації: про проведення конкурсу/тендеру на обрання охоронної фірми щодо надання послуг охорони будинку та території за адресою: АДРЕСА_2 ; про охоронну фірму, яка надає послуги ОСББ «К5» з охорони будинку та території, надати інформацію, чому саме цю охоронну компанію було обрано, її переваги перед іншими, умови договору із зазначенням кількості та вартості постів, а також надати копію відповідного договору; надати обґрунтування кошторисів для здійснення витрат на безпеку будинку та території ОСББ «К5»; надати інформацію, чому станом на 29 лютого 2024 року не виконані зобов'язання правління ОСББ «К5» перед співвласниками щодо закриття хвіртки та шлагбауму на в'їзд центрального входу біля першої секції будинку, які заходи були проведені щодо вирішення цього питання та їх результат; на який підставі демонтовано частину паркану біля 6-ї секції та встановлено на його місті будиночок охорони; надати інформацію та підтверджуючі документи щодо отримання відповідного дозволу на встановлення будиночку охорони біля 6-ї секції, а також погодження орендаря земельної ділянки; надати інформацію та підтверджуючі документи щодо загальної вартості робіт, матеріалів, обладнання по демонтажу паркану та встановлення будиночку охорони біля 6-ї секції будинку.
Під час чергового відвідування прийому правління ОСББ «К5», 15 січня 2024 року особистоголові правління Сорокіну А. під розпис наданий адвокатський запит про надання інформації щодо діяльностіправління, а також надання інформації стосовно вирішення питання безпеки території ЖК.
12 лютого 2024 року при намаганні адвокатом отримати письмову відповідь на адвокатський запитпід час прийомуправління, прийом безпідставно в останній момент був скасований.
13 лютого 2024 рокуадвокатом повторнопоштовим зв'язком направлений адвокатський запит на адресу відповідача, цінним листом з описом вкладення, протевідповідач відмовився отримати листа від Укрпошти.
Посилаючись на протиправний характер дій відповідача, відсутність відповіді на письмові адвокатські звернення всупереч вимогам Законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про звернення громадян», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
1) визнати протиправною бездіяльність ОСББ «К5», в особі голови правління, стосовно ненадання ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді про діяльність ОСББ «К5» згідно з адвокатськими запитами від 15 січня 2024 року та 12 лютого
2024 року;
2) зобов'язати голову правління ОСББ «К5» негайно надати інформацію про діяльність ОСББ «К5», а саме:
- щодо складу правління ОСББ «К5» із зазначенням ПІБ, посади, контактного номеру;
- про склад ревізійної комісії ОСББ «К5» із зазначенням ПІБ, посади, контактного номеру;
- надати інформацію, чи перебувають у родинних зв'язках між собою голова та члени правління, а також члени ревізійної комісії ОСББ «К5»;
- фінансові звіти ОСББ «К5» за 2023 рік з детальною розшифровкою всіх статей находжень та витрат;
- інформацію про проведення конкурсу/тендеру на обрання охоронної фірми щодо надання послуг охорони будинку та території за адресою: АДРЕСА_2 ;
- інформацію щодо охоронної фірми (назва та код ЄДРПОУ), яка надає послуги ОСББ «К5» з охорони будинку та території, надати інформацію, чому саме цю охоронну компанію було обрано, її переваги перед іншими, умови договору із зазначенням кількості та вартості постів, а також надати копію відповідного договору;
- надати обґрунтування кошторисів для здійснення витрат на безпеку будинку та території ОСББ «К5»;
- надати інформацію, чому станом на 29 лютого 2024 року не виконані зобов'язання правління ОСББ «К5» перед співвласниками щодо закриття хвіртки та шлагбауму на в'їзд центрального входу біля першої секції будинку, які заходи були проведені щодо вирішення цього питання та їх результат;
- надати інформацію, на якій підставі було демонтовано частину паркану біля 6 секції та встановлено на його місті будиночок охорони;
- інформацію та документи щодо отримання відповідного дозволу на встановлення будиночку охорони біля 6 секції, а також погодження орендаря земельної ділянки;
- надати інформацію та підтверджуючі документи щодо загальної вартості робіт, матеріалів, обладнання по демонтажу паркану та встановлення будиночку охорони біля 6 секції будинку;
- надати інформацію щодо проведених починаючи з 2019 року правлінням ОСББ «К5» заходів щодо вирішення питання закриття шлагбауму на в'їзд на територію будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема листування, запити, відповіді на запити до державних та муніципальних організацій, у тому числі КМДА;
- надати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_2 , і площу таких квартир та приміщень;
- надати зведену інформацію про результати голосування на загальних зборах 16 вересня 2023 року кожного із співвласників із зазначенням номеру квартири/нежитлового приміщення та площі кожного приміщення.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанов апеляційного суду
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутність у додатках до адвокатських запитів від 15 січня 2024 року та 12 лютого 2024 року копії документів, передбачених абзацом 2 частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю не може вважатися оформленим неналежним чином, що є правовою підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та документів.
