Ухвала
22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 754/7132/24
провадження № 61-12843ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Деснянський районний суд м. Києва рішенням від 12 червня 2025 року в задоволенні позову відмовив.
Деснянський районний суд м. Києва ухвалою від 17 липня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі відмовив.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 17 липня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Київський апеляційний суд ухвалою від 02 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - для надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.
Київський апеляційний суд ухвалою від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 липня 2025 року визнав неподаною та повернув заявнику.
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року у цій справі.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок про те, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св22).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, відображають зневажливе ставлення до судової гілки влади, надає особисту характеристику суддям, оцінку їх професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги.
Зокрема, ОСОБА_1 використовує в тексті касаційної скарги такі образливі висловлювання: «Про БРЕХЛИВІСТЬ ухвали вищевказаних суддів ап. суду (саму суть і дуже коротко) -
Абзац оскаржуємої ухвали починається «Разом з тим, станом на 13.10.2025 недоліки апеляційної скарги не були усунуті…! - це БРЕХНЯ!!! Перегляньте ухвалу ап. суду від 2.09.25 р. і моє клопотання щодо усунення недоліків, воно від 8.09.25 р: я все, що вказано в ухвалі усуну (прошу вас ще раз - уважно перегляньте ухвалу ап. суду від 2.09.25 і моє клопотання щодо усунення недоліків і вам усе стане ясно щодо цього «тріо» т. з. суддів: це це я м'яко про @...) - мабуть у цих суддів щось з СОВІСТЮ І МОРАЛЛЮ… сподіваюсь у вас таких негативних проколів не буде!
До речі: я більше трьох десятків кас.скарг подавав в Касаційний цивільний суд і таких вимог судді цього кас.суду мені не пред'являли (явно корупційних).
Є доцільним навести наступне (так на всяк, бо можу «зірватись» на нервовому грунті … да і зараз «проскакивають» нелицеприятні висловлювання про цих судді ап.суду, а не для розумних людей): ось ця причина - у мене крім усіх недоліків у стані здоров'я ще й НЕРВОВО-ХРОНІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ, а за ЗАХВОРІВАННЯ НЕ КАРАЮТЬ - ТАКУ ЛЮДИНУ ЛІКУЮТЬ (це знає навіть «дошкільня»), але подану кас.скаргу чи заяву все одно розглядають і вирішують САМЕ І ТІЛЬКИ ПО СУТІ - саме для цього і створений ЦПКУ (див. додаток щодо переліку недоліків у моєму стані здоров'я, він у ПЗ).
До речі: якщо безпідставно до людини проявити неповагу - це точно НЕ «ДОБРЕ» і за це треба притягати до відповідальності, а коли якась людина порушує щодо тебе твої конституційні права, як у данному разі, стосовно принципів «справедливого судочинства» - у такому разі, при моїй роздратованності (саме це записано у мед.хар-ці лікаря-психіатра) слів НЕГОДУВАННЯ з мого боку точно їм від мене не уникнути. До речі: це мені дозволяє ст.21 КУ у якій ніяких обмежень не введено! Вам все зрозуміло?» (мову оригіналу збережено).
Частиною третьою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 касаційної скарги в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 2, 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев