Справа № 944/3845/25 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І. М.
Провадження № 33/811/1492/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
21 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М. з участю захисника Галайського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Галайського О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ДП «Львівенергоком» ПАТ «Львівобленерго», що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Бірки, вул.Богдана Хмельницького, 33В, допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: п.18 П(С)БО 16, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку з прибутку за І квартал 2025 року у сумі 537600 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Галайський О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року, провадження по справі закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що не погоджується з винесеною постановою.
Зазначає, що помилковим є висновок судді про те, що правопорушення є триваючим, оскільки об'єктивна сторона ст. 163-1 КУпАП полягає у неподанні, несвоєчасному поданні, подані з невірними даними документів, звітів тощо, і такі дії носять разовий характер, а не триваючий.
Окрім того, до невірного ухвалення оскаржуваної постанови призвело невірне розуміння судом суті адміністративного правопорушення. Зокрема, суд першої інстанції вказує, що вчинене директором «Львівенергоком» ПАТ «Львівобленерго» ОСОБА_1 є триваючим, оскільки заниження податку з прибутку тривало до часу його сплати або виявлення порушення, відтак воно було виявлено контролюючим органом лише після проведення позапланової перевірки, а тому строки накладення адміністративного стягнення розпочинають свій перебіг з дня виявлення (припинення) такого порушення, тобто з моменту складання акта про результати позапланової перевірки.
Проте, суттю адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП не є заниження податку з прибутку.
Податок з прибутку занизило підприємство і понесло відповідальність у вигляді складеного податкового повідомлення-рішення.
Знову ж таки, порушення правил ведення податкового обліку не тотожне заниження податків чи доходів від діяльності підприємства. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку: неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів тощо.
Також судом не враховано спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи не містять відповідних доказів та судом першої інстанції не встановлювалася дата вчинення адміністративного правопорушення, то чітко зазначити дату спливу строку для притягнення до відповідальності не можна.
Разом з тим, навіть взявши максимальну дату можливого порушення, строки притягнення до відповідальності минули.
Як вбачається з акту перевірки, мало місце заниження податку на прибути підприємством за 1 квартал 2025 року.
Тобто потенційно, якщо ототожнювати це з діями посадової особи підприємства, таке адміністративне правопорушення мало б бути вчинено в період подання| звітності за 1 квартал 2025 року.
Оскільки, перший квартал закінчується 31 березня 2025 року, то звітність повинна бути подана протягом 40 днів, що в даному випадку припадало на 12 травня 2025 року, так як 10 та 11 травня це вихідні дні.
І навіть якщо посадовою особою було подано звітність, яку можна розцінювати як адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, в останній день, тобто 12 травня 2025 року, то строк притягнення до відповідальності станом на 18.09.2025р. вже давно минув.
Відтак, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1.63-1 КУпАІІ станом на день прийняття оскаржуваної постанови минув.
Також звертає увагу на те, що В чому полягало порушення порядку ведення податкового обліку суд не встановив, яку дію слід розцінювати як порушення ведення податкового обліку суд не зазначив, коли така дія була вчинена суд також не досліджував.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Галайський О.В. у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .
Захисник Галайський О.В., який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.
Заслухавши захисника Галайського О.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Цих вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які, у разі визнання особи винною, повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, цим процесуальним документом особа фактично притягається до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище, фактично є обвинуваченням.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Так, диспозиція частини першої статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Норма ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, проте для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Проте, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, який прийнятий судом до уваги як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не відповідає даним вимогам закону, оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення та конкретні дії останнього, що у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були допущені ОСОБА_1 як директором ДП «Львівенергоком» ПАТ «Львівобленерго», які призвели до заниження податку на прибуток за І квартал 2024 року у сумі 537600 грн.
Тобто, викладена у протоколі фабула інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, не відповідає об'єктивній стороні правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, при викладі суті вчиненого адміністративного правопорушення, в протоколі зазначено лише перелік норм податкового законодавства.
Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність конкретизації наведених вище даних, позбавило суд можливості об'єктивно встановити обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.
На переконання апеляційного суду, без усунення зазначених недоліків зробити однозначний висновок щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 не є можливим, відтак неповнота даних є істотною і апеляційний суд не наділений повноваженнями таку усунути.
За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають відповідному правоохоронному органу для належного, додаткового оформлення протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП (п.24 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14; п.16 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №10).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Без належного оформлення протоколу про адміністративну правопорушення, неможливо постановити законне і обґрунтоване рішення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з поверненням матеріалів до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків для доопрацювання, після усунення яких справа про адміністративне правопорушення, підлягає подальшому направленню до місцевого суду для її розгляду по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП скасувати.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернути до Головного управління ДПС у Львівській області для доопрацювання через Яворівський районний суд Львівської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.