Заперечення представника позивача, що відповідь їй скерована не за адресою, зазначеною в адвокатському запиті, а за адресою, сформованою автоматично в ордері, як адреса здійснення адвокатської діяльності, не має правового значення для вирішення спірного питання, оскільки у відповідача не виникло обов'язку в наданні витребуваної адвокатом інформації, через неналежне оформлення адвокатського запиту. Скерування відповіді за адресою здійснення адвокатською діяльності не є порушенням.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня
2024 року заяву ОСББ «К5» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «К5» витрати на правову допомогу
в розмірі 10 000,00 грн.
Відмовлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Воронцовій С. Л. у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до вимог частин першої та другої статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову, саме на позивача покладається обов'язок відшкодувати судові витрати, понесені відповідачем.
При визначені розміру компенсації відповідачу ОСББ «К5» витрат на правничу допомогу, суд врахував категорію справи, обсяг матеріалів у справі, обсяг фактичних витрат, понесених стороною відповідача, їх необхідність та доцільність. Керуючись принципом законності, співмірності, з урахуванням загальної тривалості розгляду справи в суді, кількості часу витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях, суд вважав необхідним стягнути з позивача на користь відповідача частину витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, як такому, що відповідає принципу справедливості та розумності.
При цьому під час розгляду справи судом не встановлено зловживання стороною відповідача чи її представником процесуальними правами, як не виявлено і неправомірних дій сторони відповідача. Оскільки рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд виходив з відсутності підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. про ухвалення додаткового рішення відповідно до частини дев'ятої статті 141 ЦПК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року та додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня
2024 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, відповідач відмовив у наданні інформації та документів на два адвокатських запити представника ОСОБА_1 адвоката Воронцової С. Л., внаслідок не надання останньою до адвокатського запиту копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що свідчить про недотримання адвокатом імперативних приписів статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Враховуючи те, що у відповідача не виникло обов'язку надати відповідну інформацію, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог (про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії) та недоведеність позивача порушення його прав відповідачем.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано врахував клопотання представника позивача про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.
Також суд першої інстанції відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України обґрунтовано дійшов висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу, у разі відмови в позові покладаються на позивача, тому підстави для задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі - відсутні.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року заяву представника ОСББ «К5» адвоката Ільчук О. С. про ухвалення додаткового рішення (про відшкодування витрат на правничу допомогу) задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «К5» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Додаткове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що стороною відповідача дотримано визначений процесуальним законом порядок, а саме заявлено клопотання про відшкодування судових витрат у встановлений процесуальним законом строк, та додано підтверджуючі документи.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, врахувавши складність справи, суть спору, характер послуг, кількість судових засідань та часу витраченого адвокатом Ільчук О. С. в суді апеляційної інстанції, клопотання сторони позивача про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів апеляційного суду, керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5 000,00 грн, який відповідає критерію реальності адвокатських послуг та критерію обґрунтованості їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і пропорційні із складністю справи та виконаною адвокатом роботою в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
11 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронцова С. Л. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 червня
2024 року, додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року (надійшла до суду 12 грудня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження рішення Оболонського районного суду
міста Києва від 10 червня 2024 року, додаткового рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17 (провадження № 61-41031св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), від 27 травня 2020 року у справі № 641/9904/16-ц (провадження №61-22378св19), від 14 червня 2022 року у справі № 759/16673/19 (провадження № 61-11238св21), від 27 жовтня 2022 року у справі № 757/51655/19-ц (провадження № 61-20421св21);
- суд не дослідив зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини виникли з приводу порушення прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку. Нормами Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» імперативно визначено право співвласника на отримання інформації про ОСББ та обов'язок ОСББ надати інформацію на вимогу співвласника.
