Справа № 308/19577/24
Закарпатський апеляційний суд
22.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/316/25, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Сидоренка Д. В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.04.2025.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 184431 від 29.11.2024 та постанови судді від 07.04.2025 вбачається, що 29.11.2024 о 02 год 35 хв по вул. Швабській, 51 у м. Ужгороді, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Volkswagen E-Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Сидоренко Д. В. просить постанову судді від 07.04.2025 щодо ОСОБА_2 скасувати. Стверджує, що акт медичного огляду з метою перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 640 від 29.11.2024 не є належним та допустимим доказом, оскільки медичний заклад - КНП «Обласний заклад психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради, де проведено огляд ОСОБА_2 , не включений до переліку медичних закладів, визначених наказом Департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА № 245-о від 13.05.2021. Крім того, зазначає, що в ОСОБА_2 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння і він виконував всі вимоги працівників поліції, що свідчить про те, що останні безпідставно ініціювали проходження ОСОБА_2 огляду на стан наркотичного сп'яніння. Одночасно порушує питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 не був присутній при оголошенні постанови, а така надійшла до електронного кабінету лише 14.04.2025.
-2-
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Сидоренко Д. В. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. Останні повідомлені за допомогою смс-повідомлення, про що свідчать відповідні довідки про доставку. При цьому, ОСОБА_2 повідомлення про час та місце розгляду справи надіслано поштовим зв'язком, однак таке повернулось до апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Указані обставини свідчать про те, що апеляційним судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, і вони вважаються належним чином повідомленими. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов'язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та захисника-адвоката Сидоренка Д. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд уважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Сидоренко Д. В. не були присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_2 чи його захисником-адвокатом Сидоренко Д. В. копії оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим доводи про те, що така надійшла до електронного кабінету захисника 14.04.2025 заслуговують на увагу.
З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права ОСОБА_2 на захист та доступ до правосуддя, доводи захисника-адвоката Сидоренка Д. В. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення, і такий строк поновлюється.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
-3-
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 29.11.2024 о 02 год 35 хв по вул. Швабській, 51 у м. Ужгороді, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Volkswagen E-Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів, зокрема; протоколом про адміністративне
-4-
правопорушення серії ЕПР1 № 184431 від 29.11.2024, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.11.2024 за № 640, з якого вбачається, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння; копією постанови сереії ЕНА № 3567428 від 29.11.2024 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП; розпискою ОСОБА_2 про залишення транспортного засобу на місці зупинки; відеозаписом з бодікамер поліцейських.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор 2 взводу 1 роти батальйону УПП в Закарпатській області Бабидорич Р. Ф. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_2 і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Крім того, огляд водія ОСОБА_2 , за його згоди, проводився лікарем ОСОБА_3 , яка будучи кваліфікованим фахівцем, встановила факт перебування ОСОБА_2 , у стані наркотичного сп'яніння та склала про це відповідний висновок (а. с. 5).
Між тим, з наявної в матеріалах справи копії акту медичного огляду ОСОБА_2 від 29.11.2024 № 640 вбачається, що ОСОБА_4 перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання каннабіноїдів.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 640 від 29.11.2024, є належним та допустимим доказом по справі, у зв'язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами, уважає за необхідне покласти в основу рішення, як такий, що дійсно підтверджує факт перебування ОСОБА_2 , у стані наркотичного сп'яніння під час керування автомобілем.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
-5-
Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Слід звернути також увагу, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння.
Клінічні дані в поєднанні із результатом експрестесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Зі змісту висновку лікаря № 640 від 29.11.2024 вбачається, що такий підписаний ОСОБА_2 , будь-які зауваження щодо результатів огляду в указаному висновку відсутні.
Огляд ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров'я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.
Відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Між тим, ОСОБА_2 та його захисником не надано доказів оскарження ними процедури проведення огляду ОСОБА_2 та висновку КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 29.11.2024 за № 640 щодо результатів огляду ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги про те, що медичний заклад - КНП «Обласний заклад психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради, де проведено огляд ОСОБА_2 , не включений до переліку медичних закладів, визначених наказом Департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА № 245-о від 13.05.2021, апеляційний суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищезгаданий наказ не є актуальним на час розгляду справи в суді.
Слушним є і висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено обов'язкового долучення таких відомостей до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а актуальних відомостей щодо існування даних обставин на момент розгляду справи по суті, ні особою, відносно якої складено протокол, ні його захисником не надано.
-6-
При цьому, стороною захисту не надано відомостей про те, що ОСОБА_2 чи його захисник звертались до КНП «Обласний заклад психіатричної допомоги м. Берегова» чи Закарпатської обласної ради із запитом про те, чи включене КНП «Обласний заклад психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради, до переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв на стан сп'яніння.
Отже, належних доказів про те, що на момент проведення огляду водія ОСОБА_5 КНП «Обласний заклад психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради не мало повноважень на проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, стороною захисту не надано, тому доводи апеляційної скарги в цій частині визнаються неспроможними і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_5 від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Неспроможними апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що в ОСОБА_2 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння і він виконував всі вимоги працівників поліції, що свідчить про те, що останні безпідставно ініціювали проходження ОСОБА_2 огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 підтверджується висновком лікаря, який є належним та допустимим доказом у справі.
Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
На будь-які інші доводи, які б спростовували доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не вказується.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Також, судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і уважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_2 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу та місця роботи, пов'язаного з керуванням транспортними засобами, не вбачається.
-7-
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Сидоренка Д. В. задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката Сидоренка Д. В. задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.04.2025.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Сидоренка Д. В. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.04.2025 щодо ОСОБА_6 ,- без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя