Справа № 463/6835/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2298/25 Доповідач: ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року про відмову у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26.03.2024 року,
з участю
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62024140120000391 від 26 березня 2024 року відмовлено.
В обґрунтування такого рішення слідчий суддя зазначив, що, при оцінці в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, передбачених ч.5 ст.191 КК України, вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня, при цьому зауваживши, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України від 28 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 6204140120000391.
Апелянт не погоджується з кваліфікацією діянь ОСОБА_6 за ч.5 ст. 191 КК України та наполягає на відсутності прямого умислу як обов'язкової ознаки (елементу) складу злочину.
Покликається на відсутність доказів того, що ОСОБА_6 надавав вказівку підприємству змінити властивості меду, що підприємство змінило властивості меду, що ОСОБА_6 знав і розумів, що продукція є неякісною, тощо. Зауважує, що вказаний аргумент був повністю проігнорований слідчим суддею.
На думку апелянта, ухвала слідчого судді є необґрунтованою та не вмотивованою, не містить оцінки доказів та висновків з результатами такої оцінки.
Вважає, що відмова слідчого судді оцінювати належність, достовірність да достатність доказів на підтвердження обгрунтованості підозри є грубим порушенням імперативних норм КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, просить залишити таке в силі, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000391 від 26 березня 2024 року.
У цьому кримінальному провадженні 28 березня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст.276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Відповідно до вимог ч.1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Наведене в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення. А слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності існування обставин на підтвердження обгрунтованості підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення» (рішення ЄСПЛ від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88) ЄСПЛ зокрема зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу».
Отже, на початковій стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри чи зміни підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відтак, суд апеляційної інстанції зауважує, що захисник ОСОБА_7 у своїх апеляційних доводах по суті просить надати оцінку пред'явленій підозрі та висловитися по суті пред'явленого обвинувачення, що може зробити тільки суд при розгляді справи по суті, прийнявши законне та обґрунтоване рішення, встановивши вину або невинуватість підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому дій. Слідчий суддя, здійснюючи судовий розгляд скарги на повідомлення про підозру, не уповноважений досліджувати та оцінювати докази, що стали підставою для повідомлення ОСОБА_6 про його підозру у вчиненні кримінального правопорушення та надавати юридичну кваліфікацію діям підозрюваної особи.
Більше того, при апеляційному розгляді прокурор суду повідомив, що 29 вересня 2025 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано у порядку ст. ст. 283, 291 КПК України до Залізничного районного суду м. Львова для розгляду справи по суті.
Таким чином, колегія суддів виснує, що слідчий суддя, на виконання вимог ст. ст. 276, 278, 303 КПК України, під час розгляду скарги адвоката поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування повідомленої ОСОБА_6 підозри, оскільки повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при цьому, матеріали справи не свідчать про порушення передбаченої ст. 278 КПК України процедури повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 липня 2025 року про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 62024140120000391 від 26 березня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4