Право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є одним з найважливіших прав такої особи і безпосередньо пов'язане із правом на участь в управлінні ОСББ. Реалізація співвласником своїх прав, пов'язаних з прийняттям рішень про діяльність ОСББ неможлива без необхідної і достатньої інформації для прийняття відповідних рішень. При вирішенні питань реалізації права співвласника ОСББ на інформацію про діяльність ОСББ слід враховувати, що витребувана співвласником інформація змістовно має слугувати реалізації інших прав, що надаються співвласнику Законом про ОСББ, іншими нормативними актами та статутом ОСББ.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Суди попередніх інстанцій повністю проігнорували норми матеріального права, які регламентують порядок доставки поштових відправлень. Також суди всупереч вимог статті 262 ЦПК України безпідставно виправдали очевидні протиправні дії голови правління щодо надання до суду завідомо неправдивої інформації, викладеної у довідці-витягу з журналу відвідувачів № 423 від 02 квітня 2024 року, внесення завідомо неправдивої інформації до поштових накладних та поширення персональних даних про фізичну особу без її згоди.
Матеріалами справи підтверджено, що судом першої інстанції не виносились судові рішення щодо закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, тому підстави для задоволення судом заяви відповідача про компенсацію судових витрат, внаслідок необґрунтованих дій позивача у порядку частини п'ятої статті 142 ЦПК України, - відсутні.
Всупереч частині дев'ятій статті 141 ЦПК України суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат з відповідача.
Матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом відповідача, а також попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
Заявлені витрати відповідача на правову допомогу не відповідають фінансовому стану позивача.
Підставами касаційного оскарження додаткової постанови Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 27 червня 2018 року у справі № 926/1216/16 (провадження № 11-562ас18),
від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19),
від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) та
у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 911/3386/17, від 11 грудня 2018 року у справі
№ 910/2170/18, від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 13 лютого
2019 року у справі № 911/739/15, від 19 лютого 2109 року у справі № 917/1071/18, від 18 березня 2021 року у справі № 910/15621/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 910/12591/18, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 23 травня
2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21), від 19 березня 2024 року у справі № 922/4078/23, від 24 липня 2024 року у справі № 646/857/18 (провадження № 61-5330св24) та інші.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявлені відповідачем вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 6750 грн із розрахунку 2,5 год не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відзив на апеляційну скаргу майже ідентичний запереченням відповідача у суді першої інстанції, що були викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях відповідача на відповідь на відзив.
Представництво інтересів відповідача в суді здійснювало два адвокати, тоді як, на думку заявника, потреба винаймати двох адвокатів за рахунок коштів співвласників була відсутня.
Заявлені витрати адвоката відповідача є неспівмірними зі складністю виконаної роботи та її обсягом, а також часом, витраченим адвокатом.
Суд не врахував, що заявлені відповідачем витрати на правову допомогу не відповідають фінансовому стану позивача, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та отримує грошове забезпечення від держави в розмірі 16 000 грн в місяць.
Доводи інших учасників справи
У відзивах на касаційні скарги, поданих до суду у січні та березні 2025 року, ОСББ, в інтересах якої діє адвокат Ільчук О. С., заперечує проти доводів представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л., просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також ОСББ, в інтересах якої діє адвокат Ільчук О. С., просить вирішити питання судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року, додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року залишено без руху.
