Справа № 683/1797/25
2/683/1104/2025
14 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.
за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
його представника адвоката Кравчука В.М.,
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові цивільну справу №683/1794/25, 2/683/1104/2025 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 .Указує, що він є спадкоємцем за законом першої черги після смерті сина. Однак, вчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки на момент відкриття спадщини йому не було відомо про наявність спадкового майна, яке можна було б успадкувати, а також через свій похилий вік та через душевні переживання у зв'язку із передчасною загибеллю сина не мав фізичної можливості з'явитися до нотаріуса.
Уважає, що ця обставина є поважною причиною пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, тому просить визначити йому додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його адвокат Кравчук В.М. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. ОСОБА_1 зазначив, що дуже важко пережив смерть сина та зятя, які одночасно загинули в автокатастрофі. Для їх сім'ї це була дуже важка втрата, яка раптово одночасно забрала їх життя, залишивши неповнолітніх дітей без батьків. Про наявність спадкового майна - земельної ділянки йому стало відомо лише в квітні 2024 року, коли до нього зателефонував орендар земельної ділянки з приводу переоформлення договору оренди.
Відповідачка ОСОБА_2 , яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_4 , визнала, що позивач як батько померлого, має рівні права разом з її донькою на спадкування після смерті ОСОБА_3 . Заперечувала, що позивач був необізнаний про наявність спадкового майна, разом з тим визнала, що свідомо не повідомила нотаріуса про наявність іншого спадкоємця першої черги.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень п.24 постанови Пленум Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок N 296/5), при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку N 296/5).
Отже, на нотаріуса покладено обов'язок щодо повідомлення спадкоємця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку N 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Старокостянтинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)від 19 жовтня 2024 року, який був сином позивача та батьком малолітньої ОСОБА_4 , законним представником якої є відповідачка ОСОБА_2 .
На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав по
АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
31 грудня 2024 року за заявою ОСОБА_2 , яка діє як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_4 . Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №626/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
У заяві про прийняття спадщини ОСОБА_2 вказала, що крім ОСОБА_4 , інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає.
22 травня 2025 року завідувачем Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т.В. було відмовлено ОСОБА_1 у оформленні права на спадщину за законом, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена за заявою іншого спадкодавця, а також пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Зазначені обставини підтверджуються: паспортними даними позивача; свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 ; свідоцтвом про народження ОСОБА_3 ; матеріалами спадковими справами №626/2024 від 31 грудня 2024 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Як указував у судовому засіданні позивач, він є особою пенсійного віку, учасником бойових дій. Смерть його сина ОСОБА_3 , а також зятя, які одночасно раптово загинули внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стало тяжкою втратою для його сім'ї, залишивши неповнолітніх онуків без батьків . У зв'язку із смертю сина у дорожньо-транспортній пригоді йому довелось звертатись до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування, у виплаті якого йому відмовили. Про наявність спадкового майна він дізнався лише наприкінці квітня 2024 року, та вже 22 травня 2025 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Ураховуючи вказані обставини, поведінку відповідачки, яка умисно не повідомила нотаріуса про наявність іншого спадкоємця, про що підтвердила у судовому засіданні, суд уважає наведені позивачем причини об'єктивними та істотними труднощами, які перешкодили йому своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та з огляду на незначний пропуск передбаченого ч.1 ст. 1270 ЦК України строку ( один місяць та 4 дні), суд уважає, що наявні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При цьому суд, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
З огляду на викладене, а також те, що відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, суд уважає, що позов підлягає задоволенню та позивачу слід визначити додатковий строк - два місяці для подання ним нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Оскільки позивач не заявляв вимог про стягнення судових витрат і не подавав відповідного розрахунку, тому судові витрати на його користь не стягуються.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82,206, 264-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 23 жовтня 2025 року.
Суддя: