Ухвала від 22.10.2025 по справі 686/741/25

Справа № 686/741/25

Провадження № 1-кс/686/10013/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року м. Хмельницький

Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024243000003432,

установила:

21.10.2025 прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, після усунення недоліків, про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме на: 1/4 земельної ділянки із кадастровим номером 2324288200:22:006:0170 за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с/ради Федорівська, шляхом позбавлення права розпорядження та відчуження.

У обґрунтування клопотання посилається на те, що 30 вересня 2025 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час проведення досудового розслідування установлено, що підозрюваний ОСОБА_4 своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 671 990 гривень.

При цьому, 30.09.2025 до органу досудового розслідування надійшла позовна заява ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями ОСОБА_4 у сумі 671 990 гривень.

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна установлено, що ОСОБА_4 належить земельної ділянки із кадастровим номером 2324288200:22:006:0170 за адресою: Запорізька обл., Пологівський р., с/рада. Федорівська.

А тому просить накласти арешт на майно із метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор у судове засідання не з'явився. У клопотанні прокурора міститься прохання про розгляд клопотання без його участі та без участі власника майна. Вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Із урахуванням наведеного, оскільки клопотання подане з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, для запобігання спробам відчуження указаного майна або вжиття підозрюваним інших заходів, які зашкодять досудовому розслідуванню кримінального провадження, слідча суддя уважає за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню із наступних підстав.

Слідчою суддею установлено, що 02.10.2025 старший слідчий ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024243000003432.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 03.10.2025 клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків.

10.10.2025 прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, після його доопрацювання, про арешт майна у кримінальному провадженні №12024243000003432.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 10.10.2025 клопотання прокурора повернуто прокурору для усунення недоліків, яке отримано окружною прокуратурою міста Хмельницького 20.10.2025.

Конвенцією, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Статтею 170 КПК України передбачено тимчасове, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду підозрюваного права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення цивільного позову, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна ініціатор клопотання зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, передбачає наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчими ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024243000003432, відомості у якому внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

30.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме про те, що « ОСОБА_4 , в квітні 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , не маючи постійного джерела доходу, вирішив заволодіти чужим майном шахрайським шляхом, та усвідомлюючи, що в Україні триває збройне протистояння агресії російської федерації, знаючи, що на даний час волонтерами та іншими благодійними організаціями проводяться збори грошових коштів для підтримки обороноздатності військовослужбовців Збройних сил України та розуміючи, що згуртований український народ активно перераховує грошові кошти на потреби військових формувань України, під приводом збору коштів на потреби Збройних сил України, прийняв рішення шляхом обману заволодіти чужим майном, а саме грошовими коштами свідомої громадянки.

Тоді ж, ОСОБА_4 , в квітні 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання будинку АДРЕСА_1 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення та заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, використовуючи аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в месенджері «Telegram», шляхом обману, під виглядом збору коштів на потреби Збройних сил України, що не відповідає дійсності, в ході листування із потерпілою ОСОБА_5 , попросив останню про грошову допомогу, не маючи наміру використовувати вказані грошові кошти на потреби Збройних сил України, а планував розпорядитися отриманими грошовими коштами на власний розсуд.

Крім цього, у період часу із 21 травня 2024 року по 23 вересня 2024 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, за допомогою інтернет-банкінгу «Приват24», здійснила перерахунок з власних банківських карток АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на банківські карти АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , які попередньо були надані ОСОБА_4 , грошові кошти на загальну суму 671 990 гривень, для підтримки обороноздатності військовослужбовців Збройних сил України.

Після отримання грошових коштів в період часу із 29 квітня 2024 року по 26 вересня 2024 року на власні банківські карти АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 у загальній сумі 671 990 гривень, для підтримки обороноздатності військовослужбовців Збройних сил України, ОСОБА_4 , не маючи наміру перераховувати їх на потреби Збройних сил України заволодів вищевказаними грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 , якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши останній майнової шкоди на загальну суму 671 990 гривень».

Установлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 448792526 від 22.10.2025, ОСОБА_4 є власником 1/4 земельної ділянки із кадастровим номером 2324288200:22:006:0170 за адресою: Запорізька обл., Пологівський р., с/рада Федорівська.

30.09.2025 ОСОБА_5 подано позовну заяву до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення у сумі 671 990 гривень.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Зважаючи на те, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , позаяк надано докази, що 1/4 земельної ділянки із кадастровим номером 2324288200:22:006:0170 за адресою: Запорізька обл., Пологівський р., с/рада Федорівська належить йому на праві власності, останній набув статусу підозрюваного, оскільки 30.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, потерпілою ОСОБА_5 подано цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями ОСОБА_7 у сумі 671 990 гривень, а тому із метою забезпечення у подальшому можливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у якому підозрюється її власник, клопотання про арешт підлягає задоволенню.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню.

А тому клопотання прокурора є обґрунтованим.

Приходячи до такого висновку, слідча суддя ураховує і те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчою суддею не установлено.

Із урахуванням ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, ураховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку накласти арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження на 1/4 земельної ділянки із кадастровим номером 2324288200:22:006:0170 за адресою: Запорізька обл., Пологівський р., с/рада Федорівська, проте із залишенням правомочності користування означеною земельною ділянкою.

Такий захід забезпечення кримінального провадження не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчої судді, призведе до неможливості його збереження та може призвести до перетворення, передачі, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.

Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідча суддя -

постановила:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження на 1/4 земельної ділянки із кадастровим номером 2324288200:22:006:0170 за адресою: Запорізька обл., Пологівський р., с/рада Федорівська.

Виконання ухвали доручити старшому слідчому ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідча суддя

Попередній документ
131195701
Наступний документ
131195703
Інформація про рішення:
№ рішення: 131195702
№ справи: 686/741/25
Дата рішення: 22.10.2025
Дата публікації: 27.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (07.10.2025)
Дата надходження: 02.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
17.01.2025 12:40 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
17.01.2025 12:50 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
07.10.2025 09:20 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
08.10.2025 08:00 Хмельницький апеляційний суд
13.10.2025 11:15 Хмельницький апеляційний суд