18 грудня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. про усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 01 січня 2025 року відкрито провадження у справі № 756/2961/24 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року, додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року, витребувано матеріали справи з Оболонського районного суду міста Києва, відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. про зупинення виконання додаткового рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року.
20 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронцова С. Л. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 27 січня
2025 року, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відкрито провадження у справі № 756/2961/24 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. про зупинення виконання додаткової постанови Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року.
У квітні 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду у складі колегії із п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 у ЖК «Міністерський», та членом ОСББ «К5», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 липня 2021 року (а.с.22).
ОСОБА_1 є членом ОСББ «К5».
Згідно зі Статутом ОСББ «К5», в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів від 27 травня 2023 року, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку.
Співвласник, зокрема, але не виключно, має право: знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них витяги, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність Об'єднання, тощо.
Об'єднання на письмову вимогу співвласника зобов'язане надати для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
15 січня 2024 року на ім'я голови правління ОСББ «К5» адвокатом Воронцовою С.Л. в інтересах ОСОБА_1 скеровано адвокатський запит з проханням надати інформацію щодо складу правління ОСББ «К5» із зазначенням ПІБ, посади, контактного номеру, ім'я користувача в Телеграм чаті Д5 та Вайбер чаті Д5; щодо складу ревізійної комісії ОСББ «К5» із зазначенням ПІБ, посади, контактного номеру ім'я користувача в Телеграм чаті Д5 та Вайбер чаті Д5; щодо перебування у родинних зв'язках між собою голови та членів правління, а також членів ревізійної комісії ОСББ «К5»; фінансові звіти ОСББ «К5» за 2023 року з детальною розшифровкою всіх статей надходжень та витрат; щодо проведення конкурсу/тендеру на обрання охоронної фірми щодо надання послуг охорони будинку та території за адресою: АДРЕСА_2 ; щодо охоронної фірми (назва та код ЄДРПОУ), яка надає послуги ОСББ «К5» з охорони будинку та території, надати інформацію, чому саме цю охоронну компанію було обрано, її переваги перед іншими, умови договору із зазначенням кількості та вартості постів, а також надати копію відповідного договору; щодо обґрунтування кошторисів для здійснення витрат на безпеку будинку та території ОСББ «К5»; чому станом на 15 січня 2024 року не виконані зобов'язання правління ОСББ «К5» перед співвласниками щодо закриття хвіртки та шлагбауму на в'їзд центрального входу біля першої секції будинку, які заходи були проведені щодо вирішення цього питання та їх результат; на якій підставі було демонтовано частину паркану біля 6 секції та встановлено на його місті будиночок охорони; щодо отримання відповідного дозволу на встановлення будиночку охорони біля 6 секції, а також погодження орендаря земельної ділянки; документів щодо загальної вартості робіт, матеріалів, обладнання по демонтажу паркану та встановлення будиночку охорони біля 6 секції будинку; щодо проведених починаючи з 2019 року правлінням ОСББ «К5» заходів щодо вирішення питання закриття шлагбауму на в'їзд на територію будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема листування, запити, відповіді на запити до державних та муніципальних організацій, у тому числі КМДА; щодо суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_2 і площу таких квартир та приміщень; щодо результатів голосування на загальних зборах 16 вересня 2023 року кожного із співвласників із зазначенням номеру квартири/нежитлового приміщення та площі кожного приміщення.
До адвокатського запиту адвокатом Воронцово.С. Л. додано ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 . На адвокатському запиті міститься підпис про його отримання головою правління Сорокіним А. 15 січня 2024 року, що визнано сторонами в судовому засіданні (а. с. 16, 17, 99-100).
Також в адвокатському запиті зазначено, що відповідь на запит необхідно надіслати на електронну адресу: advokatvorontsova@gmail.com та поштову адресу: АДРЕСА_3 .
19 січня 2024 року голова правління ОСББ «К5» надав відповідь № 402 адвокату Воронцовій С. Л. на адвокатський запит від 15 січня 2024 року, в якій зазначено що в порушення частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру» до адвокатського запиту не надано посвідченої копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, тому запропоновано оформити адвокатський запит із дотриманням норм діючого законодавства (а. с. 101).
Відповідь з описом вкладення надіслано за адресою АДРЕСА_4 (а. с. 102).
Згідно з відстеженням поштового відправлення таке поштове відправлення не вручено, за закінченням терміну зберігання повернуто відправнику (а. с. 103).
Згідно з описом вкладення до поштового відправлення 0420200906038 13 лютого 2024 року на ім'я голови правління ОСББ «К5» адвокатом Воронцовою С. Л. в інтересах ОСОБА_1 надіслано адвокатський запит від 12 лютого 2024 року із позначкою «вдруге», текст якого є ідентичним з текстом адвокатського запиту від 15 січня 2024 року (а. с. 20-21). Як зазначено в описі вкладення, додатком до адвокатського запиту долучено ордер на надання правової допомоги (а. с. 105-108).
В адвокатському запиті зазначено, що відповідь на нього необхідно надіслати на електронну адресу: advokatvorontsova@gmail.com та поштову адресу: АДРЕСА_3 .
07 березня 2024 року голова правління ОСББ «К5» надав відповідь адвокату Воронцовій С. Л. на адвокатський запит від 12 лютого 2024 року, в якій зазначив, що в порушення абз. 2 частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру» до адвокатського запиту не надано копії свідоцтва про право на заняття Воронцовою С. Л. адвокатською діяльністю, тому запропоновано оформити адвокатський запит із дотриманням норм діючого законодавства (а. с. 109).
Відповідь з описом вкладення надіслано за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 111).
Згідно з відстеженням поштового відправлення, це поштове відправлення не вручено, за закінченням терміну зберігання повернуто відправнику (а. с. 113-114).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової С. Л. підлягають частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, що підтверджується доводами касаційних скарг.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 пред'явив указаний позов внаслідок протиправної поведінки (неправомірних дій та бездіяльності) відповідача та порушення його прав, як співвласника багатоквартирного будинку, щодо отримання інформації про діяльність ОСББ згідно зі статтею 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Порядку надання інформації щодо діяльності об'єднання за запитом співвласника (-ків), затвердженого Загальними зборами ОСББ «К5», протокол № 2 від 02 лютого 2020 року.
Згідно із частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон про ОСББ ).
Згідно зі статтею 1 указаного Закону про ОСББ (далі також - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Частиною першою статті 4 Закону про ОСББ визначено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону про ОСББ основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об'єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об'єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку (частина перша статті 16 Закону про ОСББ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно із частинами першою, другою, п'ятою - сьомою статті 10 Закону про ОСББ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (частина дев'ята статті 10 Закону про ОСББ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
У частинах першій, другій статті 14 Закону про ОСББ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників щодо його утримання та управління, визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
Отже, права співвласників передбачені статтями 10, 14 Закону про ОСББ, статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також статутом ОСББ.
Таким чином, за наведеними нормами Закону про ОСББ та Закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) співвласник має право: 1) знайомитися з: рішеннями (протоколами) загальних зборів, робити з них виписки, копії; листками опитування, робити з них копії; 2) знайомитись із затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії; 3) одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; 4) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 5) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом.
Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Аналогічні права співвласників (яким є позивач у справі, що розглядається) щодо ознайомлення з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами, та можливості робити з них виписки, копії; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність ОСББ; зобов'язання ОСББ надати співвласнику для ознайомлення всі свої фінансові звіти - передбачені також статутом ОСББ «К5».
Отже, згідно з наведеними вище нормами Закону про ОСББ та Закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, співвласник має право одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність ОСББ.
Аналогічне право співвласників також передбачено статутом ОСББ «К5».
Аналізуючи наведені вище норми законодавства, Верховний Суд у постановах від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 522/9294/16-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 176/1753/19, від 19 вересня 2018 року у справі № 235/1523/17-ц констатував про наявність права співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності ОСББ, яка відображена, зокрема, у документах.
У постанові від 09 квітня 2024 року у справі № 925/1440/22 (провадження
№ 12-74гс23) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що будь-які створені у процесі діяльності ОСББ документи можуть бути надані для ознайомлення співвласникам як такі, що містять інформацію про діяльність ОСББ.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є одним з найважливіших прав такої особи і безпосередньо пов'язане із правом на участь в управлінні ОСББ.
Реалізація співвласником своїх прав, пов'язаних з прийняттям рішень про діяльність ОСББ неможлива без необхідної і достатньої інформації для прийняття відповідних рішень.
При вирішенні питань реалізації права співвласника ОСББ на інформацію про діяльність ОСББ слід враховувати, що витребувана співвласником інформація змістовно має слугувати реалізації інших прав, що надаються співвласнику Законом про ОСББ, іншими нормативними актами та статутом ОСББ.
Передумовою для вирішення у судовому порядку спору, який виник між учасниками справи, є ненадання ОСББ «К5» позивачу в особі представника відповіді на адвокатські запити щодо інформації про діяльність правління ОСББ «К5».
Разом з цим, не погоджуючись з такими діями відповідача та оспорюючи їх, позивач визначив предметом спору також вимогу про зобов'язання голову правління ОСББ «К5» надати інформацію про діяльність ОСББ «К5».
Тобто, спір у переглядуваній справі ініційований позивачем в першу чергу з метою отримання інформації про діяльність ОСББ «К5», а тому вказане питання підлягало вирішенню судами по суті не з огляду на обставини ненадання ОСББ «К5» ОСОБА_1 обґрунтованої відповіді на адвокатські запити, а відповідно до наведених вище норм законодавства та імперативно встановленого у його положеннях права позивача як співвласника багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності ОСББ, яка відображена, зокрема, у документах.
Наведеного суди попередніх інстанцій не врахували, відмовляючи у позові, не звернули увагу на те, що відсутність відповіді на неналежним чином оформлений адвокатський запит не перешкоджає вирішенню по суті спору щодо надання саме позивачу (а не його представнику - адвокату) витребуваної інформації та документів.
Фактично суди обмежились формальними підставами для відмови у позові, не надавши правової оцінки змісту позову, не встановивши характер спірних правовідносин між сторонами, не дослідивши наявні у справі докази та не застосувавши норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
З огляду на це, колегія суддів не погоджується з висновками судів про відмову у позові.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно вирішити указаний спір, враховуючи відсутність повноважень надавати оцінку доказам та встановлювати обставини у справі (стаття 400 ЦПК України), тоді як вчинення зазначених процесуальних дій є необхідним в оцінці характеру запитуваної позивачем інформації.
Також, у постанові від 09 квітня 2024 року у справі № 925/1440/22 (провадження
№ 12-74гс23) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що персональні дані співвласників та інших фізичних осіб є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Такі персональні дані не підлягають наданню об'єднанням для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація (крім випадку надання згоди на її поширення).
Тому об'єднання має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом про ОСББ та Законом про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, а також статутом об'єднання, за винятком персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб, які є конфіденційною інформацією. Якщо документ містить персональні дані, такий документ надається для ознайомлення з вилученням персональних даних як конфіденційної інформації.
Таким чином, під час нового розгляду суду слід перевірити, чи має право позивач на ознайомлення із всією запитуваною інформацією та документами, які мають стосуватися виключно діяльності ОСББ; визначитись, з якою інформацією позивач вправі ознайомитись, не порушуючи права інших співвласників будинку.
З огляду на те, що аналогічні доводи позивача були викладені у апеляційній скарзі на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року та додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня
2024 року, однак залишені без уваги судом апеляційної інстанції, постанова апеляційного суду про залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку зйого недоведеністю не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки такий висновок суду є передчасним, зроблений на підставі неповного з'ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин справу слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду, прийнята по суті спору та щодо вирішення питання розподілу судових витрат (додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року), скасовується з направленням справи для повторного перегляду, Верховний Суд також скасовує ухвалене апеляційним судом додаткове рішення без надання оцінки доводам касаційної скарги щодо правомірності розподілу судових витрат у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то відповідно до статті 411 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить врахувати наведене та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Воронцової Світлани Леонідівни задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець